Справа № 185/6802/24
Провадження № 1-кп/185/687/25
02 грудня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000839 від 18 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
Прокурором заявлено клопотання про оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук, мотивує своє клопотання тим, що обвинувачений ухиляється від суду та перебуває на території ФРН.
Також прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 року ОСОБА_3 було оголошено у розшук. 04.07.2024 року відносно обвинуваченого Павлоградським РВП ГУНП в Дніпропетровській області було заведено ОРС категорії «Розшук» № 13524023. Останній з 03.05.2024 року переховується від органів досудового розслідування та суду, з 15.05.2024 перебуває у розшуку. Ухвалою суду від 11.06.2025 року було задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак місцезнаходження ОСОБА_3 на території України встановлено не було. В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може перебувати на території Федеративної Республіки Німеччина. Обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що обвинувачений ОСОБА_3 під загрозою застосування тяжкого покарання може переховуватись від суду, оскільки до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який не зміг запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду; може вчинити нові злочини, пов'язані зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, враховуючи, що ОСОБА_3 не має джерела доходів; незаконно впливати на обвинувачену ОСОБА_6 та на свідків у кримінальному проваджені. Також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 зник з місця свого постійного проживання, до суду на виклики не з'являється та переховується тривалий час, оголошення його в розшук на території України результатів не надало, наявні відомості про його перебування на території Федеративної Республіки Німеччина та неповернення в Україну станом на теперішній час, просив оголосити ОСОБА_3 у міжнародний розшук.
Суд вважає за можливе розгляд даного клопотання за участі прокурора, оскільки обвинувачений перебуває тривалий час в розшуку, а даних про його захисника, який здійснює його захист, на даний час немає.
Так, 03.05.2024, 15.05.2024 в судові засідання обвинувачений ОСОБА_3 , який повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, не з?явився, причини неявки суду не повідомив.
15.05.2024 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено у розшук, судове провадження відносно ОСОБА_3 зупинено до розшуку обвинуваченого, виділено з матеріалів кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Так, процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Очевидним є те, що встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду, є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Міжнародний розшук - це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.
Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито зміст зазначеного терміну. Водночас, термін «міжнародний розшук» використовується в КПК України як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження, а також є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого (ч. 5 ст. 139, ч. 6 ст. 193, ст. ст. 297-1, 297-4, 323 КПК України).
Розшук особи в Україні та міжнародний розшук відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук, так і за суб'єктами, що його здійснюють.
Порядок оголошення особи у міжнародний розшук регламентований Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженою спільним наказом МВС України, Офісу Генерального прокурора, НБУ, СБУ, ДБР, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132.
Відповідно до пункту 1 розділу IV цієї Інструкції, уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну за наявності однієї із таких умов - надання завіреної копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи.
Обов'язковою умовою здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначена вимога міститься у Європейській конвенції про видачу правопорушників 1957 року.
Разом з цим, приписами п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що до клопотання про видачу особи в Україну, у тому числі, в обов'язковому порядку додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
З вищевказаних норм вбачається, що в разі встановлення місця знаходження обвинуваченого виконання ухвали про міжнародний розшук та доставлення обвинуваченого до суду будуть потребувати ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто, ці дві вимоги прокурора є взаємопов'язаними.
Судом встановлено, що 04.07.2024 року відносно обвинуваченого Павлоградським РВП ГУНП в Дніпропетровській області було заведено ОРС категорії «Розшук» № 13524023.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2025 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів відповідно до інформації (SIENA № 2599086-2-2) отриманої каналами Європолу через мереживний додаток SIENA щодо результатів проведеної ПОО ФРН перевірки вищевказаної особи за їх обліками встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянина України, 23.05.2024 року сфотографований та дактилоскопований в бюро по роботі з іноземцями у м. Анклам у зв'язку із поданням запиту на тимчасовий захист відповідно до розділу 24 акту про проживання. Його адреса вказана як: 17438, м. Вольгаст, вул.: Dr-Theodor-Neubauer-Strabe 30.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено на строк до дванадцяти років позбавлення волі, має слабкі соціальні зв'язки (змінював місця проживання, офіційно не працює) та перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання може ухилитися від суду. Враховуючи, що ОСОБА_3 не має джерела доходів, не був працевлаштованим існує ризик вчинення нових злочинів, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Також існує ризик незаконного впливу на обвинувачену ОСОБА_6 та на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 щодо непричетності до вчинення злочинів.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в клопотанні прокурора надано обґрунтування підстав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому ОСОБА_3 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків, а також факту того, що раніше обраний запобіжний захід у виді застави не зміг забезпечити покладені на обвинуваченого обов'язки та останнім його було порушено, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, враховуючи положення п. 3 ч. 4 ст. 184 КПК України.
Таким чином, не вбачається обставин, передбачених ч.2ст.183 КПК України, - що є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук, оскільки прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 п.1ст.177 КПК України, тому суд погоджується зі стороною обвинувачення та вважає що відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст.193 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 335 КПК України, суд -
Оголосити у міжнародний розшук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1