Справа № 214/8212/25
2-п/214/98/25
02 грудня 2025 року суддя Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглядаючи заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за укладеними з ТОВ «ФК «Інвеструм» договором про надання фінансового кредиту № 09477-09-2022 від 10.09.2022 в сумі 31 200,00 грн., за договором про надання фінансового кредиту № 03791-09/2022 від 05.09.2022 в сумі 14 087,50 грн., а також за укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договором позики № 7289888 від 05.09.2022 в сумі 15 400,00 грн., посилаючись на відступлення права вимоги за вказаними договорами та неналежне виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Заочним рішенням суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено повністю.
01 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10 листопада 2025 року по вказаній цивільній справі з посиланням на перебування її на військовій службі.
Однак позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Відповідно до частини 6 статті 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед яких права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі немає.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, які стосуються пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 справі №240/934/20.
Отже, навіть сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" суд має врахувати предмет та підстави позову, а також перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23 (адміністративне провадження № К/990/29530/23) зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Оскільки, заявник звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, що навіть при наявності у відповідачки статусу учасника бойових дій, не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи із таким статусом, вона не звільняється від сплати судового збору на підставі викладеного.
Ураховуючи викладене, заявнику слід надати належні та допустимі докази на підтвердження звільнення її від сплати судового збору або сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановлені Законом України «Про судовий збір», а саме у сумі 605,60 грн. грн. за подання заяви про перегляд заочного рішення, за наступними реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/Сакс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA938999980313181206000004650
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу101 __________( реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи) Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача), Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа)
Крім того, згідно частини 4 статті 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заява про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 сформована нею в електронній формі через електронний кабінет, однак вимоги статті 43 ЦПК України не виконані, докази направлення копії заяви з додатками позивачу (який також має електронний кабінет в ЄСІТС), суду не надано, що потребує виправлення.
Частинами 5-7 статті 43 ЦПК України встановлено право подавати документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) до суду, а також вчиняти процесуальні дії учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Аналогічні положення викладені у частині першій статті 177 ЦПК України.
Згідно частини 8 статті 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд
Залишити без руху заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надавши заявнику строк для усунення недоліків, терміном десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко