Справа № 450/5413/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3226/25 Доповідач: ОСОБА_2
27 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2025 року,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
власника майна ОСОБА_9
встановила:
даною ухвалою клопотання слідчого СВ ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000865 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задоволено частково.
Накладено арешт на речові докази в даному кримінальному провадженні, а саме: чорні мешти на шнурівку, з написом на внутрішній стороні клапана- язика "Nike"; сірі джинси; чорну спортивну куртку на замок блискавку, з етикеткою на внутрішній частині з написом "Mastiff' та "L"; кросівки марки «Пума»; кофту зеленого кольору марки «Fita fashion»; спортивні штани марки «Пума»; дві пари сережок жовтого кольору, два ланцюжки жовтого кольору, три перстні жовтого кольору, які вилучені 16.11.2025.
В задоволенні решти клопотання - відмовлено.
Строк дії ухвали один місяць.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді.
Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно вилучене у кримінальному провадженні №12025141430000865 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вищевказаного майна, а саме:
- 5 п'ять купюр номіналом 10 євро кожна: Y06268817116, Y06781182265, Y05468463694, Y06361470928, Y06961243492; 1 купюру номіналом 50 євро RA2097656646; 5 купюр номіналом 100 грн: У33683228, У33683216, УК4266740, УК4266734, УК4266735; 2 купюри номіналом 50 грн: ФЖ7902331, ТИ4950461;
- чорні мешти на шнурівку, з написом на внутрішній стороні клапана- язика "Nike";
- сірі джинси;
- чорну спортивну куртку на замок блискавку, з етикеткою на внутрішній частині з написом "Mastiff" та "L";
- 1 купюру номіналом 50 гривень серія № ТБ2474588; 1 купюру номіналом 100 гривень серія № УК4266736; 2 купюри номіналом 20 євро кожна: серія № L43951287128, серія № V20422994548; 1 купюра номіналом 10 євро серія № Y04596865993; 1 купюра номіналом 50 доларів США серія № JF49689947A;
- кросівки марки «Пума»;
- кофту зеленого кольору марки «Fita fashion»;
- спортивні штани марки «Пума»;
- дві пари сережок жовтого кольору, два ланцюжки жовтого кольору, три перстні жовтого кольору.
- 1 купюру номіналом 50 євро VH8151455061; 1 купюру номіналом 1000 (одна тисяча) грн ВУ6112380; 1 купюра номіналом 100 (сто) грн УК4260737; 1 купюра номіналом 10 (десять) грн ЮЕ 1189671;
- 4 (чотири) купюри номіналом 20 (двадцять) євро кожна: V10255789282, V14050155622, U26979337211, V06309558841; 2 (дві) купюри номіналом 10 (десять) євро кожна: У07075073854, ХО5873747672; 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) грн кожна: УК4266741, УК4266738; 1 (одна) купюра номіналом 200 (двісті) грн ГЖ0927821;
- автомобіль «ВАЗ 2101» р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ;
- ключі запалювання до автомобіля «ВАЗ 2101» р. н. НОМЕР_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала в частині часткового задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно є незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки при розгляді клопотання слідчий суддя обмежився поверхневим аналізом матеріалів, долучених до нього, без належної оцінки їх змісту, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Звертає увагу на те, що вилучені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у даному кримінальному провадженні.
Крім цього, у разі неналежного збереження грошових коштів в подальшому буде неможливо перевірити чи є такі грошові кошти справжніми платіжними засобами та відповідно визначити суму збитків.
Вказує, що сторона захисту у разі відсутності вказаних грошових коштів внаслідок їх витрачання, знищення тощо в подальшому може поставити під сумнів чи не являлись такі гроші кошти муляжем.
Щодо відмови слідчого судді у накладенні арешту на автомобіль «ВАЗ 2101», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , ключі запалювання до зазначеного автомобіля та свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 , апелянта зазначає, що підозрювані ОСОБА_11 та ОСОБА_7 були зупинені працівниками поліції під час того, як намагались покинути межі Львівської області на автомобілі «ВАЗ 2101».
Окрім того зазначає, що при затриманні ОСОБА_11 та ОСОБА_7 та їх особистого обшуку, органом поліції не було відшукано всіх грошових коштів про викрадення яких зазначала потерпіла.
Вказує, що хоча власником автомобіля згідно техпаспорту є ОСОБА_9 , фактично автомобіль перебував у розпорядженні інших осіб, можлива причетність яких до вчиненого кримінального правопорушення буде встановлена в ході досудового розслідування.
У судове засідання апеляційної інстанції власниця майна ОСОБА_12 будучи належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання не з'явилась. Натомість подала заяву, в якій зазначає, що підтримує клопотання прокурора та просить здійснювати розгляд без її участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , який заперечив подану апеляційну скаргу, та думку власника майна ОСОБА_9 , який послався на розсуд суду.
Крім цього учасники справи не заперечили щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя вищевикладених вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що визначено п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що 17.11.2025 слідчим СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_10 винесено постанову про визнання та прилучення в якості речових доказів по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025141430000865 від 16.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наступні речі: чорні мешти на шнурівку, з написом на внутрішній стороні клапана- язика "Nike"; сірі джинси; чорну спортивну куртку на замок блискавку, з етикеткою на внутрішній частині з написом "Mastiff' та "L"; кросівки марки «Пума»; кофту зеленого кольору марки «Fita fashion»; спортивні штани марки «Пума»; дві пари сережок жовтого кольору, два ланцюжки жовтого кольору, три перстні жовтого кольору та обґрунтовано вважав, що існує необхідність у забезпеченні збереження речових доказів шляхом накладення арешту на вищевказані речові докази.
Також слідчий суддя вірно зазначав, що при вирішення клопотання щодо накладення арешту на 5 купюр номіналом 10 євро кожна: Y06268817116, Y06781182265, Y05468463694, Y06361470928, Y06961243492; 1 купюру номіналом 50 євро RA2097656646; 5 купюр номіналом 100 грн: У33683228, У33683216, УК4266740, УК4266734, УК4266735; 2 купюри номіналом 50 грн: ФЖ7902331, ТИ4950461; 1 купюру номіналом 50 гривень серія № ТБ2474588; 1 купюру номіналом 100 гривень серія № УК4266736; 2 купюри номіналом 20 євро кожна: серія № L43951287128, серія № V20422994548; 1 купюра номіналом 10 євро серія № Y04596865993; 1 купюра номіналом 50 доларів США серія №JF49689947A; 1 купюру номіналом 50 євро VH8151455061; 1 купюру номіналом 1000 (одна тисяча) грн ВУ6112380; 1 купюра номіналом 100 (сто) грн УК4260737; 1 купюра номіналом 10 (десять) грн ЮЕ 1189671; 4 (чотири) купюри номіналом 20 (двадцять) євро кожна: V10255789282, V14050155622, U26979337211, V06309558841; 2 (дві) купюри номіналом 10 (десять) євро кожна: Y07075073854, Х05873747672; 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) грн кожна: УК4266741, УК4266738; 1 (одна) купюра номіналом 200 (двісті) грн ГЖ0927821, арешт може застосовуватися виключно для забезпечення збереження речових доказів, однак слідством не доведено, що вони можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які в подальшому вплинуть на кваліфікацію дій підозрюваних. Проте, слідством встановлено, що кошти належать потерпілій, а їх походження та належність не викликають сумнівів. Крім того, ці грошові кошти вже були оглянуті, перераховані та детально описані у постанові визнання їх речовими доказами. За таких обставин таке втручання фактично позбавить потерпілу можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Крім цього, у частині накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2101», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , а також на ключі запалювання до зазначеного автомобіля та свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 , слідчий суддя обґрунтовано не вбачав необхідності та законних підстав для накладення арешту на ці речі, так як сторона обвинувачення не обґрунтувала, яке саме значення мають вищевказані предмети для встановлення чи доведення обставин кримінального провадження, та не навела доказів їхнього зв'язку із вчиненням інкримінованого кримінального правопорушення. Зазначені речі не є предметом злочину.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ні слідчим у клопотанні, ні прокурором в апеляції не наведено законних підстав для арешту на 5 купюр номіналом 10 євро кожна: Y06268817116, Y06781182265, Y05468463694, Y06361470928, Y06961243492; 1 купюру номіналом 50 євро RA2097656646; 5 купюр номіналом 100 грн: У33683228, У33683216, УК4266740, УК4266734, УК4266735; 2 купюри номіналом 50 грн: ФЖ7902331, ТИ4950461; 1 купюру номіналом 50 гривень серія № ТБ2474588; 1 купюру номіналом 100 гривень серія № УК4266736; 2 купюри номіналом 20 євро кожна: серія № L43951287128, серія № V20422994548; 1 купюра номіналом 10 євро серія № Y04596865993; 1 купюра номіналом 50 доларів США серія №JF49689947A; 1 купюру номіналом 50 євро VH8151455061; 1 купюру номіналом 1000 (одна тисяча) грн ВУ6112380; 1 купюра номіналом 100 (сто) грн УК4260737; 1 купюра номіналом 10 (десять) грн ЮЕ 1189671; 4 (чотири) купюри номіналом 20 (двадцять) євро кожна: V10255789282, V14050155622, U26979337211, V06309558841; 2 (дві) купюри номіналом 10 (десять) євро кожна: Y07075073854, Х05873747672; 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) грн кожна: УК4266741, УК4266738; 1 (одна) купюра номіналом 200 (двісті) грн ГЖ0927821; автомобіля «ВАЗ 2101» р. н. НОМЕР_1 ; ключів запалювання від вказаного автомобіля; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому апеляційний суд доходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді