Справа № 608/2395/25Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В.
Провадження № 22-ц/817/1172/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
27 листопада 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участі секретаря - Панькевич Т.І.
та представника Тернопільської обласної прокуратури- Ємець Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/2395/25 за апеляційною скаргою керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області Марцуна Миколи Івановича, в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області, на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року, постановлену суддею Яковець Н.В., у справі за позовною заявою керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту,-
у жовтні 2025 року керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до суду, в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
В апеляційній скарзі керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області Марцуна Миколи Івановича, в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року, а справу направити для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Чортківського районного суду Тернопільської області та стягнути судові витрати по справі.
Зазначає, що у період із 11.02.2019 по 01.04.2023 ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий Чортківським відділом УДМС у Тернопільській області 10.11.2022, адреса проживання: АДРЕСА_1 на підставі дозволу на будівельні роботи № 8 від 11.02.2019, зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, здійснено будівництво об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А. 1 черга будівництва». Вказане будівництво здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:013:0037 площею 0.6661 га, цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата виникнення права власності 12.02.2018, номер відомостей про речове право 24846759.
Відповідно до дозвільного документа на об'єкт - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. ОСОБА_2 черга будівництва, у колонці відомості про замовника значиться «фізична особа», контакти - персональні дані, місце реєстрації - персональні дані. Окрім того, у проектній документації на об'єкт будівництва, у колонці інформація про замовника також значиться «фізична особа». Згідно інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України № 4664/03/18-25 від 31.07.2025, інспекцією виданий сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт від 09.06.2023 за реєстраційним номером ІУ122230530660, замовник будівництва - ОСОБА_1 . У даному сертифікаті № ІУ122230530660, зазначено замовника будівництва і його адресу - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 .
Згідно витягу (Ф.1) на особу із Державної міграційної служби України, що є додатком до даної позовної заяви, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також, згідно інформації Центру надання адміністративних послуг Чортківської міської ради, що є додатком до даної позовної заяви, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт та отримав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації як фізична особа, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі в порядку цивільного судочинства.
Звертають увагу суду, що Чортківською окружною прокуратурою також сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 та встановлено, що він дійсно є фізичною особою-підприємцем. Вказують, що адресою реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 .
Окрім того, як вбачається з витягу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не займається таким видом економічної діяльності як будівництво, а адреса реєстрації його діяльності є відмінною від адреси реєстрації як фізичної особи, на яку видані усі дозвільні документи щодо будівництва будинку, що додатковим підтвердженням того, що замовником будівництва є фізична особа ОСОБА_1 , а не фізична особа-підприємець.
Також під час постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 1 ст. 30 ЦПК України відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Предметом позову в даній справі є стягнення коштів пайової участі для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чорткова з замовника будівництва об'єкта нерухомого майна - «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. ОСОБА_2 черга будівництва» на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:013:0037 в м. Чорткові. Тобто, зазначені обставини свідчать про те, що в цьому випадку правовідносини випливають із спору, який стосується будівництва житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , тому спір у цій справі безпосередньо виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, розташованим в АДРЕСА_1 . Таким чином, оскільки позовні вимоги стосуються факту будівництва та експлуатації об'єкта нерухомого майна, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.
Отже, зважаючи на те, що збудований багатоквартирний будинок, за який замовником - ОСОБА_1 не сплачено кошти пайової участі для створення і розвитку інженернотранспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, розташований по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:013:0037, то вирішення даного спору за правилами виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Чортківського районного суду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не поступало.
У судовому засіданні представник Тернопільської обласної прокуратури- Ємець Д.В. апеляційну скаргу підтримала, з мотивів, викладених в ній та просила її задовольнити.
Представник Чортківської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету Чортківської міської ради.
Відповідач ОСОБА_1 , також у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом R 068024935001.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з п. 1, п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Тернопільської обласної прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою керівника Чортківської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки містить ознаки господарського спору та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.Упередбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція- це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального,господарськогота адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносинуїх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства,уякому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 усправі № 726/1538/16-ц та від 15.01.2020 усправі №492/1519/15-ц).
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У статтях 1 та 2 ЦПК України зазначено про призначення ЦПК України і визначені завдання та основні засади цивільного судочинства.
ЦПК України визначає юрисдикцію і повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з'ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов'язком суду.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21, від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21, від 23 листопада 2021 року у справі №641/5523/19).
У статті 1 ГПК України зазначено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Так, згідно із частиною статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
У постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року у справі № 212/3182/16-ц (провадження № 61-48592св18) зроблено висновок, що: «ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності».
Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб'єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
З матеріалів справи слідує, що керівником Чортківською окружною прокуратурою, в інтересах держави, в особі Чортківської міської ради Тернопільської області, пред'явлено позов саме до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Також, позивачем у позові не наведено обставини здійснення господарської діяльності у об'єкті нерухомості щодо якого, у відповідача виник обов'язок сплати коштів пайової участі і стягнення яких є предметом даного спору.
Як вбачається із змісту листа Державної інспекції архітектури та містобудування України за № 4664/03/18-25 від 31.07.2025, ДІАМ виданий сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт від 09.06.2023 за реєстраційним номером ІУ122230530660 щодо об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А. 1 черга будівництва», замовник будівництва фізична особа - ОСОБА_1 (а.с.34).
Крім того, як видно з витягу Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо видачі сертифікату від 09.06.2023 за реєстраційним номером ІУ122230530660 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на об'єкт - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_2 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. ОСОБА_2 черга будівництва, клас наслідків СС2, у колонці відомості про замовника значиться «фізична особа» , контакти- персональні дані, місце реєстрації - персональні дані (а.с.39).
Окрім того, у проектній документації на вказаний об'єкт будівництва, у колонці інформація про замовника також значиться «фізична особа» (а.с.41).
Також, у сертифікаті № ІУ122230530660 від 09.06.2023, зазначено замовника об'єкта будівництва і його адресу - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 (а.с35).
Згідно витягу (Ф.1) на особу із Державної міграційної служби України, який є додатком до даної позовної заяви, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також, згідно інформації Центру надання адміністративних послуг Чортківської міської ради, що є додатком до даної позовної заяви, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт та отримав сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт від 09.06.2023 за № ІУ122230530660, де замовником будівництва є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець.
Так, за інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що отримана судом першої інстанції при підготовці справи до розгляду, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, місцезнаходження: АДРЕСА_4 , видами економічної діяльності є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Комплексне обслуговування об'єктів; Загальне прибирання будинків; Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; Інші види діяльності із прибирання.
Відповідно до КВЕД основним видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Таким чином, як вбачається з витягу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не займається таким видом економічної діяльності як будівництво, а адреса реєстрації його діяльності є відмінною від адреси реєстрації як фізичної особи, на яку видані усі дозвільні документи щодо будівництва будинку.
Отже, спір між сторонами виник із приводу неналежного виконання відповідачем як фізичною особою обов'язку зі сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова, виникнення якого не пов'язано із здійсненням господарської діяльності, оскільки доказів того що відповідач здійснює підприємницьку діяльність відносно об'єкта будівництва щодо якого, у відповідача виник обов'язок сплати коштів пайової участі і стягнення яких є предметом даного спору, матеріали справи не містять.
Відтак, спір як за суб'єктним складом так і за характером правовідносин є цивільно-правовим, а юрисдикція щодо його розгляду належить суду цивільної юрисдикції.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, фактично обмежившись лише посиланням на факт реєстрації відповідача в якості фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області Марцуна Миколи Івановича в інтересах держави в особі Чортківської міської ради Тернопільської області слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області Марцуна Миколи Івановича, в інтересах держави, в особі Чортківської міської ради Тернопільської області, задовольнити.
Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 01 грудня 2025 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома