Справа №463/8144/25
Провадження №2-а/463/72/25
02 грудня 2025 року м. Львів
Личаківський районний суд міста Львова у складі: головуючої судді Ціпивко І.І., секретаря судового засідання Метеллі Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк для звернення з адміністративним позовом, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 0906377 від 05.08.2025 року. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 серпня 2025 року головним спеціалістом-інспектором з паркування Департаменту міської мобільності Львівської міської ради винесено постанову серії ЛВ №0906377, якою ОСОБА_2 , визнано винним у порушенні ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 500 грн за неоплату послуг паркування автомобіля “Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 . Вважає оскаржувану постанову незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. По-перше. ОСОБА_2 не був водієм та не користувався зазначеним транспортним засобом у день події - 25 липня 2025 року. 28 липня 2025 року адвокат Васечко Ю.А., діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради із скаргою на дії інспектора із паркування, у якій зазначив, що 25 липня 2025 року автомобілем марки Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 керувала ОСОБА_3 . До вказаної скарги було долучено платіжку інструкцію №P24A4633451824D3553 від 25 липня 2025 року та платіжну інструкцію №P24A4633218902D5823 від 25 липня 2025 року, якими підтверджено факт оплати паркування. Відтак, вищезазначеною скаргою уповноважений орган був повідомлений про те, що 25 липня 2025 року автомобілем марки “Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 керувала ОСОБА_3 , яка і є відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться в провину позивачу. По-друге. ОСОБА_3 здійснила оплату паркування, що підтверджується платіжною інструкцією №P24A4633218902D5823 від 25 липня 2025 року (час 18:14 год) та платіжною інструкцією №P24A4633451824D3553 від 25 липня 2025 року (час 19:09 год). Відтак, постанова серії ЛВ №0906377 від 05 серпня 2025 року винесена з грубими порушеннями вимог законодавства, без встановлення фактичних обставин справи, без доведення вини та попри наявність доказу оплати послуг паркування.
01.10.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовна заява є необгрунтованою та безпідставною, оскільки інспектор з паркування діяв правомірно, притягуючи позивачку до адміністративної відповідальності. Так, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, на дату винесення постанови, зареєстровано транспортний засіб TOYOTA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на якому 25.07.2025 року о 18:33 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 16, код майданчика для платного паркування OR001, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, з відповідною заявою не зверталась у встановлені строки до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Зазначена в позовній заяві скарга на дії інспектора з паркування , якою представник позивача просить скерувати на електронну адресу постанову серії ЛВ №00906377 від 25 липня 2025 року та докази вчинення адміністративного правопорушення для оскарження в судовому порядку, не може вважатися заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності . Крім того, в платіжними інструкціями №P24A4633451824D3553 та №P24A4633218902D5823 від 25 липня 2025 року не підтверджено факт оплати паркування на платному паркувальному майданчику по вул. Винниченка і твердження про оплату паркування не відповідає дійсності, оскільки сплачено було послуги за паркування на платному паркувальному майданчику по вул. Просвіти. Інспектори з паркування керуються виключно інформацією, наявною в ЄДРТЗ. Щодо адміністративного правопорушення, вчиненого 25.07.2025 року о 18:33 год, яке стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ00906377 стосовно ОСОБА_2 зазначає наступне. Фото 1-2 додатку було здійснено о 18 год. 15 хв., (про що зазначено в лівому верхньому куті на фото) на якому видно, що транспортний засіб TOYOTA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, код майданчика для платного паркування OR001. На наступних фото 3-4 додатку видно, що о 18 год. 33 хв. транспортний засіб TOYOTA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, (код майданчика для платного паркування OR001), однак підтвердження оплати за послуги з користування майданчиком для платного паркування, згідно з даними АСКОП, відсутнє. З цього випливає, що транспортний засіб перебував на платному паркувальному майданчику без проведення оплати більше 10 хвилин, що є порушенням відповідно до ст. 152-1 КУпАП. Також інформуємо, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена адреса вчинення правопорушення із вказівкою на індивідуальний код майданчика для платного паркування. Фотофіксація адміністративних правопорушень здійснюються інспектором з паркування програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2, який функціонує на основі програми «Інспектор», яка використовується для автоматизації контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що спрямовані на вирішення задач стосовно забезпечення функцій автоматизованого контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів із застосуванням режиму фотозйомки (відеозапису) та створення відповідних доказових баз для наступної обробки та використання таких доказових баз для формування матеріалів по адміністративним правопорушенням та винесення відповідних постанов із застосуванням програмного забезпечення ЦОД у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» від 21.12.2017 №2262-VIII. При здійсненні фіксації порушення вищенаведеним програмно-апаратним комплексом автоматично вказується на фото дата, час її проведення, що виключає будь-яке зовнішнє втручання у його роботу. Як видно із фото додатку 1 в верхньому лівому куті вказано конкретний час фіксації транспортного засобу.
