справа № 179/645/25
провадження № 2/179/433/25
02 грудня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю:
представника позивача Пономаренка О.Л.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Приставки В.В. про відвід судді Ковальчук Т.А. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди), -
У провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди).
01 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Приставки Віталія Володимировича про відвід судді Ковальчук Т.А. у розгляді цивільної справи.
Заява ґрунтується на тому, що суддею Ковальчук Т. А. було винесено ухвалу від 10.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Приставки В.В. про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди). Причиною відмови стало те, що у справі, яка розглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі, у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати, але жодного з цих питань не ставилося на розгляд суду. Тим паче суду відомо, що жодних договорів оренди не було укладено, а суть спору полягає у упущеній вигоді.
Також суддя у своїй ухвалі зазначає, що суду не надано доказів того, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі щодо стягнення збитків (упущеної вигоди), оскільки відсутні відомості щодо судового розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим прийняття рішення під час досудового розслідування не впливає на вирішення справи стосовно заявлених вимог, що не відповідає дійсності.
Зазначеними діями, на думку представника відповідача, суддя викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості при розгляді справи, у зв'язку із чим не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу.
Розглядаючи подану заяву про відвід судді, суд враховує такі обставини.
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке відбудеться 02 грудня 2025 року о 11 год. 00 хв., у зв'язку із чим питання про відвід судді здійснюється суддею, який розглядає справу, згідно положень ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Визначаючись щодо наявності таких підстав, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що представник відповідача як на підставу відводу посилається на незгоду з постановленням судом ухвали від 10.11.2025 року.
Обставини, викладені у заяві про відвід обґрунтовуються щодо неможливості участі судді в розгляді цивільної справи, оскільки дії судді викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості при розгляді справи, однак у заяві про відвід судді представник відповідача не обґрунтував пропуск строку звернення із заявою про відвід.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем пропущено строк подання заяви про відвід судді, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявлялося та у заяві про відвід судді не зазначаються причини пропуску строку та поважність причин.
Отже, з вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наданий же до суду відвід ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України. Посилання ж представника відповідача на його сумнів у неупередженості судді, щодо розгляду справи, у зв'язку із процесуальними порушеннями під час розгляду справи, які за припущенням представника викликають сумнів в упередженості судді є необґрунтованими та ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, зазначені в заяві підстави для відводу судді не є вмотивованими та обґрунтованими, у зв'язку із чим відсутні підстави для відводу судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Приставки В.В. про відвід судді Ковальчук Т.А. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А.Ковальчук