Справа № 944/6387/24 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.
Провадження № 22-ц/811/2739/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
03 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Цьони С.Ю.;
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 липня 2025 року,
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: визначити їх в розмірі 1/8 від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого у них народилось троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки сімейне життя у них не склалося, шлюб між ними рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 03.09.2024 року було розірвано. Діти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають із позивачкою ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. Донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з відповідачем ОСОБА_3 .
Судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області від 19.07.2023 року з ОСОБА_3 присуджено стягнення аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17.07.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області від 24.09.2024 року з позивачки ОСОБА_1 присуджено стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, на даний час, ОСОБА_1 є безробітна, здійснює догляд за дитиною до трьох років і на даний час розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 за даним судовим наказом за місяць, складає близько 3 700 грн. Окрім цього позивачка має на утриманні також і малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свого житла позивачка не має, а тому на даний час проживає у будинку своєї матері та отримує сукупний дохід в розмірі лише 2 960 грн в місяць, як соціальні виплати з відповідних бюджетів. У зв?язку з відсутністю в позивачки ОСОБА_1 коштів, у неї виникають труднощі зі сплатою аліментів у вищезазначеному розмірі, а тому вважає, що за рішенням суду повинно бути зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ( а.с. 1-3).
Оскаржуваним рішенням в позові відмовлено (а.с. 43-48).
Дане рішення оскаржила позивачка.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, покликаючись на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що вона безробітна, здійснює догляд за дитиною до трьох років, має на утриманні двох малолітніх дітей, у неї відсутні доходи, а також не має рухомого чи нерухомого майна та грошових коштів на рахунках (а.с. 53-55).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).
В обґрунтування заявлених позовних вимог (про зменшення розміру аліментів, які підлягають до стягнення з позивачки на користь відповідача, з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/8 частини, «але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку») позивачкою до позовної заяви долучено Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, згідно яких у позивачки протягом періоду січень-червень 2024 року щомісячний дохід становив 2 960 грн. 00 коп. (а.с. 14).
Станом на день ухвалення оскаржуваного рішення (02.07.2025 року) прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років (в даному випадку - доньку сторін ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) законодавчо було встановлено у розмірі 3 196 грн.
Позовна заява містить вимогу про зменшення розміру аліментів, які підлягають до стягнення з позивачки на доньку сторін ОСОБА_10 , до розміру «не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», тобто - до розміру не менше 1 598 грн. (50 % від 3 196 грн.).
В той же час, вже присуджена до стягнення з позивачки 1/4 частина її заробітку (доходу), розмір якої вона просить зменшити до 1/8 частини, становить 740 грн. (1/4 від згаданих вище 2 960 грн. щомісячного доходу позивачки), що вже значно менше від 1 598 грн. «50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» (доньки сторін ОСОБА_10 ).
Тобто, «50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» (залишення яких є предметом позовних вимог, а суд при ухваленні рішення - у відповідності до частини 2 статті 264 ЦПК України - не може виходити за межі позовних вимог) є значно більшою сумою, ніж 1/4 наявного на даний час щомісячного доходу позивачки.
За наведених обставин суд прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачкою позовних вимог і доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 липня 2025 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 03 грудня 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.