Справа №: 343/1731/25
Провадження №: 2-др/343/33/25
03 грудня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
судді - Монташевич С.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Малетина Андрія Ярославовича - про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 343/1731/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,
Стислий виклад позицій сторін:
у провадженні суду перебувала цивільна справа № 343/1731/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПрАТ «СК «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно із рішенням суду від 20.11.2025, суд позов задоволив частково, стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6901,09 грн матеріальної шкоди, 5000,00 грн моральної шкоди та 472,74 грн сплаченого судового збору. Також ухвалив повернути позивачу з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1816,80 грн. У рішенні серед іншого суд зазначив, що представник відповідачки у відзиві на позов зробив заяву про те, що докази фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть надані після винесення рішення.
21 листопада 2025 року, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення, представник відповідачки у системі "Електронний суд" сформував заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на користь його довірительки 8500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення останньою витрат на професійну правничу допомогу надав відповідні докази, які попередньо доставив до електронного кабінету представників позивача та третьої особи, як корисувачів ЄСІТС.
У судове засдіання відповідачка та її представник не з'явилися, останній у системі «Електронний суд» сформував заяву, в якій просив проводити розгляд заяви за їх відсутності.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, шляхом доставлення до електронного кабінету останнього повістки, в якій визначена дата судового засідання, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документа (а.с. 103), та в силу вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України вважається такою, що вручена позивачу, а відтак останньому було відомо про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення. Будь-яких заяв, клопотань щодо заяви про ухвалення додаткового рішення ні позивач, ні його представник не висловлювали, хоча таку з додатками представник позивача, який діяв на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АА № 1630891 від 04.10.2025 та не повідомляв суд про припинення представництва Чудочкіна Ю.О., отримав у електронному кабінеті (а.с. 97).
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, хоча був повідомлений про призначене судове засідання у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Обставини, які встановив суд:
у відзиві на позов представник відповідача навів орієнтовний розмір витрат, які планує понести на професійну правничу допомогу його довірителька в сумі 8000 грн, а також зробив заяву про те, що докази фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть надані після винесення рішення суду, оскільки не відомо скільки буде судових засідань та які ще процесуальні документи готуватиме адвокат (а.с. 52-53).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідачки - адвокат Малетин А.Я. надав такі докази:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001445 Малетина А.Я. (а.с. 94);
- договір № 17/09/25 про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2025, який укладений між адвокатом Малетином А.Я. та ОСОБА_1 , згідно з яким його сторони погодили, що за надання правничої допомоги у справі 343/1731/25 клієнт має сплатити адвокату гонорар у розмірі 16000,00 грн (а.с. 95);
- акт про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2025, відповідно до якого адвокат Малетин А.Я. надав ОСОБА_1 у справі № 3343/1731/25 таку правничу допомогу: підготовка відзиву на позов - 4000,00 грн за 4 год, 4500,00 грн за три засідання, по 1500,00 грн кожне (а.с. 95 звор.).
Також у матеріалах справи є ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Малетином А.Я. серії АТ № 1091092 від 17.09.2025 (а.с. 42).
Будь-яких заперечень щодо доказів та розміру заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивач не подавав, про їх не співмірність не заявляв.
Оцінка суду та застосовані норми права:
суд, вивчивши заяву представника відповідачки, дослідивши письмові докази, які надані на її обґрунтування, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.11.2023, справа № 522/18114/21.
За змістом ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2023, справа № 372/2962/21.
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі, суд зазначає таке.
Так, у відзиві на позов зазначено орієнтований розмір витрат у сумі 8000,00 грн, які відповідачка планувала понести на оплату професійної правничої допомоги, однак в укладеному нею з адвокатом Малетином А.Я. договорі про надання професійної правничої допомоги визначений гонорар у сумі 16000,00 грн. При цьому суд звертає увагу на те, що договір був укладений 17.09.2025, а відзив на позов сформований у системі «Електронний суд» 10.10.2025. Тобто стороні відповідача було достеменно відомо про суму гонорару, яка є фіксованою, проте орієнтованою сумою, яку планувала понести відповідачка на правничу допомогу, у відзиві зазначено 8000,00 грн. Більше того у попередньому розрахунку не наведені ні види послуг, якими відповідачка планувала скористатися чи скористалася, ні їх вартість.
Так, у матеріалах справи є відзив на позовну заяву (а.с. 52-53), що підтверджує отримання відповідачкою такої правничої послуги як підготовка відзиву на позовну заяву та необхідність у понесенні витрат на її оплату. Також згідно з наявними у матеріалах справи журналами судових засідань (а.с. 59-62, 67-69, 73-79, 81), адвокат Малетин А.Я. брав участь у трьох судових засіданнях, два з яких були в рамках підготовчого провадження, одне - з розгляду справи по суті. Вартість участі вказаного адвоката у судових засіданнях визначена в акті від 21.11.2025 в розмірі 4500,00 грн (1500,00 грн за одне засідання). Суд погоджується з тим, що відповідачці надано таку правничу послугу як участь адвоката в судових засіданнях, а відтак така повинна бути оплачена. Однак суд уважає за необхідне зазначити, що одне із засідань під час підготовчого провадження мало місце саме через несумлінні дії представника відповідачки, який, ознайомившись із матеріалами справи ще 22.09.2025 (а.с. 44), тільки 10.10.2025 сформував у системі «Електронний суд» відзив на позов (а.с. 52-54), що було за три дні до призначеного підготовчого судового засідання 13.10.2025, у зв'язку з чим з метою недопущення порушення права сторони позивача на подання у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов відповіді на відзив, у підготовчому судовому засіданні суд оголосив перерву для ознайомлення з відзивом та призначив нову дату підготовчого судового засідання. Тому суд уважає, що саме поведінка сторони відповідачки під час розгляду справи призвела до призначення ще одного засідання в рамках підготовчого провадження, а відтак витрати на таку послугу не були необхідними та неминучими.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 404/5951/23).
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково .
Зважаючи на викладене вище, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом відповідачки роботи, його поведінку під час розгляду справи, яка призвела до призначення ще одного засідання під час підготовчого провадження, враховуючи вимоги розумності і справедливості та відсутність заперечень сторони позивача щодо неспівмірності заявленого розміру витрат із наданими послугами, суд уважає, що підставною до стягнення слід вважати суму в розмірі 7000,00 грн (8500,00грн-1500,00грн за одне засідання).
В той же час, суд ураховує, що позовні вимоги задоволені частково в розмірі 5,5 %, оскільки до стягнення заявлено 201396,00 грн матеріальної шкоди + 15000,00 грн моральної, що складає 216396,00 грн, а задоволено позовні вимоги на загальну суму 11901,09 грн (6901,00 грн матеріальна шкода+5000,00 грн моральна шкода), а відтак відмовлено у позові в розмірі 94,5%, Тому, беручи до уваги відсутність заперечень позивача щодо розміру понесених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи вимоги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки слід стягнути 6615,00грн (7000,00грн*94,5%), що пропорційно до задоволених позовних вимог.
Таким чином, заяву представника відповідачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задоволити частково.
На підставі викладеного, ст. 59 Конституції України, ст. 2, 15, 81, 137, 141 ЦПК України, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
заяву представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Малетина Андрія Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 343/1731/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6615,00 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", м. Київ, вул. Фізкультури, 30, ЄДРПОУ 31681672.
Суддя: С.М.Монташевич