465/9844/25
3/465/4087/25
іменем України
01.12.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, директора ТОВ «Смарт прайм плюс 2024» податкова адреса: вул. Героїв УПА, буд. 73, м. Львів,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 при декларуванні за червень 2025 у Декларації від?ємного значення з ПДВ, встановлено наступні порушення ТОВ «СМАРТ ПРАЙМ ПЛЮС 2025» (код ЄДРПОУ 24669498): 1) п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2025 року на загальну суму 589 566 гривень. Вищезазначене порушення призвело до: завищення суми від?ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за червень 2025 року на суму 351 216 грн.; п.200.4 ст.200 Кодексу; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 238 350 грн. за червень 2025 року п. 200.1 ст.200 Кодексу. 2) п. 44.1. та п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N? 2755-VI із змінами та доповненнями підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 01.12.2025 правопорушник ОСОБА_1 ,будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи не з'явився, що підтверджується судовою повісткою, надісланою на адресу порушника, а також повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада".
Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 у справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку, суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП та уникнення адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, так як від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення №1700/20-40-07-30 від 15.10.2025; додаток 1 витяг з акту перевірки від 05.09.2025 №36039/20-40-07-13-05/24669498; лист запрошення від 24.09.2025 №3671/ж12/20-40-07-13-11, акт неявки від 15.10.2025, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, його вина доведена зібраними у справі матеріалами.
ОСОБА_1 не подав до суду жодних доказів, пояснень, які б спростовували факти та обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Суд враховує, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є триваючим, а тому, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП підлягає обчисленню з дня його виявлення, яким в даному випадку є 05.09.2025, тобто дата проведення перевірки ГУ ДПС у Харківській області, за наслідками якої складено акт про виявлені порушення.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук