Справа № 639/7598/25
Провадження № 2/639/2571/25
03 грудня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7598/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
09.10.2025 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2021 станом на 06.08.2025 у розмірі 68677,92 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 60683,79 грн, заборгованість за пенею - 7994,13 грн; та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23.11.2021 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank, пройшовши верифікацію, віддалену ідентифікацію, реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг шляхом цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені на сайті банку, складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Станом на 03.06.2025 у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим на підставі п.п.5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов відбулось Істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.06.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив, не вчинив жодної дії на погашення заборгованості, в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами.
Станом на 06.08.2025 заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 68677,92 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 60683,79 грн; заборгованість за пенею - 7994,13 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
10.10.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с.51).
17.10.2025 суд постановив ухвалу про повернення без розгляду відповідачу відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 16.10.2025, оскільки відзив не відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України (а.с.56-60).
03.12.2025 суд на місці постановив ухвали про долучення до матеріалів справи відзиву відповідача на позовну заяву, що надійшов до суду 20.10.2025 та про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив сторони позивача, що надійшла до суду 31.10.2025 та 03.11.2025 (а.с.64-70, 163-246).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково (в частині основної суми заборгованості - тіла кредиту); у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені просив відмовити, оскільки нарахування пені суперечить законодавству, яке діє під час воєнного стану.
Крім того, у відзиві на позов відповідач просив витребувати від позивача: повний рахунок заборгованості із розподілом сум тіла кредиту, процентів, пені, копію кредитного договору, підписаного відповідачем (з оригінальним або КЕП підписом), копії тарифів і правил обслуговування, які діяли на момент укладення договору та виникнення прострочення, документи, що підтверджують повідомлення його про зміну умов договору. Також відповідач просив розглянути справу у загальному порядку.
У відповіді на відзив сторона позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначивши, що нарахування та стягнення пені є правомірним, ґрунтується на умовах договору та ст. 546, 549 ЦК України, а наявність воєнного стану не звільняє боржника від виконання договірних зобов'язань та не позбавляє кредитора права на реалізацію договірних заходів забезпечення.
03.12.2025 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
03.12.2025 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача Мєшнік К.І., який діє на підставі довіреності (а.с.41), одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.47).
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, 02.12.2025 подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, врахувати викладені ним заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки сторони виклали свою позицію щодо спірних правовідносин у заявах по суті - позовній заяві, відзиві на позов та відповіді на відзив, суд доходить висновку, що неявка сторін (їх представників) не є перешкодою для розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Суд встановив, що, відповідно до довідки про етапи реєстрації, ОСОБА_1 завантажив на свій смартфон Мобільний додаток, пройшов реєстрацію, ідентифікацію та верифікацію, після чого проставив на екрані смартфону цифровий власноручний підпис, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. Після ознайомлення з Анкетою-заявою та Запевнення клієнт підписав їх шляхом натискання кнопки «Підписати» та отримав примірник підписаного в електронній формі документа на адресу електронної пошти, зазначеної клієнтом у мобільному додатку. Підписавши Анкету-заяву та Запевнення, клієнт погодився з Умовами шляхом накладення УЕП на документ (а.с.7).
23.11.2021 ОСОБА_1 електронним підписом підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Умовами Анкети-заяви визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank» Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені на сайті банку, складають договір про надання банківських послуг. Відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису (а.с.15-16).
Також, 23.11.2021 ОСОБА_1 електронним підписом підписав Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, де, серед іншого, підтвердив укладання ним договору та зобов'язався виконувати його умови; визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; просив усе листування щодо цього рахунку та Договору здійснювати через Мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв'язку відповідно до умов договору; надав право та доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у Банку, без додаткових її розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого Договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком тощо (а.с.18-19).
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 08.08.2025 ОСОБА_1 має у Банку рахунок НОМЕР_2 у гривні, кредитна картка Чорна НОМЕР_1 , активна до 12/28 (а.с.20).
Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту від 08.08.2025, ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2021 за карткою НОМЕР_1 встановлений 23.11.2021 кредитний ліміт у розмірі 20000,00 грн, який в подальшому 12.12.2021 зменшений до 5000,00 грн (а.с.21).
Також до суду надано виписку про рух коштів позичальника ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_2 за період з 23.11.2021 по 01.08.2025, з якої вбачається, що 23.11.2021 позичальнику банк встановив кредитний ліміт у розмірі 20000,00 грн, який в подальшому 12.12.2021 був зменшений до 5000,00 грн; відповідач користувався кредитними коштами, розраховувався у терміналах, поповнював готівкою та знімав готівку, здійснював перекази тощо. Сума витрат за період мінус 146148,04 грн, сума зарахувань за період: 77470,12 грн, заборгованість станом на 08.08.2025 - 68677,92 грн (а.с.13-14).
У наданих поясненнях до виписки про рух коштів позивач зазначив, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 10000,00 грн, баланс складає мінус 58677,92 грн, тобто заборгованість складає 68677,92 грн, що складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 10000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці) 58677,92 грн. Оскільки відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість (а.с.12).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 23.11.2021 суд вбачає, що станом на 06.08.2025 за відповідачем обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 68677,92 грн, що складається з тіла кредиту у розмірі 60683,79 грн, заборгованості по відсоткам - 0,00 грн, заборгованості за пенею у розмірі 7994,13 грн, заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн (а.с.9-11).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилався також, як на невід'ємні частини кредитного договору, на Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, затверджені Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, що набувають чинності з 27.11.2021, Тарифи банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, як на невід'ємні частини кредитного договору, які долучив до матеріалів справи разом з формою підтвердження електронного документу, підписаного позичальником 15.04.2024 (а.с.17, 22-33).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд встановив, що 23.11.2021 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», Запевнення Клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, Умови, де сторони погодили відкриття на ім'я позичальника рахунку у гривні, а також передбачено сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3,1% на місяць.
Банком на підтвердження наявності не виконаних кредитних зобов'язань надано відомості про рух коштів по картці від 06.08.2025, тобто виписку по рахунку № НОМЕР_2 та розрахунок заборгованості.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5(далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання госпоперації та є підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Згідно із бухгалтерським обліком, якість кредиторської заборгованості характеризується показниками, що відбивають своєчасність здійснення розрахунків по зобов'язанням. Приклад цього дає показник частки простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі. Дані для розрахунку таких показників (саме розрахунку заборгованості) приводяться в розділі «Дебіторська і кредиторська заборгованість» Додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5), який складається на підставі первинної бухгалтерської документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, у вказаному розділі наводяться дані про рух відповідних показників кредиторської заборгованості.
Аналіз кредиторської заборгованості проводиться на підставі використання фінансової звітності, бухгалтерського балансу і форми № 5. Для того, щоб співвіднести динаміку величини кредиторської заборгованості зі змінами масштабів діяльності установи, при складанні розрахунку заборгованості, використовуються ряд коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості, як показники фінансових результатів.
Отже, розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є похідним від первинної бухгалтерської документації та містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
З розрахунку заборгованості суд вбачає, що банк нараховував позичальнику відсотки у розмірі 37,2% річних, що становить 3,1% на місяць, та 19,2% річних, що не є порушенням прав та законних інтересів відповідача.
Як вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач впродовж 2021-2024 років активно користувався кредитною карткою, отже, своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ «Універсал Банк».
Вказані обставини не спростовані, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення відповідачем не надано.
Розмір заявленої банком заборгованості за тілом кредиту в розмірі 60683,79 грн підтверджується наданими позивачем випискою та розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.
Встановивши, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 23.11.2021, суд доходить висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення суми кредиту в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 60683,79 грн.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З розрахунку суд вбачає, що позивач нараховував позивачу пеню з липня 2024 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Враховуючи те, що на час розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу неустойку (пеню), а тому у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 7994,13 грн суд відмовляє.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (88,36%), стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2675 грн 54 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 178-183, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2021 станом на 06.08.2025, що складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 60683 (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят три) грн 79 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 7994 грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2675 (дві тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн 54 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 03.12.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО