Справа № 308/12924/19
Іменем України
25 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року, ухвалене суддею Лемак О.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про захист прав споживача шляхом стягнення страхового відшкодування і збитків, завданих порушенням прав споживача
встановив:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про захист прав споживача шляхом стягнення страхового відшкодування і збитків, завданих порушенням прав споживача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №257981а8зда, предметом якого є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням належним їй транспортним засобом «SUZUKI Vitara», реєстр, н/з НОМЕР_1 .
Вказує, що 19 червня 2019 року на вул. Гагаріна в с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного застрахованого ТЗ, внаслідок якої останній зазнав механічних пошкоджень, тобто настав страховий випадок, передбачений п.24 і п/п 25.2.2 п.25 Договору страхування. Того ж дня (19.06.2019) вона повідомила відповідача про настання даної дорожньо-транспортної пригоди і просила виплатити страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї пригоди ТЗ, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.
Листом від 30.07.2019 №06031/14 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати їй такого страхового відшкодування, тобто відмовив у виплаті цього відшкодування. На обґрунтування такого рішення відповідач зазначив, що згідно з висновком експертного дослідження від 22.07.2019 №044-19, проведеного ДП «Центр експертних досліджень» на замовлення відповідача, надана позивачем інформація про обставини ДТП не відповідає дійсності, що у відповідності до п.30.5 Договору страхування надає відповідачеві право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Вказує, що не погоджується з таким рішенням відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Пояснює, що факт пошкодження у згаданій вище ДТП належного позивачеві ТЗ стверджується такими належними і допустимими доказами, як: довідкою відповідного відділу поліції від 21.08.2019 №3573/106/25/2 про обставини ДТП; схемою місця пригоди від 19.06.2019, складеною працівниками поліції; письмовими поясненнями позивача від 10.07.2019, наданими працівникам поліції.
Натомість, Експертний висновок не може прийматися в якості належного і достатнього доказу для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Так, пунктом 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої Наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 №53/5 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його.
На порушення наведеного припису цієї Інструкції жодним експертом ДП «Центр експертних досліджень» пошкоджений ТЗ особисто не оглядався, тобто не досліджувався. Додатковим підтвердженням нікчемності Експертного висновку є те, що відповідач всіляко ухиляється від наданні цього висновку представнику Позивача.
Між тим, позивач намагалася сприяти відповідачеві встановити обставини ДТП і характер пошкоджень ТЗ.
Зокрема, позивач 17 липня 2019 року рекомендованим поштовим відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №8801800110990 надіслала на адресу Відповідача листа від цього ж числа із запрошенням представника останнього на 23.07.2019 для огляду пошкодженого ТЗ. Відповідач отримав такий лист-запрошення 22.07.2019, що стверджується даними пошукової бази офіційного веб-сайту AT «Укрпошта», але проігнорував його.
Таким чином, вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування за пошкодження належного позивачці ТЗ, тобто за настання страхового випадку.
Вказує, що оскільки відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, а відтак і не складав кошторис збитків, завданих пошкодженням ТЗ, позивач була змушена самостійно визначати розмір таких збитків шляхом замовлення відповідного авто-товарознавчого дослідження.
Звітом такого дослідження від 21.10.2019 №126, складеного оцінювачем ОСОБА_2 , розмір заподіяного позивачеві пошкодженням ТЗ збитку складає 92 083,42 грн., без урахуванням зносу.
Пунктом 10.2 Договору страхування встановлена франшиза в розмірі 3,0% від страхової суми 600 000,00 грн., а саме 18 000,00 грн.(600 000,00 грн. х 3,0%), яку відповідно до ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» відповідач не відшкодовує.
Таким чином, розмір належного до сплати позивачці страхового відшкодування становить суму 74 083,42 (92 083,42 - 18 000,00) грн.
Крім того, за проведення вказаного авто-товарознавчого дослідження позивач сплатила оцінювачу ОСОБА_2 суму 1 500,00 грн., що стверджується рахунком останнього від 18.10.2019 №105 та банківською квитанцією від 18.10.2019 р.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» 74 083,42 грн страхового відшкодування та 1 500,00 грн збитків за пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді належного їй транспортного засобу «SUZUKI Vitara», реєстр, н/з НОМЕР_1 , а також всі понесені нею судові по страві, у тому числі і 17 000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 59 016,80 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані із проведенням оцінки пошкоджень транспортного засобу в розмірі 1 500,00 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
У апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що висновком експертного дослідження від 22.07.2019 №044-19, проведеного ДП «Центр експертних досліджень» на замовлення відповідача стверджується, що аналіз характеристик пошкоджень в контексті заявлених обставин їх отримання, не підтверджує тих обставин за яких автомобіль позивача отримав пошкодження. Комплекс пошкоджень на автомобілі позивача з технічної точки зору не міг утворитися за обставин, викладених ОСОБА_1 , тобто на нерухомо розташований автомобіль іншим транспортним засобом, оскільки пошкодження автомобіля характерні для власного руху такого і мають різний напрямок, висоту та характер утворення. Наведене свідчить про надання позивачем неправдивих відомостей страховику про факт та обставини настання страхового випадку.
Вважає висновок експертного дослідження №10/50ЕД від 09.12.2019, який взято судом першої інстанції до уваги, необґрунтованим та неповним. У вказаному висновку наводяться взаємовиключні твердження, які спростовують факт перебування автомобіля в нерухомому стані. Тому такий висновок суперечить матеріалам справи та викликає сумніви щодо його правильності.
Не погоджується також із задоволенням вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки визначена сума витрат є неспівмірною із заявленими вимогами.
До початку судового засідання надійшло клопотання від адвоката Гончарова В.В. про розгляд справи за відсутності його довірительки та нього як її представника.
У судове засідання з'явився представник відповідача - адвокат Деревецький В.В. у режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з використанням підсистеми «ВКЗ». Просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Питання щодо розгляду справи за відсутності позивачки та її представника залишив на розсуд суду.
Адвокат Гончаров В.В. повідомлений про судове засідання про що свідчить довідка про доставку електронного документу в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» від 23.05.2025 (Т2 а.с.173), а також подана ним заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірительки, тому колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду такої та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а тому таку слід вирішити по суті.
Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.06.2019 на вул. Гагаріна в с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «SUZUKI Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу - ОСОБА_1 .
На момент ДТП автомобіль SUZUKI Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №257981а8зда від 30.08.2018.
Позивач повідомила ПАТ «СК «АХА Страхування» про страховий випадок і просила виплатити страхове відшкодування.
На підтвердження факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.06.2019 за участі транспортного засобу «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачкою долучено довідку про ДТП від 19.06.2019, копію схеми місця ДТП від 19.06.2019, копію письмових пояснень позивача від 10.07.2019.
17.07.2019 ОСОБА_1 надіслала рекомендованим поштовим відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №8801800110990 на адресу відповідача листа від цього ж числа із запрошенням представника останнього на 23.07.2019 для огляду пошкодженого ТЗ. Відповідач отримав такий лист-запрошення 22.07.2019, що стверджується даними пошукової бази офіційного веб-сайту AT «Укрпошта».
Листом від 30.07.2019 №06031/14 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати їй страхового відшкодування. У листі зазначив, що згідно з висновком експертного дослідження від 22.07.2019 №044-19, проведеного ДП «Центр експертних досліджень» на замовлення відповідача, надана позивачем інформація про обставини ДТП не відповідає дійсності, що у відповідності до п.30.5 Договору страхування надає відповідачеві право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Керуючись п. 30.5.3., 30.5.6., 30.5.23. Договору. Страховою компанією прийнято рішення про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування щодо випадку, який згідно повідомлення про подію стався 19.06.2019, з автомобілем «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до долученого до матеріалів справи представником відповідача висновку експертного дослідження обставин та механізму утворення пошкоджень на автомобілі №044-19 від 22.07.2019, слідує, що пошкодження на автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 за характером, локалізацією і механізмом їх утворення з технічної точки зору не відповідають обставинам, які наведені в поясненні водія ОСОБА_1 , з причин викладених в дослідницькій частині висновку. Комплекс пошкоджень на автомобілі Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 з технічної точки зору не міг утворитися за обставин, викладених у поясненні водія ОСОБА_1 , тобто при наїзді на нерухомо розташований автомобіль Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 іншим транспортним засобом, оскільки усі групи наявних пошкоджень, включаючи пошкодження правого переднього колеса, характерні для власного руху автомобіля і мають різний напрямок, висоту та характер утворення.
Згідно експертного дослідження від 21.10.2019 №126, складеного оцінювачем ОСОБА_2 , розмір заподіяного позивачеві пошкодженням ТЗ збитку складає 92 083,42 грн., без урахуванням зносу. Згідно ремонтної калькуляції від 23.07.2019 №164-2-19 вартість ремонту з ПДВ становить 77 016,80 гривень.
Висновком експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи, підтверджено, що наданий на дослідження автомобіль марки «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 має механічні пошкодження у передній частині, а саме, переднє праве крило, капот автомобіля, передній бампер, диск переднього правого колеса. Характер пошкоджень у передній правій бічній частині (переднє праве крило, диск переднього правого колеса, передній бампер, капот) на наданому на дослідження на автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідчить про те, що на момент їх утворень транспортний засіб знаходився у нерухомому стані.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У пункті 1 частини першої статті 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (стаття 982 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.
Відповідно до статті 999 ЦК України Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент вчинення ДТП - 19.06.2019).
Відповідно до статті 1 Закону N 1961-IV для цілей цього Закону потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (стаття 28 Закону N 1961-IV).
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Крім того, згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
З матеріалів справи слідує та сторонами не оспорюється, що 19.06.2019 на вул. Гагаріна в с. Сторожниця, Ужгородського району, Закарпатської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, а саме - «SUZUKI Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок якої останній зазнав механічних пошкоджень, тобто настав страховий випадок, передбачений п.24 і п/п 25.2.2 п.25 Договору страхування, який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «АРКС» 30.08.2018.
Позивачка зателефонувала до поліції та повідомила страховика про настання страхового випадку.
Факт ДТП задокументовано працівниками поліції, що підтверджується схемою місця ДТП від 19.06.2019 та довідкою №3019171460239342 від 21.06.2019. Також на місці відібрано пояснення з місця ДТП, згідно яких позивачка вказала, що залишила автомобіль на деякий час, після того як повернулася побачила пошкодження та відразу зателефонувала в поліцію та страховику.
Страховик відмовив у здійсненні страхової виплати пославшись на висновок експерта зроблений на замовлення відповідача. З висновку №044-19 від 22.07.2019, слідує, що пошкодження на автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 за характером, локалізацією і механізмом їх утворення з технічної точки зору не відповідають обставинам, які наведені в поясненні водія ОСОБА_1 , з причин викладених в дослідницькій частині висновку. Комплекс пошкоджень на автомобілі Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 з технічної точки зору не міг утворитися за обставин, викладених у поясненні водія ОСОБА_1 , тобто при наїзді на нерухомо розташований автомобіль Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 іншим транспортним засобом, оскільки усі групи наявних пошкоджень, включаючи пошкодження правого переднього колеса, характерні для власного руху автомобіля і мають різний напрямок, висоту та характер утворення.
Проте, такий висновок було зроблено відповідачем без виїзду експерта на місце ДТП та без огляду застрахованого ТЗ.
Позивачкою було замовлено звіт №126 складений оцінювачем ОСОБА_2 , згідно якого розмір заподіяного позивачеві пошкодженням ТЗ збитку складає 92 083,42 грн., без урахуванням зносу. Згідно ремонтної калькуляції від 23.07.2019 №164-2-19 вартість ремонту з ПДВ становить 77 016,80 гривень.
Висновком експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи, підтверджено, що наданий на дослідження автомобіль марки «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 має механічні пошкодження у передній частині, а саме, переднє праве крило, капот автомобіля, передній бампер, диск переднього правого колеса. Характер пошкоджень у передній правій бічній частині (переднє праве крило, диск переднього правого колеса, передній бампер, капот) на наданому на дослідження на автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідчить про те, що на момент їх утворень транспортний засіб знаходився у нерухомому стані.
Суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги позивачки та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 59 016,80 гривень страхового відшкодування, 1 500 гривень за проведення оцінки та 17 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд керувався тим, що позивачка виконала свою частину умов страхового договору, зокрема повідомила належним чином про настання ДТП, надала документи на підтвердження пошкодження застрахованого ТЗ. На підставі наявних в матеріалах справи доказів не можна стверджувати про інші обставини виникнення пошкоджень застрахованого ТЗ, ніж зазначені позивачкою та встановлені Висновком експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019. А тому, відмова у виплаті страхового відшкодування є безпідставною та стягненню на користь позивачки підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 59 016,80 з вирахуванням розміру франшизи на підставі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Доводи апеляційної скарги зводяться до непогодження ПАТ «СК «АРКС» з висновками суду першої інстанції в частині неврахування експертного висновку №044-19 від 22.07.2019 підготовленого на замовлення відповідача.
Таким висновком встановлено, що аналіз характеристик пошкоджень в контексті заявлених обставин їх отримання, не підтверджує тих обставин за яких автомобіль позивача отримав пошкодження.
ПАТ «СК «АРКС» вважає висновок експертного дослідження №10/50ЕД від 09.12.2019, який взято судом першої інстанції до уваги, необґрунтованим та неповним. У вказаному висновку наводяться взаємовиключні твердження, які спростовують факт перебування автомобіля в нерухомому стані. Тому такий висновок суперечить матеріалам справи та викликає сумніви щодо його правильності.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, висновком експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи, підтверджено, що наданий на дослідження автомобіль марки «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 має механічні пошкодження у передній частині, а саме, переднє праве крило, капот автомобіля, передній бампер, диск переднього правого колеса. Характер пошкоджень у передній правій бічній частині (переднє праве крило, диск переднього правого колеса, передній бампер, капот) на наданому на дослідження на автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідчить про те, що на момент їх утворень транспортний засіб знаходився у нерухомому стані.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачка докладала всіх зусиль необхідних з її сторони для вирішення даного питання, зокрема повідомила належним чином про настання ДТП, надала документи на підтвердження пошкодження застрахованого ТЗ.
