Рішення від 02.12.2025 по справі 644/8811/25

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/8811/25

Провадження № 2/644/4756/25

02.12.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Костильова О.В.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» (61052, м. Харків, вул. Конторська, б. 90, ЄДРПОУ 03361715) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

Комунальне підприємство «Харківводоканал» (надалі за текстом - КП «Харківводоканал»/позивач), в особі представника Кашіна Владислава Михайловича, який діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 13.06.2025, звернулось до Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /відповідачі) предметом якої є: стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення у сумі 68 636 грн 50 коп, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати пов'язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову КП «Харківводоканал» зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг. Унаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідачівОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 утворилася заборгованість у загальному розмірі 68 636 грн 50 коп, з яких надані послуги з централізованого водопостачання у сумі 37 599,34 грн та водовідведення у сумі 29 869,80 грн за період з 01.03.2012 по 31.07.2025; за абонентське обслуговування у розмірі 1 125,94 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у розмірі 21,66 грн та водовідведення у розмірі 19,76 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025.

1.2.заперечень відповідача

Відповідачі пропозицію Індустріального районного суду м. Харкова, викладену в ухвалі від 29.09.2025 щодо подання відзиву на позов не використали, не скористалися й процесуальним правом спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві.

2.заяви, клопотання

24.09.2025 адресу суду через систему «Електронний суд» від представника КП «Харківводоканал» Буданової Олени Валеріївни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 18.12.2024, надійшла заява щодо проведення розгляду справи за відсутності представника КП «Харківводоканал», позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

24 вересня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника КП «Харківводоканал» Буданової Олени Валеріївни, надійшла заява, про стягнення з відповідачів витрат пов'язаних з розглядом справи, які пов'язані зі вчиненням процесуальних дій.

Інших заяв та клопотань, пов'язаних з розглядом справи, від учасників справи до суду не надходило.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23.09.2025 справа № 644/8811/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 26.09.2025 судом сформовано довідку про склад сім'ї Реєстру територіальної громади м. Харкова, згідно з якою місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.09.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/8811/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, у якій представник КП «Харківводоканал» просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виклик в судові засідання призначені на 31.10.2025, 02.12.2025 надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , згідно з інформацією зазначеною у позовній заяві та довідці з Реєстру територіальної громади м. Харкова.

Рекомендовані повідомлення про виклик ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 31.10.2025 повернулися до суду, як неотримані відповідачами із зазначенням у довідці про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09.08.12019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Заразом, відповідачі повідомлялися про виклик у судові засідання на 31.10.2025, 02.12.2025 також і через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 30.09.2025, 10.11.2025за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України.

За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи вказане вище, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, не прибулі до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надали, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК, ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та можливості продовження розгляду справи за їх відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки їх відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів, про що суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачів належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача, розглядає справу за відсутності відповідачів та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 27.11.2025 зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи за позовною заявою КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли суспільні відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем (надалі за текстом - ВБС) водопостачання та водовідведення між їхніми виконавцями і споживачами.

Суд установив, що КП «Харківводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, що регулюють відносини між виконавцем послуг КП «Харківводоканал» та споживачами.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з Реєстру територіальної громади м. Харкова, та є споживачами зазначених послуг за вказаною адресою, облік нарахувань яких здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Нарахування за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вказаною адресою проводяться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг у відповідності до п. 20-21 Правил № 630.

Суд установив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дійсно є споживачами послуг КП «Харківводоканал», оскільки користуються комунальними послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування.

Згідно з розрахунком суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість відповідачів за надані послуги з централізованого водопостачання у сумі 37 599,34 грн та водовідведення у сумі 29 869,80 грн за період з 01.03.2012 по 31.07.2025; за абонентське обслуговування у розмірі 1 125,94 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у розмірі 21,66 грн та водовідведення у розмірі 19,76 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (надалі за текстом - Закон № 2189-VIII), Цивільним кодексом України та Житловим кодексом України (надалі за текстом - ЦК України та ЖК України відповідно), Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918, «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, з 13.08.2019 тощо.

За змістом ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону № 2189-VIII о житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ч. 1ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону № 2189-VIII послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 3 ст. 24 Закону № 2189-VIII).

Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 № 690 (надалі за текстом - Правила № 690) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Згідно з п.п. 36, 39 Правила № 690 рахунок на оплату спожитих послуг надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитих послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний обліктеплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 5 Правил № 690 послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі за текстом - договір), та вимогами цих Правил.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017). Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч. 11 п.1 ст. 1 Закону № 2189-VIII, встановлено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до ч. 3 п.1 ст. 1 Закону № 2189-VIII, внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Положення ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян. Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 № 6-2951цс15.

Відповідно дост.525ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Відповідна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), які в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом.

Відповідачами не доведено, що КП «Харківводоканал» послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення надавало, проте, позивачем доведено надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, заразом відповідачами всупереч вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України надані позивачем послуги оплачені не були, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України однобічна відмова від виконання прийнятих зобов'язань не допускаються.

Європейський суд з прав людини наголошує, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Висновки суду.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження той факт, що КП «Харківводоканал» надавав відповідачам зазначені послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідачі їх одержувала та не відмовлялася від них у встановленому законом порядку, а відтак в останньої виник обов'язок сплатити за надання цих послуг.

Враховуючи наведене вище, суд бере до уваги надані представником позивача розрахунки заборгованості щодо оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води під час ухвалення судового рішення, та наголошує, що відповідачі не надали доказів на їх спростування.

Отже, відповідачі, всупереч вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України, належним чином не виконували обов'язок щодо повної та своєчасної оплати зазначених вище послуг, у зв'язку з чим у останніх виникла заборгованість в загальному розмірі, що становить 68 636 грн 50 коп, з яких надані послуги з централізованого водопостачання у сумі 37 599,34 грн та водовідведення у сумі 29 869,80 грн за період з 01.03.2012 по 31.07.2025; за абонентське обслуговування у розмірі 1 125,94 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у розмірі 21,66 грн та водовідведення у розмірі 19,76 грн за період з 01.06.2022 по 31.07.2025.

Правовідносини в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги КП «Харківводоканал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь витрати пов'язані з розглядом справи, а саме направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам, у сумі 150,00 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 150,00 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 247, 258, 259, 264-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість у сумі 68 636 (шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн 50 коп, з яких:

37 599,34 грн за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2012 по 31.07.2025;

29 869,80 грн за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.03.2012 по 31.07.2025;

1 125,94 грн за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.07.2025;

21,66 грн за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.07.2025;

19,76 грн за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.07.2025.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у розмірі, що становить 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім'я/найменування сторін:

Позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Конторська, б. 90, ЄДРПОУ 03361715, ел. пошта: office@vodokanal.kharkov.ua тел. +38(057)-712-15 21, +38(057)-712-17-65 .

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Д.Г. Паляничко

Попередній документ
132264855
Наступний документ
132264857
Інформація про рішення:
№ рішення: 132264856
№ справи: 644/8811/25
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
31.10.2025 09:15 Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
02.12.2025 13:45 Орджонікідзевський районний суд м.Харкова