Справа № 314/2592/25
Провадження № 2-а/314/37/2025
01.12.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Швець О.В. секретар судового засідання Павлівська І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 314/2592/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник, адвокат Сашков Микола Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
09.06.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сашкова М.В. звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 від 02.06.2025 року за № 2583 притягнуто громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення вчинене нібито ним під час дії особливого періоду за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з вимогами ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Виходячи із аналізу матеріалів постанови № 2583 від 02.06.2025 року необхідно констатувати, що в ній відсутнє посилання на складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , проте складання протоколу по даній категорії справ є обов'язковим.
Положеннями статті 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При таких обставинах ігнорування складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулось в порушення ст.ст. 14 та 254 КУпАП, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності, як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики, наприклад, як в даному випадку ігнорування, посадовими особами, складання протоколу недопустимим та ие відповідає принципу законності.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
При розгляді даної справи було встановлено такі факти:
В постанові №2583 від 02.06.2025 року про адміністративне правопорушення на громадянина України ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн., що відповідає санкції частини 3 статті 210-1 КУпАП (на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто від 34000 до 51000 грн ).
В той же час частиною 3 ст.210-1 КУпАП, за якою кваліфіковано порушення згідно із оскаржуваною постановою, передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто від 17000 до 25500 грн).
Із змісту вступної та резолютивної частин постанови вбачається, що до адміністративної відповідальності притягується громадянин ОСОБА_1 , а штраф накладено за санкцією, як на посадову особу юридичної особи.
Крім цього, у постанові, яка оскаржується взагалі відсутнє посилання на протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проте складання протоколу по даній категорії справ є обов'язковим.
При таких процесуальних порушеннях при винесенні постанови з боку відповідача дослідження доведеності наявного адміністративного правопорушення та винуватості громадянина ОСОБА_1 скоєнні ним правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП є недоцільним.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який виноситься за результатом розгляду органом (посадовою особою) матеріалів про адміністративне правопорушення і відповідно до вимог ст.283 КУпАП повинен містити в собі: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення як-то накладення адміністративного стягнення, або закриття справи.
Виходячи з того, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобігання правопорушенням, та виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності - на законодавчому рівні чітко визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу всіх громадян і інших обставин та відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці, тобто, в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і ця особа, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, а також оскаржити постанову у справі.
Аналізуючи обставини даної справи, суд вважає, що підставою для скасування оскаржуваної у цій справі постанови за справою про адміністративне правопорушення існування обставин, які свідчать про недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення та про недоведеність відповідачем правомірності винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП України.
Зокрема, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: чи складено взагалі протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи витребувано необхідні додаткові матеріали (п.2 і п.4 ст.278 КУпАП «Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення»); під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 не досліджувалися докази, як це визначено ст.279 КУпАП, що підтверджується самим змістом оскаржуваної у цій справі постанови; а всупереч вимог ст.280 КУпАП не з'ясовувалося: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та другої статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, а повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Порушення відповідачем наведених вище норм КУпАП та недотримання суб'єктом владних повноважень і його посадовими особами передбаченої законом процедури та порядку складання як протоколу про адміністративне правопорушення так і постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на переконання суду, складена с порушеннями вимог ст.283 та ст.284 КУпАП якими законодавець визначив «зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення» та «види постанов по справі про адміністративне правопорушення», що у даному спірному випадку має суттєве значення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений, і відповідно, таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття постанови, зокрема, доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа підлягає закриттю.
Керуючись статтями 2,5,19,25,90,168,246,258,293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Сашков Микола Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 2583 від 02.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяО. В. Швець
01.12.2025