Крім цього, позивачкою було надіслано рекомендованим повідомленням лист відповідачу в якому запросила їх експерта для безпосереднього огляду пошкодженого автомобіля, однак такий страховою було проігноровано, хоча безпосередній огляд ТЗ не є обов'язковим тільки у випадку, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз, що зазначено у п. 3.5. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Твердження відповідача щодо необґрунтованості експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019 не базуються на належному правовому та доказовому обґрунтуванні. Дані висновки не суперечать матеріалам справи та не викликають сумніви щодо його правильності, оскільки факт ДТП задокументовано працівниками поліції, що підтверджується схемою місця ДТП від 19.06.2019 та довідкою №3019171460239342 від 21.06.2019. Також відібрано пояснення у позивачки на місці ДТП, в яких вона зазначала, що автомобіль знаходився в нерухомому стані.
У спростування вищезгаданого висновку ПАТ «СК «АРКС» не заявило ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанцій клопотання про призначення у справі експертизи з приводу визначення механізму заподіяння пошкоджень КТЗ, а тому всі твердження відповідача щодо неправомірності експертного дослідження №10/504ЕД від 09.12.2019 апеляційним судом не враховуються.
Щодо висновку, який було надано відповідачем, то у експертному висновку №044-19 від 22.07.2019, який підготовлено експертом Автономов М.В. без здійснення огляду пошкодженого ВТЗ та не зазначено, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за надання неправдивих висновків.
Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Велика Палата Верховного Суду у справі №522/1029/18 у постанові від 18.12.2019 виснувала, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що такий висновок підготовлено для подання до суду.
Тобто, висновок у якому експерт не обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок є неналежним доказом, який суд не має права брати до уваги.
Таким чином, доводи відповідача в цій частині не спростовують законності та обґрунтованості судового рішення, а тому таке підлягає залишенню в цій частині без змін.
У апеляційній скарзі ПАТ «СК «АРКС» також оскаржує судове рішення в частині задоволених витрат на правничу допомогу в розмірі 17 000 гривень. Вказує, що з наданих позивачем документів не вбачається, що заявлені витрати мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим.
З даними доводами апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити не співмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та адвокатом Гончаровим В.В. укладено договір №22/с від 19.08.2019 про надання правничої допомоги. В п. 2.1.-2.3. такого зазначено, що оплата здійснюється відповідно до обсягу виконаної роботи та розрахунку її вартості, зазначених в описі наданих адвокатом послуг. Оплата правничої допомоги здійснюється протягом п'яти банківських днів з дня підписання сторонами цього Договору шляхом сплати коштів готівкою безпосередньо адвокат або внесенням коштів на його банківський рахунок. У разі сплати коштів готівкою адвокат повинен видати клієнту відповідну квитанцію про це.
Згідно опису наданих адвокатом послуг згідно з укладеним з клієнтом ОСОБА_1 договором від 05.11.2019 №26/с про надання правничої допомоги адвокатом було надано наступні послуги: вивчення документів - 2 години (2 000 гривень); перегляд законодавчої бази, пошук і вивчення судової практики - 2 години (3 000 гривень); надання консультації клієнту - 1 година (1 000 гривень); підготовка позову і подання його до суду - 4 години (6 000 гривень); підготовка заяв з процесуальних питань - 2 години (2 000 гривень); участь у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанції - 2 години (3 000 гривень). Всього: 17 000 гривень.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №11 від 12.11.2019 позивачка сплатила своєму адвокату за надані послуги 17 000 гривень.
Однак, слід погодитись з доводами відповідача з приводу того, що задоволена судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та неспівмірною, так-як дії адвоката з вивчення матеріалів справи за які останній отримав 2 000 гривень повинні входити у вартість послуг з представництва інтересів клієнта в суді. Оскільки без вивчення документів неможливо здійснити належний захист інтересів клієнта в суді. Також, перегляд законодавчої бази, пошук і вивчення судової практики на суму 3 000 гривень не входить до наданих послуг, а відтак не може включатись до переліку витрат з надання правничої допомоги.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні, тобто суму таких витрат потрібно зменшити з суми 17 000 гривень на суму 12 000 гривень.
Отже, рішення суду першої інстанції, яке стосується предмету спору є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то в цій частині апеляційний суд змінює рішення шляхом зменшення суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Враховуючи викладене та керуючись приписами статей 12, 81, 141, 374, 376, 379, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року, змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши такі із суми 17 000,00 гривень на суму 12 000,00 гривень.
У решті, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: