243/8656/25
2/243/1990/2025
28 листопада 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
19 вересня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 29.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4597753, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. ТОВ «МІЛОАН» належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. 29.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 103974769, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6100,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. ТОВ «МІЛОАН» належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. 13.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 4597753. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 4597753. 17.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 103974769. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 103974769. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 03.09.2025 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23999,28 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5697,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги становить 18302,28 грн.
Тому, позивач просить суд: стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 23999,28 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору у сумі 2422,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участь не приймала, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 29.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4597753 в розмірі 5000,00 грн., строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення 29.05.2021, остання зобов'язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Так, надання ТОВ «МІЛОАН» відповідачу кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому п. 2.1 договору, підтверджується платіжною інструкцією.
29.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 103974769в розмірі 6100,00 грн., строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення 29.05.2021, остання зобов'язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Так, надання ТОВ «МІЛОАН» відповідачу кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому п. 2.1 договору, підтверджується платіжною інструкцією.
13.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 4597753.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 4597753.
17.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 103974769.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 103974769.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором про надання споживчих кредитів станом на 03.09.2025 становить 23999,28 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5697,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги становить 18302,28 грн.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
З досліджених в судовому засіданні доказів по справі судом достовірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» правомірно набуло права вимоги за вказаним кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем, в той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунком суми заборгованості суду не надано.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила зобов'язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як слідує з матеріалів справи, між АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024.
Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги № 1206 від 01.08.2024, акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2024, вартість послуг складає 13000,00 грн.
З огляду на викладене, в зв'язку із задоволенням позову, виходячи з приписів ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача 2422,00 грн. судового збору та 13000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 517, 525, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 23999 (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп., понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.
Повний текст рішення виготовлений 02 грудня 2025 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко