Справа № 190/1243/25
Провадження №2/190/579/25
24 листопада 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю:
секретаря Бордюг Л.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П'ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на його утримання в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.09.1998 року зареєстрував шлюб з відповідачем. 18.12.2024 року шлюб між ними за рішенням суду було розірвано. 03.06.2025 року йому встановлено 3 групу інвалідності загального захворювання. У зв'язку з цим він не працює, його мінливий дохід складається лише з допомоги матері та друзів, інших джерел доходів не має, має наявні проблеми зі здоров'ям, потребує лікування і матеріальної допомоги з боку жінки.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
22.07.2025 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву (а.п.24-27), в якому остання в задоволенні позовних вимоги просить відмовити, а розгляд справи проводити у її відсутності за участі її представника-адвоката Митошоп В.М.. Вважає, що позовні вимоги подані до неї є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дійсно вона перебувала з позивачем у шлюбних відносинах, але шлюб між ними за рішенням суду було розірвано. Пояснює, що 25.04.2019 року позивач через те, що перебував в стані алкогольного сп'яніння та не впорався з керуванням свого автомобіля, здійснив ДТП, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, які і потягли за собою встановлення йому 3-ї групи інвалідності. Вона як дружина, приймала всі заходи для лікування чоловіка. Оскільки коштів для лікування та утримання сім'ї не вистачало, вона в 2022 році виїхала за кордон для працевлаштування. В період з 2022 по 2024 рік регулярно надавала йому кошти на лікування та проживання, а також оплачувала комунальні послуги. Позивач в зазначений період та по теперішній час не працював і не працює, зловживав і продовжує зловживати спиртними напоями, фактично проживав з іншою жінкою, що стало причиною для розірванні шлюбу. Крім того, вона також утримує матір, яка перебуває у пансіонаті, перераховує кошти на її утримання. При цьому, зазначає, що в 2022 році позивачу була встановлена пільгова пенсія. Позивач свідомо поставив себе у становище, що потребує матеріальної допомоги, оскільки сам сів за кермо автомобіля в стані алкогольного сп'яніння та скоїв ДТП, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження, які і стали підставою для встановлення йому інвалідності. Крім того, вказує, що він негідно поводився як чоловік у шлюбних відносинах, не працював, зловживав спиртними напоями, сім'ю матеріально не забезпечував, в період її перебування за кордоном проживав і проживає з іншою жінкою. Позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про причини його непрацездатності, які витрати він несе на своє забезпечення і лікування. В той же час, факт негідної поведінки позивача можуть при необхідності підтвердити свідки.
29.07.2025 року позивачем подано через канцелярію суду відповідь на відзив (а.п.56-58), в якій зазначає, що 3 групу інвалідності він отримав внаслідок загального захворювання (а не травми); твердження відповідачки про те, що він негідно поводився у шлюбних стосунках нічим не підтверджується, окрім її слів. Ініціатором розірвання шлюбу стала сама відповідачка, яка в 2022 році виїхала закордон та в подальшому стала проживати з іншим чоловіком. Твердження відповідачки про те, що вона його забезпечує грошима та сплачує комунальні послуги, не відповідає дійсності, як і те, що вона надає йому грошові кошти після розірвання шлюбу і по цей час. Вважає, що надані виписки по рахункам відповідачки, платіжні інструкції про зарахування коштів іншим особам - прямо вказують про наявність фінансової можливості ОСОБА_3 сплачувати йому аліменти. Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на свою користь аліменти на своє утримання в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, задоволено клопотання відповідачки про витребування доказів; по справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Митошоп В.М.. позовні вимоги не визнав, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, докази долучені до нього та докази, що здобуті під час підготовки справи до розгляду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що відповідачка по справі - ОСОБА_3 являється його рідною тіткою по лінії матері, а позивач - це її колишній чоловік. Приблизно рік тому шлюб між ними було розірвано. Йому відомо, що позивач по справі - ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем, рухаючись по автодорозі між м.Вільногірськ та с.Виноградівка, потрапив в ДТП. Після ДТП ОСОБА_1 довго лікувався в лікарні, його дружина допомагала йому в лікуванні, також і після лікарні. Близько півтора року тому тітка поїхала за кордон до Польщі на заробітки, а її чоловік залишився проживати у м.