Справа № 466/5184/25
Провадження № 2/463/1872/25
25 листопада 2025 року м.Львів
Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Юрія БІЛОУСА,
за участю секретаря судового засідання Оксани КОЗАК,
сторони:
позивач: ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_1 ,
про: відшкодування шкоди,
учасники справи:
представник ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Євроінс Україна» Олена МОРОЗОВА, не з'явилася (клопотання),
відповідач ОСОБА_2 , не з'явився (заява),
І. Стислий виклад обставин справи:
Представник ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» Мороз О., звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.07.2022 року між ПрАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" (далі - Позивач) та ОСОБА_3 , було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №210071418 (далі - Поліс), строк дії якого з 16.07.2022 р. до 15.07.2023 р. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 3200,00 грн. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «MERCEDES Веnz» реєстр.номер НОМЕР_1 (далі - Забезпечений ТЗ).
Стверджує, що 30.12.2022 року о 14 годині 31 хвилин по вул. Патона,37 в м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю Забезпеченого ТЗ «MERCEDES Веnz» реєстр.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (далі- Відповідач) та ТЗ «DODGE» реєстр.номер НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Зазначає, що відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2023 року по справі №466/608/23, за якою ОСОБА_1 , (Відповідач) визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124 та 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Враховуючи, що цивільна відповідальність водія Забезпеченого транспортного засобу, винуватця ДТП, була застрахована в ПрАТ "СК "Євроінс Україна" згідно Полісу №210071418, власник пошкодженого в ДТП ТЗ «DODGE» реєстр.номер НОМЕР_2 звернувся до ПрАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого «DODGE» реєстр.номер НОМЕР_2 , 11.01.2023 р., було проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу, та 14.02.2023 р., складено Звіт № 21348, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого в ДТП ТЗ складав 12 521,65 грн. без ПДВ.
Так, ПрАТ "СК "Євроінс Україна" 15.02.2023р., складено розрахунок страхового відшкодування та 22.02.2023 р., Страховий акт по справі № 83222/1/2023 на суму 9 321,65 грн. (розмір матеріального збитку 12 521,65 грн., - франшиза 3 200,00 грн.), 22.02.2023р. ПрАТ "СК "Євроінс Україна" здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 9 321,65 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3171 від 22.02.2023 року.
Згідно з абзацом «в» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин: «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди…».
Факт самовільного залишення місця ДТП Відповідачем, підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2023 року по справі №466/608/23 за якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 , на користь ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІСН Україна», компенсацію виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 321,65 грн.
ІІ. Позиція учасників справи:
Представник Позивача судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. До позовної заяви долучено клопотання від представника Позивача, в якому вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглядати справу без участі представника Позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, однак надав суду власноручно написану заяву про визнання позову в цілому.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Даний позов 30.05.2025 року надійшов на адресу Шевченківського районного суду м. Львова.
Ухвалою від 02.06.2025року судді Шевченківського районного суду м. Львова Белінської Г.Б., постановлено матеріали цивільної справи №466/5184/25 передати на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова за територіальною підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 року вказана справа надійшла на розгляд судді Білоусу Ю.Б.
02 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з таких підстав.
ІV. Обставини справи, встановлені судом:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
30.12.2022 року о 14:31год., по вул. Патона,37 в м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу - автомобіля «MERCEDES Benz» реєстр.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом - автомобілем «DODGE» реєстр.номер НОМЕР_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2023 року по справі №466/608/23, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили.
Згідно статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «MERCEDES Benz» реєстр.номер НОМЕР_1 була застрахована відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №210071418 (далі - Поліс), строк дії якого з 16.07.2022 р., до 15.07.2023 р. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 3200,00 грн.
Надалі, до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернувся власник пошкодженого в ДТП автомобіля «DODGE» реєстр.номер НОМЕР_2 із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування
Відповідно до страхового акту № 83222/1/2023 визначено розмір страхового відшкодування в сумі 9 321,65 грн. (розмір матеріального збитку 12 521,65 грн. -франшиза 3 200,00 грн.)
Згідно з платіжною інструкцією № 3171 від 22.02.2023 року, ПрАТ СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 9 321,65 гривень.
Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Такими актами є Закон України «Про страхування» та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які містять спеціальні норми щодо регулювання спірних правовідносин.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV чинний на момент спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно зі статті 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 Закону №1961-ІV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-ІV).
Відповідно до статті 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.28 Закону № 1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Як передбачено п. 38.1, п.п (в) 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Оскільки, Відповідач, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, що підтверджується Постановою суду, а Позивач виплативши на користь потерпілої особи спричинену пошкодженням належного їй автомобілю шкоду, згідно платіжних доручень, останній набув право регресу до відповідача, з вини якого сталася вищевказана ДТП.
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов'язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.
Надання доказів на підтвердження доводів і обставин, на які Позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов'язком саме Позивача, і їх ненадання є неналежним виконання процесуальних прав та свідчить про те, що позивач не вчиняє активних дій для доведення обґрунтованості своїх вимог перед судом.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Своїми процесуальними правами сторони, під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд.
Надані стороною Позивача докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 , суми збитків в зазначеному вище розмірі.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ПрАТ «СК «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, шляхом стягнення з останнього на користь ПрАТ «СК « Євроінс Україна» збитків у розмірі 9 321,65 грн.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В рішенні ЄСПЛ «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003р. §36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, - суд зобов'язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.
Також в рішенні «Гірвісаарі проти Фінляндії" (№ 49684/99, 27.09.2001р. §30) ЄСПЛ вказує: «ще одне призначення належно обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам спору, що вони були почуті; також, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд судом вищої інстанції; лише за умови винесення обґрунтованого рішення забезпечується публічний контроль за здійсненням правосуддя».
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову сторони Позивача, з наведених вище мотивів та підстав.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
V. Розподіл Судових витрат:
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судового збору, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на Відповідача.
В матеріалах справи містяться платіжна інструкція №10889 від 20.05.2025 року, яка засвідчує той факт, що Позивачем при подачі позовної заяви сплачено 2422,40 грн. судового збору, які, враховуючи вищевикладені норми процесуального права, - повинні бути стягнені з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд, -
Позов ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, (ЄДРПОУ 22868348) - 9 321 (дев'ять тисяч триста двадцять одну) гривню 65 копійок матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, (ЄДРПОУ 22868348), сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: ПрАТ «Страхова Компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,102, ЄДРПОУ: 22868348;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 25 листопада 2025 року.
Суддя Юрій БІЛОУС