Справа № 314/4866/25
Провадження № 3/314/2422/2025
02.12.2025 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , -
про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130, ч. 5 ст.126 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491609 від 23.10.2025, водій ОСОБА_1 в м. Вільнянськ по вул. Степова, 2 23.10.2025 о 13-07 год. керував автомобілем ВАЗ 21061 державний номер НОМЕР_3 будучи позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії БАА №620762 від 11.11.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП), за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №431605 від 23.10.2025, водій ОСОБА_1 в м. Вільнянськ по вул. Степова, 2 23.10.2025 о 13-07 год. керував автомобілем ВАЗ 21061 державний номер НОМЕР_3 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медогляду у встановленому законом порядку відмовився.
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.12.2025 вищезазначені правопорушення об'єднані в одне провадження. Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджений дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491609 від 23.10.20025, ЕПР1 №431605 від 23.10.2025 та іншими матеріалами справи.
Суд вважає, що зазначені докази в сукупності є достатніми для підтвердження винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні судом не встановлені. Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказами.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до суду не надано.
Діяння за ч.3 ст.130 КУпАП передбачає дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П. 2.5 ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП застосувавши до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001.
отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA578999980313040106000008473.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Для сплати судового збору кошти перерахувати:
Стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Є.М.Капітонов
02.12.2025