27.11.2025 року до суду представником позивача надіслано додаткові пояснення, якими підтвердив, те, що ОСОБА_3 реально здійснила оплату паркування за допомогою QR-коду, розміщеного на інформаційному знаку безпосередньо на платному майданчику за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 16. Цей факт підтверджується платіжною інструкцією №P24A4633218902D5823 від 25 липня 2025 року (час 18:14 год) та платіжною інструкцією №P24A4633451824D3553 від 25 липня 2025 року (час 19:09 год). Під час здійснення оплати відбулася технічна помилка - у платіжній інструкції автоматично відобразилась інша вулиця (вул. Просвіти). Така невідповідність не була зумовлена діями чи умислом ОСОБА_3 .. Вона не має впливу на сам факт вчинення оплати, оскільки розрахунок був проведений через QR-код, встановлений оператором паркування на конкретному місці. Це означає, що платіж здійснено саме за тим майданчиком, де було розміщено відповідний код. Вина особи у адміністративному правопорушенні можлива лише тоді, коли існує умисел або необережність. У цій ситуації: ОСОБА_3 діяла добросовісно; виконала обов'язок щодо оплати; не могла вплинути на технічне формування запису в електронній системі; негативних наслідків від її дій не настало. За таких обставин об'єктивна сторона правопорушення відсутня, а отже, відсутня і сама подія адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Це формує логічний та юридично обґрунтований висновок: ОСОБА_3 оплатила паркування належним чином, а технічна помилка в системі не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Однак при формуванні платіжною інструкції було помилково вказано, що паркування здійснено по вул. Просвіти. Однак, така описка не свідчить про порушення правил паркування позивачем, оскільки фактична оплата послуг з користування майданчиком для платного паркування була проведена останньою. Тобто позивачем було дотримано вимоги закону щодо паркування транспортного засобу.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії та рішення у справі.
Проколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.092025 року визначено головуючу суддю Ціпивко І.І. для розгляду справи.
Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова від 03.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 30.09.2025 року.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року замінено неналежного відповідача Львівську міську раду на належного Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. Розгляд справи відкладено.
28.10.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.
17.11.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Васечко Ю.А. у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, проте надіслали до суду додаткові пояснення у справі. Позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. У задоволенні позов просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Судом встановлено, що постановою інспектора з паркування департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ніколайчука Г.О. серії ЛВ №00906377 від 05 серпня 2025 року - ОСОБА_4 , як власника транспортного засобу марки «Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 25.07.2025 року о 18:33 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 16, код майданчика для платного паркування OR001, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно платіжною інструкцією № Р24А4633451824D3553 від 25.07.2025 року. ОСОБА_3 здійснила оплату через АТ «Приват банк» за паркування авто з номерним знаком НОМЕР_1 (дата паркування 25.07.2025 року 19:09:33, адреса паркування вул. Просвіти).
Згідно платіжною інструкцією № Р24А4633218902D5823 від 25.07.2025 року. ОСОБА_3 здійснила оплату через АТ «Приват банк» за паркування авто з номерним знаком НОМЕР_1 (дата паркування 25.07.2025 року 18:14:12, адреса паркування вул. Просвіти).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з приміткою до вищевказаної статті режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
За змістом 1 ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом п.8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам.
Згідно з ч.1 ст.121КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд дійшов висновку про поважність причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, а відтак, забезпечуючи доступ позивача до правосуддя, вважає, що пропущений позивачкою строк на оскарження постанови слід поновити.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки “Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення за те, що 25.07.2025 року о 18:33 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 16, код майданчика для платного паркування OR001, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що зафіксовано за допомогою технічного засобу.
При цьому, позивач ОСОБА_1 не заперечує факту належності йому транспортного засобу марки “Toyota RAV4», номерний знак НОМЕР_1 , проте заперечує факт керування таким 25.07.2025 року, стверджує, що таким автомобілем керувала ОСОБА_3 , яка здійснила паркування авітомобіля на паркувальному майданчику та оплатила послуги, проте з технічних причин таке паркування вібулося не за тією адресою, хоча і вартість паркування співпадала на обох паркувальних майданчиках.
Відповідно до ч.1 ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух» при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух» положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами 6 та 7 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях.
Приписами ст.251 КУпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Крім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідачем долучено до відзиву фотоматеріали з яких видно, що транспортним засобом марки “Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 було здійснено стоянку на платній ділянці, однак оплату не здійснено. Зокрема, фото 1-3 додатку 1 було здійснено 25.07.2025 року о 18 год. 15 хв., (про що зазначено в лівому верхньому куті на фото) на якому видно, що транспортний засіб “Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, до 18 год. 33 хв., однак підтвердження оплати за послуги з користування майданчиком для платного паркування, згідно з даними АСКОП, відсутнє. Оскільки, перша фотофіксація здійснена о 18 год 15 хв,, а друга фіксація - о 18 год. 33 хв., з цього випливає, що транспортний засіб перебував на платному паркувальному майданчику без проведення оплати 18 хвилин, що є порушенням відповідно до ст. 152-1 КУпАП.
Таким чином, встановленими доказами підтверджується зупинка транспортного засобу “Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Львів, вул. Винниченка,16 на майданчику для платного паркування.
При цьому, фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу.
Належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин позивачем не надано.
ОСОБА_3 , як особа, на яку вказує позивач, як на особу, яка 25.07.2025 року керувала належним йому автомобілем, з відповідною заявою не зверталась у встановлені строки до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Долучена до позовної заяви скарга на дії інспектора з паркування , якою представник позивача просить скерувати на електронну адресу постанову серії ЛВ №00906377 від 25 липня 2025 року та докази вчинення адміністративного правопорушення для оскарження в судовому порядку, не може вважатися заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності .
Крім того, в платіжними інструкціями №P24A4633451824D3553 та №P24A4633218902D5823 від 25 липня 2025 року не підтверджено факт оплати паркування на платному паркувальному майданчику по вул. Винниченка і твердження про оплату паркування не відповідає дійсності, оскільки сплачено було послуги за паркування на платному паркувальному майданчику по вул. Просвіти та в інший період (перша оплата о 18 год. 14 хв., а друга о 19 год.09 хв.), тобто поза межами часу, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Інспектори з паркування керуються виключно інформацією, наявною в ЄДРТЗ
Покликання позивача на неправомірність прийнятої щодо нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, оскільки таке паркування було оплачено, суд відхиляє як безпідставні виходячи з аналізу наведених вище правових норм.
Так само як і покликання позивача на технічну помилку, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами, та не спростовують правомірності дій інспектора при винесенні оскаржуваної постанови.
Судом встановлено, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена адреса вчинення правопорушення із вказівкою на індивідуальний код майданчика для платного паркування. Стоянка транспортного засобу, який належить позивачці, на відведеному майданчику для платного паркування на проспекті Шевченка, починаючи з 13 год. 50 хв., у відповідності до вимог примітки до ст. 152-1 КУпАП, вважається неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектором з паркування, визначений статтями 279-1 - 279-4 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП «У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів , а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Отже, доказів неправомірної поведінки працівників Управління безпеки міста Львівської міської ради не надано, приймаючи оскаржувану постанову відповідач реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, оскільки відповідачем надано суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови та наявності обставин, що підтверджують вину особи, при цьому, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Виходячи із вищевикладеного, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Ураховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст.77,229,268-271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження. В задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 02.12.2025 року.
Суддя Ірина ЦІПИВКО