79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.12.07 Справа № 19/185
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
До Відповідача : Приватного підприємства “К.І.К.-Л», м.Львів
Про розірвання Договору №390 від 23.11.2001р.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: Голуб М.Б.- предст., дов. № 11-3334 від 10.05.2007р.
Відповідача : не з»явився;
Представнику Позивача, роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Відповідача: Приватного підприємства “К.І.К.-Л», м.Львів про розірвання Договору №390 купівлі-продажу об»єкта незавершеного будівництва від 23.11.2001р.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 06.07.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.07.2007р. Ухвалою суду від 31.07.2007р. судом оголошено перерву до 20.08.2007р. За клопотанням Сторін, ухвалою суду від 20.08.2007р. розгляд справи відкладено на 03.10.2007р. Ухвалою суду від 03.10.2007р. продовжено термін розгляду справи та відкладено розгляд справи на 17.10.2007р. В зв»язку з неявкою представника Відповідача в судове засідання 17.10.2007р., ухвалою суду від 17.10.2007р. розгляд справи відкладено на 31.10.2007р. Ухвалою суду від 31.10.2007р. розгляд справи відкладено на 19.11.2007р., в зв»язку з неявкою представника Відповідача в судове засідання. В зв»язку з неявкою представників Сторін в судове засідання 19.11.2007р., ухвалою суду від 19.11.2007р. розгляд справи відкладено на 06.12.2007р.
В судовому засіданні 06.12.2007р. представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задоволити.
Відповідач в попередніх судових засіданнях та у Відзиві №178 від 03.10.2007р. на позов позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що Позивач, в порушення вимог ст.186 ЦК України, передавши об'єкт незавершеного будівництва не надав Відповідачу відповідної проектно-кошторисної документації, яка призначена для обслуговування незавершеного будівництва і пов'язана із нею спільним призначенням, і це стало причиною невиконання умов договору щодо завершення будівництва.
Відповідач в судове засідання 06.12.2007р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з»ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:
23.11.2001р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (продавець) та МПП "К.І.К." (покупець), правонаступником якого є Позивач, укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди, що знаходиться за адресою: хутір Ровінь, Дрогобицького району, Львівської області.
Відповідно до Договору, Позивач зобов'язується передати у власність покупцю (Відповідач у справі) об'єкт незавершеного будівництва, а Відповідач зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у Договорі.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до Договору, переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
Об'єкт незавершеного будівництва було передано Відповідачу 02.04.2002 р. що підтверджується відповідним Актом прийому-передачі наявним в матеріалах справи.
Пункт 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412, визначає, що Регіональне відділення ФДМ України відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах купівлі-продажу об'єктів приватизації.
Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва є встановлення строку завершення будівництва об'єкта.
А тому однією з істотних умов Договору, відповідно до умов п.5.4 останнього, є те, що покупець зобов'язаний добудувати об'єкт протягом 5 років без збереження первісного призначення.
Згідно з умовами п.4.1 Договору, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.
19.12.2006р. Позивачем проведено останню перевірку виконання умов спірного договору, в результаті чого складено акт поточної перевірки.
Як вбачається з п.3.5 даного Акту та висновку цього ж акту, умови Договору відповідачем не виконано, а саме, не завершено будівництво придбаного об'єкта без збереження первісного призначення протягом 5 років.
Статтею 526 ЦК України та аналогічними положеннями ч.1 ст.193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено п. 7.3 згаданого Договору, у разі невиконання покупцем умов договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Частиною 2 статті 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до вимог ч.5 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано в разі невиконання іншою стороною зобов'язань передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки.
Як передбачено п. 11.3 даного договору, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.
Крім цього, слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, 30.05.2007р. Позивачем в порядку, передбаченому ст.ст. 6,11 ГПК України, скеровано на адресу Відповідача претензію № 11/11-3860 про розірвання договору купівлі-продажу об»єкта незавершеного будівництва -Очисні споруди. Проте, пропозиція Позивача щодо розірвання договору у добровільному порядку Відповідачем не була розглянута.
Посилання Відповідача на те, що йому не було передано проектно-кошторисної документації, яка є приналежністю відповідно до вимог ст.186 ЦК України, і саме тому не було виконано п.5.4 згаданого Договору, судом до уваги братись не може, із врахуванням наступного:
У відповідності до вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про планування і забудову території» від 20.04.2000року за №1699-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, проектна документація -це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Частиною 6 статті 3 цього ж Закону передбачено, що проведення експертизи та надання висновків до схем планування територій та іншої містобудівної і проектної документації здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 затверджено Порядок проведення експертизи містобудівної документації.
Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що він визначає основні завдання, організаційні засади та терміни проведення експертизи містобудівної документації і взаємовідносини між замовником такої документації та виконавцями експертизи.
А тому проектно-кошторисна документація, в даному випадку, з врахуванням того, що об'єкт, переданий за договором, повинен був бути добудований без збереження первісного призначення (відповідач міг вжити заходів щодо розроблення іншої проектної документацію), не є приналежністю основної речі.
До такого ж висновку можна прийти, проаналізувавши норми статті 877 ЦК України, з якої вбачається, що проектно-кошторисна документація є лише планом визначених робіт між підрядником та замовником, технічно-фінансовим документом.
Із врахуванням викладеного, також не можуть братись до уваги посилання Відповідача на те, що він не міг отримати дозвіл на проведення будь-яких робіт, оскільки згідно з підп. »д» п.2.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000р. за № 945/5166, для одержання згаданого дозволу слід подати затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).
Не можна залишити поза увагою те, що Відповідач не вживав жодних заходів для розроблення нової проектно-кошторисної документації та для змін умов договору щодо продовження терміну, протягом якого повинно було завершитись будівництво придбаного об'єкту, а також і те, що договором купівлі-продажу не було передбачено обов'язку продавця щодо передачі згаданої документації.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки у Позивача ні на підставі договору, ні на підставі законодавства не виникало обов'язку щодо передачі проектно-кошторисної документації, - Відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов'язання щодо завершення будівництва у строки визначені згаданим договором.
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, - приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.
Зважаючи на викладене, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин невиконання Відповідачем взятих на себе обов'язків за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва за №390 від 23.11.2001 р.
Враховуючи те, що Відповідачем не виконано зобов'язання добудувати об'єкт договору купівлі-продажу на протязі п'яти років без збереженням первісного призначення, заявлені вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст.49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,
суд,-
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Розірвати укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Малим приватним підприємством «К.І.К.», правонаступником якого є ПП “К.І.К.-Л» договір купівлі-продажу №390 від 23.11.2001 року об'єкту незавершеного будівництва - Очисні споруди, що знаходиться за адресою: хутір Ровінь, Дрогобицького району, Львівської області.
3. Зобов'язати Приватне підприємство «К.І.К.-Л» (код ЄДР 13811898), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.В.Великого, 125А, передати по акту приймання-передачі об'єкт незавершеного будівництва - Очисні споруди, що знаходиться за адресою: хутір Ровінь, Дрогобицького району, Львівської області Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області (код ЄДР 20823070), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Січових стрільців,3.
4. Стягнути з Приватного підприємства «К.І.К.-Л», м.Львів, вул.В.Великого, 125а, (код ЄДР 13811898) в доход державного бюджету 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.