Справа № 464/2718/25
пр.№ 2/464/1520/25
03.12.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги: постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2024 року у сумі 2863,09 грн, пеню за надані послуги у розмірі 31,64 грн, 3% річних - 6,97 грн та 28,40 грн інфляційних втрат; витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 28 лютого 2023 року по 30 червня 2024 року у сумі 1476,86 грн, пеню за надані послуги у розмірі 10,04 грн, 3% річних - 1,44 грн та 9,96 грн інфляційних втрат, всього за надані послуги - 4428,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.
Суддя ухвалою від 20 травня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв'язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства, про що просив позивач.
Ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.
Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.
Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права.
Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
За відсутності у відповідача електронного кабінету копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками надіслано за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби отриманим у порядку ст.187 ЦПК України.
З дотриманням вимог ст.272 ЦПК України відповідач під розписку отримав ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками, однак у встановлений строк 15 днів та до даного часу своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, клопотань не заявлено.
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,13,81 ЦПК України).
За позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року) обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог.
Cуд, вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, дійшов наступного висновку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у ч.1 ст.12, ст.13 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст.ст.633, 634 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Як регламентовано ст.ст.1,5,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності дост.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Виходячи із приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Як регламентовано ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 виснував, що з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань (стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги) на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.13 Конституції України та ст.ст.319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зареєстроване місце проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності.
Наведене підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, узгоджується із довідкою позивача від 17 квітня 2025 року, інформаційна довідка від 02 грудня 2025 року за № 454646304, отримана судом з використанням механізму ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На офіційному вебсайті позивача розміщено індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води від 1 грудня 2021 року (долучено до позову), що слугує підставою для висновку наявності між сторонами договірних правовідносин, що ґрунтуються на умовах публічного договору приєднання.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем як теплопостачальною організацією за вказаною адресою надаються послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Позивач, покликаючись на неналежне невиконання відповідачами обов'язку зі оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, долучає розрахунок заборгованості з: постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2024 року у сумі 2863,09 грн, пеню за надані послуги у розмірі 31,64 грн, 3% річних - 6,97 грн та 28,40 грн - інфляційних втрат; витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 28 лютого 2023 року по 30 червня 2024 року у сумі 1476,86 грн, пеня за надані послуги у розмірі 10,04 грн, 3% річних - 1,44 грн та 9,96 грн - інфляційних втрат, всього за надані послуги - 4428,40 грн.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед
позивачем.
Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Відповідач, будучи достеменно обізнаним про справу, знехтував своїми процесуальними правами та відзиву не подав, не висловив свою позицію про заявлених вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, жодних доводів у спростування позову не навів та доказів, які б досліджувалися судом, не надав. За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Підсумовуючи вищевикладене у своїй сукупності, позивачем з наданням переконливих доказів, доведено наявність у відповідача невиконаного зобов'язання по оплаті житлово-комунальних платежів, у зв'язку із чим заборгованість по такому підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. З огляду на викладене на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору. Докази наявності у відповідача пільг зі сплати судового збору у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задоволити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» 4428,40 грн заборгованості зі оплати за житлово-комунальні послуги:
постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2024 року у сумі 2863,09 грн, пені за надані послуги у розмірі 31,64 грн, 3% річних - 6,97 грн та 28,40 грн інфляційних втрат;
витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з 28 лютого 2023 року по 30 червня 2024 року у сумі 1476,86 грн, пені за надані послуги у розмірі 10,04 грн, 3% річних - 1,44 грн та 9,96 грн інфляційних втрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» 3028 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола,1;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО