Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/9954/25
Провадження № 1-кп/644/943/25
02.12.2025
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 2-Б приміщення Індустріального районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100001979 від 02.09.2025, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка Дворічанського р-ну Харківської обл., громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно працевлаштованого у ФГ «Ферма-2018» на посаді механізатора, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Починаючи з 30.12.2024 ОСОБА_5 перебуває на обліку Відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України, як особа, що вчинила домашнє насильство - сімейний насильник.
У період з 30.12.2024 по 29.08.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом словесних образ у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, дестабілізації нормальної обстановки у родині, погіршення якості життя, що виразилося у втомі, втраті повноцінного побуту та відпочинку, втраті позитивних емоцій, наявності негативних переживань тощо.
Так, зокрема, ОСОБА_5 , 29.12.2024 близько 20 год 00 хв, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, виказував на адресу ОСОБА_4 словесні образи з використанням ненормативної лексики, штовхав останню, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 , що завдало їй психологічних страждань.
За даним фактом постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.01.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення насильства в сім'ї, у зв'язку з чим на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 гривень у дохід держави.
Крім того, ОСОБА_5 , 08.03.2025 близько 17 год 00 хв перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, виказував на адресу ОСОБА_4 словесні образи з використанням ненормативної лексики, погрожував фізичною розправою, тобто вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_4 , чим вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки, що завдало їй психологічних страждань.
За даним фактом постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення насильства в сім'ї, та накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1020,00 гривень у дохід держави.
Крім того, ОСОБА_5 , 22.05.2025 близько 19 год 20 хв перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, виказував на адресу ОСОБА_4 словесні образи з використанням ненормативної лексики, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки, що завдало їй психологічних страждань.
За цими фактами ОСОБА_5 постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.06.2025 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення насильства в сім'ї, та накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1 020,00 гривень у дохід держави.
Окрім вище викладеного, ОСОБА_5 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства, належних висновків для себе не зробив та відчуваючи свою безкарність, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з особливою зухвалістю, що виразились у нецензурних висловах на адресу ОСОБА_4 , продовжив вчиняти домашнє насилля за наведених обставин:
28.08.2025 близько 14 год 00 хв більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, спровокував сварку, виказуючи на адресу ОСОБА_4 , яка в цей час перебувала з ним в одній кімнаті, словесні образи з використанням ненормативної лексики, тобто вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки, а саме здійснив умисні дії психологічного характеру.
Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_4 постійно піддається психологічним стражданням, перебуває у стані емоційного пригнічення, що призводить до зниження самооцінки, відчуття власної неповноцінності, втрачає впевненість та рішучість, в неї зростає відчуття безпорадності.
Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
I.1.Правова позиція сторони обвинувачення.
I.1.1.Правова позиція прокурора відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України.
Прокурор звернула увагу суду на те, що ОСОБА_5 повністю визнає свою вину, зазначив на обставину, що пом'якшує покарання таку як, щире каяття обвинуваченого, його послідовну позицію щодо визнання винуватості, тому вважала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та просила суд здійснити розгляд справи згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, а також вважала за можливе призначити ОСОБА_5 остаточне покарання, з урахуванням щирого каяття, та обтяжуючих обставин, зокрема вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій, у виді пробаційного нагляду строком на три роки, з покладенням на обвинуваченого обов'язків визначених п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, та на підставі п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України, просила направити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників на строк трьох місяців, виконання якої покласти на Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп'янського районну Харківської області, а контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання, зокрема на Куп'янський РС № 3 філії Центр пробації в Харківській області.
I.1.2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи потерпілою особою, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100001979 від 02.09.2025, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, пояснила суду, що наразі вони з підсудним примирились, жодних скарг на поведінку ОСОБА_5 у неї не має, просила суд здійснити розгляд справи в порядку передбаченим ч. 3 ст. 349 КК України, у зв'язку з недоцільністю дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи визнання вини ОСОБА_5 , та його примиренням з потерпілою ОСОБА_4 , остання запевнила суд, що правильно розуміє зміст цих обставин, погоджується з кваліфікацією діянь інкримінованих ОСОБА_5 , визнає обставини встановлені стороною обвинувачення, також розуміє, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Також, потерпіла просила суд під час призначення покарання врахувати відсутність конфліктів та примирення потерпілої з обвинуваченим, та вважала, що покарання у виді пробаційного нагляду строком на три роки, з покладенням на обвинуваченого обов'язків визначених п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, та проходження програми для кривдників буде достатнім для виправлення ОСОБА_5 та в подальшому попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
I.2.Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю визнав, з відповідною кримінально-правовою кваліфікацією його дій погодився, не оспорюючи фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. Свої дії ОСОБА_5 піддав критичній оцінці, у скоєному розкаявся, висловив сором. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються, запевнив суд, що правильно розуміє зміст цих обставин, погоджується з кваліфікацією його діянь, визнає обставини встановлені стороною обвинувачення, також розуміє, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений у судовому засіданні публічно вибачився перед потерпілою, розкаявся, виразив сором, запевнив учасників процесу про неповторення у подальшому тотожних протиправних дій, просив суд під час призначення покарання врахувати відсутність конфліктів та примирення потерпілої з обвинуваченим, та просив суд не позбавляти його волі, вважав, що покарання у виді пробаційного нагляду строком на три роки, з покладенням на нього обов'язків, визначених п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, та проходження програми для кривдників буде достатнім для його виправлення, що в подальшому попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
II.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
За наведених вище обставин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення - злочин, яке суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
?. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 16.09.2024 (справа 444/870/22, провадження № 51- 2989 кмо 23) зазначила, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі у кримінальному провадженні №12025221100001979 від 02.09.2025 щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку
Беручи до уваги те, що обвинувачений винуватість у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, що у суду не викликало сумнівів у добровільності його позиції, тому суд, за згодою ОСОБА_5 , з'ясувавши думку прокурора, враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Заразом, суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 зміст цих обставин, чи не оспорюють їх, і не наполягають на дослідженні всіх доказів у справі по кримінальному провадженні №12025221100001979 від 02.09.2025, роз'яснив обвинуваченому та потерпілій, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 349 КПК України у зв'язку із надходженням відповідного клопотання від сторони обвинувачення про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються у кримінальному провадженні за №12025221100001979 від 02.09.2025, підтримання зазначеної позиції з боку потерпілої ОСОБА_4 , а також беззастережним підтриманням клопотання підсудним про недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються, керуючись імперативною вимогою щодо дотримання принципів змагальності та диспозитивності, суд визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів та установив такий порядок дослідження доказів визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до якого у судовому засіданні допитано обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи за обвинуваченням пред'явленим за ст. 126-1 КК України, оголошено та досліджено письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого надані стороною обвинувачення та залучені стороною захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю визнав та надав суду такі покази. Обвинувачений підтвердив та пояснив суду, що дійсно у період часу з 30.12.2024 по 29.08.2025 систематично вчиняв домашнє насильство стосовно ОСОБА_4 , у зв'язку з чим неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, що підтверджується судовими рішеннями Орджонікідзевського та Індустріального районних судів м. Харкова від 07.01.24, 09.04.25 та 23.06.25 відповідно, зокрема за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП. Останній раз, 28.08.2025 близько 14 год 00 хв ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спровокував сварку, виказуючи на адресу ОСОБА_4 , яка в цей час перебувала з ним в одній кімнаті, словесні образи з використанням ненормативної лексики, тобто вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї співмешканки, а саме здійснив умисні дії психологічного характеру. Як наслідок ОСОБА_5 за свої вчинки вибачився перед потерпілою, щиро покаявся, запевнив суд в подальшому не повторювати подібних дій та просив врахувати при призначенні покарання примирення з потерпілою, та призначити покарання передбачене санкцією ст. 126-1 КК України не пов'язане з позбавленням волі.
Суд дійшов переконання, що показання обвинуваченого не викликають сумніву у правильності розуміння змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, розповідь якого характеризується структурованістю, хронологією та не викликає сумнівів про відповідність дійсності.
Крім показань обвинуваченого, судом досліджено оголошені та досліджені у судовому засіданні письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, надані стороною обвинувачення, зокрема:
1. копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 01.11.2024, органом 6356 (а.с. 33-34);
2. вимогою щодо відомостей про судимості від 02.09.2025, згідно з якою вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності не притягався, заразом ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 09.06.2021 к/п закрито, у зв'язку з відмовою від обвинувачення (а.с. 35);
3. ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 09.06.2021 кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України закрито, у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_8 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення (а.с. 36-37);
4. за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1557 від 03.09.2025, дані на гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с. 38);
5. довідкою КНП «Шевченківська ЦРЛ» № 01-17/567 від 04.09.2025, згідно з якою ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 39);
6. згідно наданої інформації ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_5 за час мешкання зарекомендував себе посередньо, проживає зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Протягом 2024-2025 років ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області зв вчинення домашнього насильства (а.с. 40);
7. вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 визнано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (а.с. 41-47);
8. квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 376464537.1 від 29.10.2025 штраф за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 - сплачено (а.с. 47);
9. досудовою доповіддю Куп'янського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківської області від 01.12.2025, згідно якої виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, заразом можливе виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства. Доцільно покласти на ОСОБА_5 певні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (а.с. 53-62).
Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та підсудного, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, зважаючи на позицію учасників судового провадження щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, надано та досліджено не було.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства.
Суд визнає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого, визнання його вини, призначення покарання тощо, зокрема, як і досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого.
Порушень вимог ст. 87 КПК України не установлено, отже зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, де Європейський Суд наголошує про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь - яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочину, не оспорює фактичні обставини справи та правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого за ст. 126-1 КК України, оскільки подія кримінального правопорушення мала місце, а вчинене обвинуваченим кримінального правопорушення вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Суд вважає винним обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, за яке до нього необхідно застосувати покарання передбачене санкцією відповідної статті КК України.
I?. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення
покарання
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у з'ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у зазначеній статті КК України міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
Судом враховано, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину відповідно до ст. 126-1 КК України, зокрема: умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Суд зважає, що у рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Вивченням особи обвинуваченого, судом установлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Піщанка Дворічанського р-ну Харківської обл., є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 33-34); зі слів підсудного має середню-технічну освіту; неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її неповнолітніми дітьми, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких фактично фінансово утримує, оскільки, зі слів ОСОБА_5 , він офіційно працевлаштований на посаді механізатора у ТОВ «Воля», вже близько трьох років, та отримує заробітну плату, за рахунок чого і утримує сім'ю. Суд бере до уваги, що згідно з інформацією з відповіді № 2073919 Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходу та суми доходів від 02.12.2025 ОСОБА_5 отримує заробітну плату у ФГ «Ферма-2018» (а.с. 65), що підтверджує факт його офіційного працевлаштування та отримання доходу.
Крім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 39), в силу п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України раніше не судимий, оскільки відбув покарання, сплативши штраф у сумі 850 грн (а.с. 47), призначене за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 про притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення-проступку проти життя та здоров'я особи, а саме за ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 41-46).
З досудової доповіді Куп'янського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківської області від 01.12.2025, судом установлено, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, заразом можливе без ізоляції від суспільства. Доцільно покласти на ОСОБА_5 певні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (а.с. 53-62).
Суд враховує, що під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують відповідно до положень ст. 66, 67 КК України, що відповідає правовій позиції викладеній у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з якої вбачається, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
Прокурор у судовому засідання зазначила, що, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття (а.с. 6), крім цього звернула увагу суду, що відповідно до висновку досудової доповіді Куп'янського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківської області від виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції останнього від суспільства, тому просила суд визнати винним ОСОБА_5 та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки, з покладенням на обвинуваченого обов'язків визначених п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, та відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України з направленням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці з роз'ясненням обвинуваченому про кримінальну відповідальність згідно з ст. 390-1 КК України у разі умисного ухилення від проходження програми для кривдників особою.
Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27.11.2019 (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
З правового висновку Верховного Суду у постанові від 20.04.2021 в справі № 457/529/20 вбачається, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 кримінальне провадження № 629/847/15-к).
Під час судових слухань справи ОСОБА_5 беззаперечно та дійсно визнав свою вину за тих обставин, які ставляться йому в провину, усвідомлюючи усю тяжкість скоєного, вільно та без утаювання розкривав суду усі відомі йому обставини вчиненого діяння, неодноразово засуджував свою поведінку, надаючи їй відверту негативну оцінку, неодноразово виражав щирий сором з приводу цього та осуд своєї поведінки.
Суд зауважує, що безпосередньо сприймаючи під час судових засідань пояснення, показання, поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов переконання, що підсудний дійсно виражає глибокі переживання щодо того, що сталося, соромлячись діяння, яке скоїв, неохоче, але розкриває деталі скоєного задля забезпечення сприяння установлення усіх обставин що мають значення для справи, щиро засуджує свою кримінально карану поведінку, що може свідчити про позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь соціальної небезпечності підсудного, який виражає повну готовність нести кримінальну відповідальність та прийняте будь-яке покарання призначене судом.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує такі пом'якшуючі покарання обставини, як щире каяття, що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к та від 20.04.2021 у справі № 457/529/20.
Відповідно до обвинувального акта від 21.10.2025, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій (а.с. 6).
Суд бере до уваги, що однією з обставин, що обтяжує покарання є «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану», передбаченої п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, що породжує більшу суспільну небезпеку злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, яка полягає саме у тому, що особа обвинуваченого, діє саме з використанням умов воєнного стану, що виражається у розумінні обвинуваченого, що на всій території України введено воєнний стан, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану, які обмежують та ускладнюють умови життєдіяльності кожної особи, зокрема й потерпілої, яка маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей фактично є залежною від підсудного, який у свою чергу відчуваючи безкарність продовжував вчиняти психологічне насильство у сім'ї.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Під час визначення судом виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його поведінку як під час скоєння правопорушень, так і після цього, пом'якшуючі обставини, суд дійшов переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на три роки.
Санкцією ст. 126-1 КК України передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 02.11.2021 (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Суд наголошує, що повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві. Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час ухвалення вироку має повних 46 років, офіційно працевлаштований, фактично має на утриманні неповнолітніх дітей співмешканки ОСОБА_4 , з якою перебувають у фактичних сімейних стосунках та разом проживають, має схильність до вчинення домашнього насильства, про що свідчать матеріали справи та відповідні судові рішення, тому враховуючи думку прокурора та потерпілої, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 , як кривднику, з призначенням основного покарання у виді пробаційного нагляду строком на три роки, необхідно призначити обмежувальні заходи, що передбачені ст. 91-1 КК України, зокрема виконання програми для кривдників.
Так, відповідно до наказу МВС № 124 від 25.02.2019 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», кривдник має перебувати на обліку відповідного органу НП України, а, згідно зі ст. 2, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та наказу Мінсоцполітики № 1434 від 01.10.2018 «Про затвердження Типової програми для кривдників» і ч. 5 розд. 1 «Типової програми для кривдників» організацію та виконання цієї Типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому копія вироку для виконання підлягає направленню до Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, де обвинувачений та до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп'янського районну Харківської області.
Згідно ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов'язок пройти пробаційну програму відповідно до п. 4 ч. 3 ст.59-1 Кримінального кодексу України.
Із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, під час визначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , аналізуючи матеріали кримінального провадження в сукупності із позиціями сторони обвинувачення - прокурора, потерпілої, та позицію підсудного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його характер, спосіб та ступінь тяжкості, дані про особу обвинуваченого, відсутність цивільного позову, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, із урахуванням особи обвинуваченого, його поведінки під час та після вчиненого, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду строком на три роки, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, та необхідністю застосування до обвинуваченого вимог п. 5 ст. 91-1 КК України, як механізму захисту потерпілої особи від майбутніх випадків домашнього насильства, тому суд вбачає нагальну потребу у направленні ОСОБА_5 , який є особою, яка вчиняла домашнє насильство, для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Отже, саме зазначене покарання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з урахуванням позицій учасників справи та обмежень визначених ч. 3 ст. 349 КПК України, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), а також не знаходить підстав для звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), оскільки підсудний неодноразово вчиняв правопорушення за кваліфікацією домашнє насильство, зокрема і кримінальні злочини, але у зв'язку з виконанням вироку Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 за ст. 126-1 КК України, в силу п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України є не судимий.
Отже, суд дійшов переконання, що зазначене покарання відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи). Таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину». Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
?. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов під час досудового розслідування у кримінальному провадженні потерпілим заявлено не було (а.с. 7).
?I. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у межах кримінального провадження №12025221100001979 від 02.09.2025 не обирався.
Викривач у кримінальному провадженні відсутній, винагорода викривачу не пропонувалась (а.с. 6).
Відповідно до п.12, 13 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
На вимогу положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту.
Судом установлено, що в межах кримінального провадження № 12025221100001979 від 02.09.2025, ухвал про накладення арештів не було.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12025221100001979 від 02.09.2025 відсутні.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі процесуальні витрати відсутні (а.с. 7).
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. 100, 122, 124, 174, 331, 337, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376, 395, 532, 615 КПК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.
На підставі п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за умисне ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, та роз'яснити, що у разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду зазначене може мати наслідком кримінальну відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 389 КК України, у виді обмеження волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці, організацію та виконання якої, її проходження ОСОБА_5 покласти на Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп'янського районну Харківської області.
Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, та роз'яснити, що у разі невиконання п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосованих до ОСОБА_5 , зазначене може мати наслідком кримінальну відповідальність, передбачену ст. 390-1 КК України.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання, зокрема на Купянський РС № 3 філії Центр пробації в Харківській області, а також на Куп'янський РВП ГУНП в Харківській області на підставі наказу МВС № 124 від 25.02.2019 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України».
Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний м. Харкова, протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 - у той же строк, з моменту вручення йому копії, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.
Прокурору та обвинуваченому повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя ОСОБА_1