Справа № 196/1084/25
№ провадження 2/196/594/2025
(заочне)
02 грудня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що між TOB «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23.03.2024 року було укладено кредитний договір (оферти) №23.03.2024-100003379. Відповідно до умов Договору відповідачці надано кредит у розмірі 7 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.03.2024. Кредит надано строком на 62 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 23.05.2024. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 31 днів з дня отримання чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку кредиту, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 2,25% = (9765,00/7000)/62*100%. Неустойка - 175,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Відповідачкою електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору. Відповідачкою під час укладення кредитного договору №23.03.2024-100003079 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankiD НБУ. В свою чергу, відповідачка свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 18 165,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року? позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.57).
З метою належного повідомлення відповідачці ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію зазначеної ухвали та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.61-64, 66-67).
Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Логош Т.В., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності, проти постановлення заочного рішенняне заперечує (а.с.2-16).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді (а.с.61-64, 66-67), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслала.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
02 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 23.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №23.03.2024-100003379 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с.17-23, 25-28).
Того ж дня, 23.03.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала заявку до кредитного договору №23.03.2024-100003379, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 23.03.2024 за посиланням https:/sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.23-25).
За умовами заявки №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024 ОСОБА_1 надано кредит на таких умовах: 1. дата надання/видачі кредиту - 23.03.2024; 2. сума кредиту - 7 000 грн.; 3. строк, на який надається кредит - 62 дні з дати його надання; 4. дата повернення (виплати) кредиту - 23.05.2024; 5. Первинний період користування кредитом - 31 днів з дня його надання. 6. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 31 днів з дня закінчення первинного періоду. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 31 днів з дня отримання чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 9. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку кредиту, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 2,25% = (9765,00/7000)/62*100%. 15. Неустойка - 175,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання. 16. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 5912,5% річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку).
Згідно з пропозицією про укладання кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) сума кредиту, тип кредиту, строк кредиту, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною договору (п.п.3.3.1 - 3.3.7).
Згідно з п. 11.10 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно йому на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.
Видача ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_1 кредиту в сумі 7 000,00 грн. підтверджується квитанцією LIQPAY про зарахування даної суми на реквізити платіжної карти споживача № НОМЕР_1 (а.с.31).
Таким чином, позивач ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі обумовленій Договором №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024.
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору за період з 23.03.2024 по 23.05.2024, становить: 7 000,00 грн. - основний борг, 9 765,00 грн. - проценти, 1 400,00 грн. - неустойка, разом - 18 165 грн. (а.с.32).
Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачкою зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 18 165,00 грн., що підтверджено наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.32).
Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис .
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Пунктом п. 10.1 кредитного договору №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024 визначено, що цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.
ОСОБА_1 23.03.2024 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором Е911) підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору (а.с.17-28, 30).
Отже, сторонами при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Доказів зворотного відповідачкою суду не надано.
У відповідності до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачки суму заборгованості у розмірі 18 165 грн., що складається із: 7 000,00 грн. - основний борг, 9 765,00 грн. - проценти.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.32), який долучений до позовної заяви. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом розраховані за період з 23.03.2024 по 23.05.2024.
У свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр», не довела відсутність заборгованості.
За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн., процентами у розмірі 9 765,00 грн. за кредитним договором №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024.
Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Відповідно до п. 15 Заявки кредитного договору №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024 (кредитної лінії) сторони погодили, що неустойка: 175,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідачки за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 1 400,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Тому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки в розмірі 1 400,00 грн. задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» становить 16 765,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 7 000,00 грн., відсотками у розмірі 9 765,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00038374 від 12.09.2025 (а.с.1).
Таким чином, з відповідачки на користь позивача пропорційної до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 235,87 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"(місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором №23.03.2024-100003379 від 23.03.2024р. на загальну суму 16 765 (шістнадцять тисяч сімсот шісдесят п'ять) грн. 00 коп., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 7 000,00 грн., відсотками у розмірі 9 765,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"(місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 2 235,87 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 02.12.2025 року.
Суддя: Д.Г. Костюков