Справа № 646/12279/25
№ провадження 2/646/5820/2025
про передачу справи на розгляд іншому суду
01.12.25 м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Блага І.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла вказана позовна заява.
Відповідачем у справі зазначено ОСОБА_1 , яка згідно з позовною заявою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2063548 від 28.11.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
З відповіді від 28.11.2025 року за № 2063566 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 06.12.2024 року як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право особи бути обізнаною про наявні судові справи має бути забезпечено не лише дотриманням суто формальних вимог закону, а має бути забезпечено у найбільш ефективний спосіб.
При цьому, місце реєстрації відповідача знаходиться на території активних бойових дій, що унеможливлює його повідомлення у спосіб визначений главою 7 розділу 1 ЦПК України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22 вбачається, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Крім того, у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Згідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю
З огляду на вищевикладене, враховуючи що на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже була зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 , тобто саме ця адреса є і була на момент звернення до суду її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, суд приходить до висновку про те, що дана справа належить до територіальної підсудності Чугуївського міського суду Харківської області.
З огляду на викладене, вважаю необхідним передати справу для розгляду за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
Керуючись ст.ст.27,31,32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором - надіслати за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ст. 261, ст. 354 ЦПК України.
Суддя І.С. Блага