справа №176/3154/25
провадження №2/176/1615/25
Іменем України
(заочне)
02 грудня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В серпні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 10130 грн та судових витрат у розмірі 2422,4 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1356249 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 5000 грн., дата надання кредиту 17.12.2020 року; строк кредиту 30 днів; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка - 1,9% в день.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 12.06.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10130 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі - 5000 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі - 5130 грн.
Згідно умов кредитного договору, позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом.
На підтвердження видачі, Товариством, кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 17.12.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 5000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що в свою чергу являється доказом видачі кредитних коштів.
На адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
07.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року, укладеним з ОСОБА_1
07.09.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» у зв'язку з чим останній набув право грошової вимоги до відповідача.
Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути вказану суму заборгованості із відповідача на свою користь.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачу ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, за відомим місцем реєстрації останньої, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заперечень щодо розгляду справи у його відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подала.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора було укладено Договір №1356249 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.11-15).
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн, строк кредиту 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом (знижена процентна ставка 0,38 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка складає 1,9% від суми кредиту за кожний день користування кредитом).
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було відправлено їй на номер мобільного телефону 17.12.2020 року, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.17).
Крім того, вищезазначені умови кредитування були доведені до відома відповідача перед укладенням договору, про що свідчить паспорт споживчого кредиту від 17.12.2020 року, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9-10).
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в зазначеній сумі, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_2 (а.с.21).
07.09.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу № 1-07092021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами (а.с.26-29).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 року, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1356249 на суму заборгованості 10130 грн (5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5130 грн - сума заборгованості за відсотками) (а.с.17 зворот).
07.09.2021 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір факторингу № 2-07/09/2021, згідно з умовами якого кредитор відступає новому кредитору права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі (а.с.22-23).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021 від 07.09.2021 року, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1356249 на суму заборгованості 10130 грн (5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5130 грн - сума заборгованості за відсотками) (а.с.16).
Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» станом на 12.06.2025 року складає 10130 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 5130 грн (а.с.16 зворот).
Листом від 13.06.2025 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року в розмірі 10130 грн (а.с.15 зворот).
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги статей 1049,1054 ЦК України, у зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором №1356249 від 17 грудня 2020 року не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 10130 грн, яка складається з: простроченої суми заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 грн; простроченої заборгованості за комісіями та відсотками в розмірі 5130 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2422,4 грн.
06 жовтня 2025 року від позивача ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» на адресу суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року, який укладений між адвокатом Пархомчуком С.В. та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»; свідоцтво Пархомчука С.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт про отримання правової допомоги від 01.10.2025 року, відповідно до якого Адвокатом Пархомчуком С.В. надано ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» види послуг на загальну суму 10500 грн; платіжна інструкція №1017 від 01.10.2025 року; рахунок на оплату від 01.10.2025 року (а.с.24-25,31,49-50).
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Таким чином, відшкодування понесених ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 281, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, юридична адреса: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором №1356249 від 17.12.2020 року в сумі 10130 (десять тисяч сто тридцять) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн; простроченої суми заборгованості за відсотками в розмірі 5130 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, юридична адреса: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, інше нежитлове приміщення 1008), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок та 10500 гривень - витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