Справа № 468/2712/25
2-з/468/15/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
02.12.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі судді Муругова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про передачу нежитлового приміщення - магазину промислових товарів в оренду,
01.12.2025 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про передачу в оренду нежитлового приміщення - магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 , як такого, що є спільним сумісним майном подружжя та був укладений без згоди позивача.
Разом з позовною заявою надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову шляхом надання безперешкодного доступу позивачці ОСОБА_1 до нежитлового приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 ; заборони відповідачу ОСОБА_2 передавати у користування третім особам нежитлове приміщення вказаного магазину до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
В заяві про забезпечення позову позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову тим, що відповідне приміщення без згоди позивача перебуває у користуванні співвідповідача ОСОБА_3 , який обмежує доступ позивача до вказаного приміщення, тим самим позивач обмежений у праві володіння та користування спільним зі співвідповідачем ОСОБА_2 майном, натомість бажає використовувати його для здійснення власної підприємницької діяльності, а також існує вірогідність того, що вказане нерухоме майно буде передане в інше користування, що викличе необхідність оспорення позивачем нових правочинів.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченні статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Предметом позову в даній справі є не вимоги про визнання права власності на відповідне нерухоме майно чи передачу його позивачу в порядку поділу спільного майна подружжя, оскільки, як слідує з тексту заяви про забезпечення позову, такий спір вирішується судом в іншій справі. Предметом позову в даній справі є виключно немайнова вимога про визнання недійсним конкретного укладеного між відповідачами правочину щодо передачі відповідного нерухомого майна в строкове платне користування (оренду), строк якого спливає 31.12.2025 року.
Разом з тим відповідно до постанови Верховного Суду від 20.01.2025 року по справі №910/8275/24 під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Також відповідно до постанови Верховного Суду від 14.10.2024 року по справі №915/534/24 передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
За такого в межах даного позову про визнання недійсним конкретного правочину оренди, в разі задоволення позову, може бути припинене право оренди співвідповідача ОСОБА_3 на відповідне майно, проте позивач не отримає правомочностей щодо володіння, користування чи розпорядження відповідною нерухомістю, оскільки спір про такі права вирішується у справі про поділ спільного майна подружжя, отже, і позов про визнання недійсним договору оренди не може забезпечуватись шляхом зобов'язання надати доступ позивачу до відповідного приміщення через неспівмірність такого заходу забезпечення предмету позову.
Також, в разі задоволення даного позову про визнання недійсним вчиненого в минулому конкретного правочину оренди, він втратить свою чинність з моменту його укладення, проте таке рішення суду про визнання конкретного правочину недійсним жодним чином не обмежить сторони в їх можливості в майбутньому щодо такого майна укласти відповідні правочини, а, отже, і забезпечення позову про визнання конкретного правочину недійсним не може здійснюватись шляхом заборони співвласнику вчиняти подібні правочини в майбутньому через неспівмірність такого заходу забезпечення предмету позову.
Натомість спір про відповідні майнові права співвласників щодо заявленого нерухомого майна підлягає вирішенню саме в межах позову про поділ спільного майна подружжя, який розглядається судом в іншій справі, в тому числі, в межах якого також накладений арешт на відповідне приміщення магазину, що забезпечує його збереження.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заявлених заходів забезпечення позову про визнання недійсним договору про передачу в оренду нежитлового приміщення - магазину промислових товарів шляхом надання безперешкодного доступу позивачці ОСОБА_1 до вказаного нежитлового приміщення магазину промислових товарів та шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 передавати у користування третім особам нежитлове приміщення вказаного магазину до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 153, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про передачу нежитлового приміщення - магазину промислових товарів в оренду шляхом надання безперешкодного доступу позивачці ОСОБА_1 до нежитлового приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 та шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 передавати у користування третім особам нежитлове приміщення вказаного магазину до набрання законної сили рішенням суду в даній справі - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.