Вільногірську. Зі слів його тітки ОСОБА_3 , вона розірвала шлюб з ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що у нього з'явилася інша жінка. Зі слів своєї матері (сестри відповідачки) йому відомо, що його тітка ОСОБА_5 перераховувала кошти своєму чоловіку ОСОБА_1 на лікування та проживання. Також пояснив, що його матір і її сестра (відповідачка) здійснюють утримання своєї матері, яка є особою похилого віку і знаходиться в приватному пансіонаті, в зв'язку з чим тітка перераховувала йому кошти щоб він сплатив замість неї черговий платіж; за останні місяці перерахувала 15000,00 грн. та 14000,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що сім'ю ОСОБА_7 знає, вони були сусідами та проживали в одному під'їзді - сім'я ОСОБА_7 на другому поверсі, а він на сьомому; з ОСОБА_5 раніше разом працювали. Від своєї дружини дізнався, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розлучаються. В той час як ОСОБА_3 перебувала за кордоном на заробітках, він бачив як ОСОБА_1 вивозив речі із квартири (в клунках). Після повернення ОСОБА_3 з Польщі, він заходив до неї в квартиру і бачив, що квартира порожня, в ній не було нічого, навіть крани на теплу підлогу відламані. Потім ОСОБА_5 здала квартиру іншим людям, змінила замки на вхідних дверях. Приблизно в лютому 2025 року позивач разом з іншою жінкою намагався відкрити квартиру, але замки вже були поміняні; жінка була йому не знайома, віком близько 50 років. Їх він бачив особисто, коли підіймався на 7-й поверх до себе в квартиру.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживала по сусідству разом із сім'єю ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_5 приїздила з закордону, вони спілкувалися. 29.11.2024 року бачила як позивач виносив речі з квартири та грузив їх у автомобіль. Їй було відомо, що в цей час ОСОБА_5 перебувала за кордоном, тому вона на телефон зняла відео як ОСОБА_1 завантажував речі в автомобіль. По чуткам їй відомо, що ОСОБА_9 зраджує ОСОБА_5 та зловживає алкогольними напоями. Також пояснила, що ОСОБА_1 вивіз речі ще до розірвання шлюбу з ОСОБА_5 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона проживала по сусідству разом із сім'єю ОСОБА_7 . В місті ОСОБА_11 говорили, що ОСОБА_9 потрапив у ДТП, перебуваючи у нетверезому стані та довгий час перебував у лікарні. Вона бачила, що ОСОБА_5 постійно опікувалась чоловіком, доглядала його. Також їй відомо, що на лікування чоловіка ОСОБА_5 витратила багато коштів, тому була змушена працювала на декількох роботах, але коштів все одно не вистачало і вона змушена була поїхати на заробітки за кордон. Після лікування ОСОБА_1 деякий час працював на підприємстві, але близько 2-х років підприємство, на якому він працював закрилося, і потім він не працював. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що вона перераховує чоловіку гроші. Також їй відомо, що ОСОБА_5 купує побутові речі, зокрема і пральну машину. Приблизно в лютому 2025 року вона особисто бачила ОСОБА_9 з іншою жінкою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_1 вона знає давно, оскільки з ним вони були односельцями. Потім, коли вона переїхала проживати в м.Вільногірськ, проживала по сусідству разом із сім'єю ОСОБА_7 . В 2019 році дізналася, що ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння потрапив у ДТП. Про це вона дізналася від ОСОБА_5 та і в селі про це говорили. Вона бачила, що після ДТП ОСОБА_3 постійно опікувалася чоловіком, працювала на двох роботах, але коштів не вистачало і ОСОБА_5 змушена була виїхати за кордон щоб заробити грошей та віддати борги, оскільки вона позичала гроші на лікування чоловіка. Зі слів ОСОБА_5 знає, що вона забезпечувала чоловіка коштами, сплачувала борги за лікування. ОСОБА_9 говорив, що ОСОБА_5 подала позов на розірвання шлюбу. В телефонній розмові з нею ОСОБА_5 підтвердила, що дійсно подала на розірвання шлюбу в зв'язку з тим, що ОСОБА_9 проживає з іншою жінкою. Також пояснила, що раніше вона приходила в гості до ОСОБА_5 , квартира була облаштована меблями, побутовою технікою. На той час коли ОСОБА_5 здала квартиру наймачам, в квартирі залишився лише диван і стіл. ОСОБА_9 все вивіз з квартири.
Вислухавши позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який згідно копії рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 року, розірвано (справа №190/2440/24, провадження №2/190/643/24)./772/22). Рішення набрало законної сили 20.01.2025 року. (а.с.8)
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи від 03.06.2025 (а.с.6-7), - ОСОБА_1 з 03.06.2025 року встановлено ІІІ групу інвалідності; основний діагноз: М16.5 - Інший посттравматичний коксартроз; причина інвалідності - загальне захворювання.
Згідно довідки форми ОК-5, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 10.06.2025 року, - ОСОБА_1 є застрахованою особою і в період його працездатності проводились відрахування для пенсії; з липня 2023 року заробітку не має (а.с.10-13)
Позивач зазначає, що він, як непрацездатна особа, потребує матеріальної допомоги від колишньої дружини.
Статтею 75 СК України визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.76 СК України, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно положень ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності, у разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це. Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз норм статей 75 і 76 СК України дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15, від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17 та від 11 жовтня 2018 року у справі № 161/16931/16-ц).
Згідно копії виписки по витратам АТ КБ «ПриватБанк» 1KEOQS1V14CP2QJK від 15.07.2025 року, - в період з 2022 року по 2024 рік відповідачка здійснювала перекази коштів на картковий рахунок позивача, а також здійснювала оплату комунальних послуг. (а.с.37-48)
Згідно платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.49-52), - ОСОБА_3 здійснювала перерахунок коштів на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_13 (ФОП).
Згідно довідки Пальмирівського старостинського округу П'ятихатської міської територіальної громади №70 від 12.08.2025 року та відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 ,1967 року народження та ОСОБА_14 ,1940 року народження. Інформація щодо осіб, які проживають без реєстрації разом з ОСОБА_1 , відсутня. (а.с.77,88)
Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.08.2025 року, наданої на виконання ухвали П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року вбачається, що за даними Централізованих підсистем «Звернення» та «Призначення та виплати пенсій» в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ, ОСОБА_1 20.09.2019 було подано заяву №899 про призначення пенсії, на підставі якої заявнику з 05.08.2019 року призначено пенсію по інвалідності. 03.08.2022 року на підставі заяви ОСОБА_1 , -останнього переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.08.2025 року складає 8757,82 грн.. (а.с.78-79)
Згідно повідомлення ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.08.2025 року (а.с.82) вбачається, що в слідчому відділі ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області мається кримінальне провадження №12019040550000320 від 26.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке було закрито 31.05.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Відомості щодо тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та стану алкогольного сп'яніння в кримінальному провадженні відсутні. До повідомлення долучено копію постанови про закриття кримінального провадження (а.с.83), схему ДТП (а.с.84), витяг з ЄРДР (а.с.85), відповідно до якого кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.04.2019 року за №12019040550000320 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито 31.05.2019 року на підставі ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження (а.с.83), - в ході досудового розслідування кримінального провадження №12019040550000320 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, від ОСОБА_1 надійшла письмова заява із проханням припинити кримінальне провадження за фактом ДТП за його участю так як вважає, що отримані ним тілесні ушкодження є незначними, від проходження СМО відмовляється та претензій ні до кого не має.
Згідно довідки від 27.05.2025 року про доходи ОСОБА_1 , виданої відділом обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (а.с.89), - сума пенсії ОСОБА_1 за травень 2025 року складає 8757 грн. 82 коп.
Згідно копії Витягу з медичної карти стаціонарного хворого №У-4949 КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2»ДОР» відділення політравми та копії медичної карти стаціонарного хворого №У-4949 пт вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до лікарні 29.04.2019 року в стані середньої тяжкості з численними тілесними ушкодженнями; анамнез хвороби: травма побутова, будучи водієм потрапив у ДТП; супутній діагноз - вживання алкоголю. Знаходився на лікуванні по 30.05.2019 року. (а.с.93,109-192) Згідно результату токсикологічного дослідження №1277 від 26.04.2019 (зворотній бік а.с.180), в крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 2,09 промілє.
Згідно інформації щодо розміру пенсійних виплат від 29.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з серпня 2019 року і йому проводиться виплата пенсії; з березня по серпень 2025 року розмір пенсії складав 8757,82 грн. (а.с.107)
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є непрацездатною особою, має інвалідність, у зв'язку з цим не працює, має наявні проблеми зі здоров'ям, потребує лікування і матеріальної допомоги з боку дружини, оскільки його мінливий дохід складається лише з допомоги матері та друзів, інших джерел доходів не має.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що позивач з серпня 2019 року отримував пенсію по інвалідності, а з 03.08.2022 року його переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Варто зазначити, що пенсія, яку отримує позивач значно перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Суд наголошує, що сам по собі факт непрацездатності особи не зумовлює виникнення у дружини (колишньої) обов'язку утримувати чоловіка та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги, доказів щодо недостатності доходу позивача для покриття його щомісячних обов'язкових витрат, позивачем суду не надано.
Не доведення належними та допустимими доказами факту потреби у матеріальній допомозі виключає можливість застосування ст.ст.75,76 СК України та покладення на відповідача обов'язку утримувати свого колишнього чоловіка.
Крім того, згідно ч.5 ст.75 СК України - права на утримання не має той з подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах. З показів допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що поведінку позивача у шлюбних відносинах, не можна вважати гідною.
На думку суду не може залишити поза увагою і той факт, що позивач отримав інвалідність після ДТП, під час якої перебував в стані алкогольного сп'яніння, тобто його дії призвели до втрати ним працездатності.
Згідно з п.4 ч.1 ст.83 СК України, - рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання, якщо одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позову, а відтак у його задоволенні слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.12-13, 76-81,89,206,211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02 грудня 2025 року.
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева