Справа №463/6007/25
Провадження №2/463/1863/25
26 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Білоуса Ю.Б.,
з участю секретаря судових засідань: Козак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, -
встановив:
Короткий зміст позовним вимог
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії квартири за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в сумі 4 248,64 грн., за послуги з постачання гарячої води за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в сумі 6217,12грн. та судовий збір 3 028,00 грн.
Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2021 року, а відтак є відповідно індивідуальним споживачем та користувався послугами центрального опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, які надає ЛМКП "Львівтеплоенерго".
З 01 липня 2014 р. відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати.
Квартира АДРЕСА_2 обліковується комерційним та розподільчими приладами обліку теплової енергії та гарячої води.
Відповідно, до 01.12.2021 нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за вказаною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення", а з 01.12.2021 згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
З 01 грудня 2021 року з відповідачем є укладені індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Всупереч положенням п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води в сумі 10 465,76 грн.
Оскільки станом на 03.06.2025 року відповідач не оплатив надані послуги, сума та період заборгованість, неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів Позивача. Через небажання Відповідача здійснювати оплату за надані послуги з централізованого опалення Позивачеві, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами.
А тому зважаючи на зазначені обставини позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідної суми заборгованості в судовому порядку, який просить задовольнити.
Рух справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Білоуса Ю.Б.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позиції учасників по справі
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати у відсутності сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі, про що подав відповідну заяву.
Відповідач в судові засідання 20 серпня 2025 року, 24 вересня 2025 року, 22 жовтня 2025 року та 26 листопада 2025 року не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2021 року (а.с.14-15).
З 01 липня 2014 року відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Квартира АДРЕСА_2 обліковується комерційним та розподільчими приладами обліку теплової енергії та гарячої води.
Відповідно, до 01.12.2021 нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за вказаною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення", а з 01.12.2021 згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
З 01 грудня 2021 року з відповідачем є укладені індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Станом на 03.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води на загальну суму 10 465,76 грн., з яких: за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії квартири за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в сумі 4 248,64 грн., за послуги з постачання гарячої води за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в сумі 6217,12 грн.
Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями частини першої ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб'єкт теплопостачання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з ч.6 ст.25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Питання надання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон України № 2189-VIII), Закону України «Про теплопостачання» та постановою Кабінету Міністрів України № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 року (далі - Правила).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: 1) житлові послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком, що включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги уразі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирногобудинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирногобудинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Хоч у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно доп.п.35,36,37 постанови Кабінету Міністрів України№ 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 року розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється непізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки невизначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відповідно до п.4. ч.3 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22листопада 2018року №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі Методика).
Пунктом 2 розділу ІХ Методики передбачено, що розподілу підлягають обсяги гарячої води, визначені за складовими формули 4, наведеної у пункті 3 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, наявності/ відсутності вузлів розподільного обліку гарячої води у цих приміщеннях, наявності/ відсутності витоку з внутрішньобудинкових мереж гарячої води. Обсяг спожитої гарячої води ві-му приміщенні, оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (V пр. ліч. гвп), розподіляється цьому приміщенню за його (їх) показаннями. Обсяг спожитої гарячої води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (V пр. б. обл. гвп), розраховується за формулами визначеним Методикою.
Відповідно до формул 4 та 40 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу гарячої води не визначається Vгвпн.бал = 0, а обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж гарячої води (за наявності). Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.
Статтею 24Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачання організацією на постачання теплової енергії.
Пунктом 5 Індивідуального Договору «Про надання послуг з постачання теплової енергії Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» від 01 грудня 2021 року передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Абзацом 1 пунктом 5 Індивідуального Договору «Про надання послуг з постачання гарячої води Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» від 01 грудня 2021 року передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572.
А відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послугу повному обсязі
В цілому об'єктом теплопостачання є квартира у багатоквартирному будинку, в яку надходить теплова енергія та гаряча вода, в тому числі для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та систем опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Гаряча вода та теплова енергія поширюється всередині будинку та квартир від усіх елементів системи опалення та гарячого водопостачання, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи такого постачання. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення функціонування системи як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення та гарячого водопостачання в приміщенні не свідчить про те, що тепло та гаряча вода не споживається.
Втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання належать до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід'ємною частиною. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.
Тобто, усі співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані проводити оплату за загальнобудинкові потреби на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання пропорційно своїй частці спільного майна у будинку.
Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримувала надані послуги з централізованого постачання опалення та гарячої води, проте своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконувала та не сплачувала їх рахунки.
Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року по справі № 717/1323/16-ц (провадження №61-22244св18).
Проте, відповідач не довела належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання з оплати вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, наданих позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, заперечень чи спростувань (у формі відповідних розрахунків) розрахунку заборгованості відповідач не подала, іншого розрахунку суду не представлено, як і не доведено те, що невиконання зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг сталося не з її вини.
Натомість оцінюючи подані позивачем розрахунки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі було належним чином обґрунтовано та мотивовано. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем.
Оскільки позивач, як виконавець послуг, забезпечив надання споживачу відповідних послуг, а саме надавав послугу з централізованого постачання опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач її споживала, від отримання не відмовлялася, між сторонами встановлені фактичні договірні відносини на тих умовах, за яких надаються ці послуги, та те, що відповідач не надала належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги, слід дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Станом на 26.11.2025 року у суду відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Згідно зі ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води належної якості, зобов'язана була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. А тому, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 11 877 від 30 травня 2025 року.
Так як позов задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 3028,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 19,25 Закону України «Про теплопостачання», ст.5,7,8,12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.509,526,610,611,614,901,903 ЦК України, суд, -
ухвалив:
позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії квартири за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в розмірі 4 248,64 грн. (чотири тисячі двісті сорок вісім гривень шістдесят чотири копійки), за послуги з постачання гарячої води за період з 01.05.2022 по 01.09.2023 в сумі 6217,12грн. (шість тисяч двісті сімнадцять гривень дванадцять копійок), а також судові витрати в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 05506460, місце знаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; реквізити для сплати заборгованості: Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", ЄДРПОУ 05506460, 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, МФО: 320478, № p/p: НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК»).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , власник нерухомого майна: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).
Повний текст судового рішення складено та підписано 26 листопада 2025 року.
Суддя: Білоус Ю. Б.