Справа № 526/2192/25
Провадження № 1-кс/526/430/2025
01 грудня 2025 року м. Гадяч
слідча суддя Гадяцького районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251705600000355 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лободине, Гадяцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта вища, одружений, працює в ПАТ «Укрнафата» мотористом, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
01 грудня 2025 року до Гадяцького районного суду звернувся старший слідчий СВ ВП №1 Миргородського РВП в Полтавській області ОСОБА_6 з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на час досудового слідства, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вказуючи, що 04 липня 2025 року, приблизно о 20 годині, у місті Гадяч Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», модель «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Полтавської в напрямку вулиці Драгоманова. У зазначеному місці він рухався по дорозі, що має статус головної та наближався до перехрестя з другорядною дорогою - вулицею Дружби.
У цей час з другорядної дороги - вулиці Дружби - порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, на головну дорогу вулиці Полтавська, перетинаючи її проїзну частину та створюючи перешкоду для руху вказаного вище автомобіля, виїхала на велосипеді «САЛЮТ 24 FOLDING BIKE» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При виникненні зазначеної перешкоди для руху водій ОСОБА_5 не зреагував на таку дорожню обстановку своєчасно та належним чином, маючи технічну можливість уникнути наїзду на велосипедистку ОСОБА_7 шляхом застосування гальмування або шляхом продовження прямолінійного руху в межах займаної смуги. Натомість ОСОБА_5 обрав небезпечний, хибний та технічно невиправданий спосіб уникнення зіткнення - розпочав здійснення об'їзду перешкоди з лівого боку з виїздом на смугу зустрічного руху у напрямку якої рухалася велосипедистка.
Так, у вказаному місці та час, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , не переконавшись у безпечності виконання маневру об'їзду перешкоди та помилково вважаючи, що це дозволить уникнути дорожньо-транспортної пригоди, виїхав на зустрічну смугу руху по якій продовжив рух. Саме на цій зустрічній смузі відбулося зіткнення керованого ОСОБА_5 автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO» моделі «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 з велосипедом «САЛЮТ 24 FOLDING BIKE», яким керувала ОСОБА_7 , внаслідок чого остання впала на проїзну частину. В момент наїзду на велосипедистку ОСОБА_7 вона вже звільнила смугу руху, по якій до початку маневру її об'їзду рухався ОСОБА_5 та за таких умов, в разі збереження прямолінійного руху автомобіля з прийняттям мір до застосування гальмування, дорожньо-транспортна пригода не настала б.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 при контактуванні тілом із транспортним засобом та дорожнім покриттям отримала тілесні ушкодження у вигляді: гематоми правої скроневої ділянки, крововиливу в м'які тканини правої скроневої ділянки, крововиливів в правий скроневий м'яз, перелому правої скроневої кістки, з переходом на основу черепа та тім'яну кістку, двобічних субдуральних гематом, крововиливів під м'які оболонки обох гемісфер головного мозку, стовбуру мозку та мозочку, забою речовини головного мозку правої скроневої долі, гематоми тулубу, лівого плеча та лівої гомілки, гематоми з раною правого ліктьового суглобу.
Відповідно до висновку експерта №39 від 15.08.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи в своїй сукупності перелічені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку як такі, що призвели до її смерті через проміжок часу. Між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті вбачається прямий причинний зв'язок.
Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої черепно-мозкової травми з гематомою правої скроневої ділянки, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, забоєм речовини головного мозку правої скроневої долі.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-25/23849-ІТ від 18.11.2025 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи за описаних обставин водій ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не дотримався наступних вимог Правил дорожнього руху:
- п.10.1, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п.12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Недотримання цих вимог ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.
Правова кваліфікація умисних протиправних дій ОСОБА_5 : своїми протиправними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_5 учинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.
25.11.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зокрема такими доказами:
- рапортами від 04.07.2025 про дорожньо-транспортну пригоду в м. Гадяч Миргородського району;
- протоколом огляду місця події, в ході якого зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом огляду відеозаписів з камери відеоспостереження ФО-П « ОСОБА_8 »;
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 від 19.07.2025, отриманими в ході її допиту як потерпілої;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.07.2025;
- протоколом слідчого експерименту від 14.08.2025;
- висновком судово-медичної експертизи №39 від 15.08.2025;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/117-25/23849-ІТ від 18.11.2025;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_5 від 25.11.2025. Відповідно до цих доказів він повністю визнає ті обставини, що викладені у врученому йому письмовому повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Під час досудового розслідування встановлено ризики та підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Підставою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які вказують на можливість здійснення підозрюваним дій, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин. Вказаний ризик підтверджується відсутністю у власності нерухомого майна, а також тим, що він усвідомлює обтяження через можливе позбавлення волі за вчинений злочин.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з урахуванням ризиків визначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, ОСОБА_5 підтвердив свою причетність до вчинення злочину та повідомив, що співпрацює зі слідством.
Слідча суддя, перевіривши матеріали клопотання та заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, приходить до наступних висновків.
Відомості про дану подію внесені до ЄРДР 05.07.2025 за № 120251705600000355.
25.11.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України також передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 статті 179 КПК України - особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.
Слідчою суддею встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України: особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки не проживає за місцем реєстрації.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але неабсолютним тому може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, слідча суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.
Переконання про необхідність застосування цього запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення (вчинений злочин є тяжким) і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у кримінальному правопорушенні, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином і за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.
Прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, які дають підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тому з метою забезпечення виконання процесуальних рішень ОСОБА_5 , йому слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який буде належним та пропорційним для нього на даній стадії досудового розслідування і є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Керуючись ст. 176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251705600000355 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти строком на 2 (два) місяці на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення, а підозрюваній з часу отримання її копії.
Слідча суддя: ОСОБА_1