Єдиний унікальний номер: 448/615/23
Провадження № 2/448/21/25
(повний текст)
19.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 26.03.2018р. за №654.
Вказує, що спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , прийняв її брат ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (батько позивача). До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок його смерті, входить, зокрема, право на вищевказану спірну земельну ділянку (середню земельну частку) на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), яку останній фактично успадкував після смерті своєї сестри ОСОБА_2 .
Стверджує, що спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняла його дружина - ОСОБА_4 , однак остання не оформила своїх спадкових прав.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , яка за життя всім своїм майном розпорядилася, склавши заповіт на позивача користь. Покликається на те, що спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 фактично прийняв спадкоємець за заповітом - позивач ОСОБА_1 . Факт прийняття ним спадщини стверджується поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини. Зазначає, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право на зазначену земельну ділянку, він позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада), в порядку спадкування.
Ухвалою судді від 14.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено Мостиську державну нотаріальну контору Львівської області до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Ухвалою судді від 24.05.2023 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Штендера М.В. про зміну предмету позову, подану в межах даної цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої (правової) допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) та позивача участі.
Представник відповідача - Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій вказав, що визнають позовні вимоги в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення та просить розглядати дану справу без його (представника) участі.
Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явилася, проте надіслала заяви-повідомлення №01-16/69 від 28.04.2023р. та №01-16/112 від 31.05.2023р. про здійснення розгляду даної цивільної справи у її відсутності. Крім того, така скерувала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275546, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275556, з якої слідує, що спадкодавицею ОСОБА_2 за життя заповіт не складався; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275602, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275581, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя заповіт не складався; копії сторінок спадкової справи №120/06 заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно із ст.534 ЦК України в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст.530 ЦК України 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, оскільки спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 26.03.2018р. за №654.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275546, що міститься в матеріалах даної цивільної справи, слідує, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавиця ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275556. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Львівської області №217-2 від 23.02.2018р., після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 саме її брат - ОСОБА_3 вступив в управління її спадковим майном, оскільки доглядав за житловим будинок, проводив поточні ремонти, обробляв земельну ділянку, сплачував податки, комунальні послуги.
У відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії ОСОБА_3 як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що останній вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавиці ОСОБА_2 .
Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємець ОСОБА_3 не заявив про відмову від даної спадщини.
Матеріалами справи підтверджено, а тому суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Даний факт родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_2 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну частку (пай) у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР успадкував саме спадкоємець за законом другої черги - її брат ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .
До складу даної спадщини входить, зокрема, право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), яке такий успадкував в порядку спадкування за законом після смерті своєї сестри ОСОБА_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275581. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275602, що міститься в матеріалах даної цивільної справи, слідує, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась.
Спадкоємцем майна ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №120/06, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області №693 від 2005р., на час смерті ОСОБА_3 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .
До складу даної спадщини, в тому числі входить право на вищевказану спірну земельну ділянку, яке така успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .
Спадкодавиця ОСОБА_4 за життя своїм майном розпорядилася, склавши 29.12.2003р. заповіт на ім'я ОСОБА_1 (позивача по справі), заповівши йому все належне майно. Даний заповіт посвідчений в Бісковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області та зареєстрований за №167.
Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області за №01-16/112 від 31.05.2023р. відомо, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена спадкова справа за №120/06.
З копії вказаної спадкової справи слідує наступне: рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.02.2006р. (Справа №2-62 за 2006р.) позивачу ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , в два місяці; у встановлений зазначеним судовим рішенням додатковий строк позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття даної спадщини; позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна спадкодавиці ОСОБА_4 , а саме на: житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Виконкомом Гусаківської сільської ради 20.08.1990 року (рішення виконкому Мостиської районної ради від 17 травня 1990 року №126), зареєстрованого в Самбірському міжміському бюро технічної інвентаризації 20.08.1990 року та записано в реєстрову книгу №145 реєстраційний №15091583), ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем до майна якого була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ, права на середню земельну частку (пай) площею 4,48 га., без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташованої на території с.Радохінці Гусаківської сільської ради народних депутатів, переданої для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, належного ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №12153, виданого 31 травня 1997 року Гусаківською сільською радою, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) зв №716, права на середню земельну частку (пай), площею 3,83 га., без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташованої на території с.Радохінці Гусаківської сільської ради народних депутатів, переданої для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, належного на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №12152, виданого 31 травня 1997 року Гусаківською сільською радою, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №715, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем до майна якого була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та грошові вклади з належними процентами і компенсацією.
Інших можливих спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у даній спадщині та які б прийняли таку, судом не встановлено.
Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну ділянку, успадкував саме спадкоємець за заповітом - її син ОСОБА_7 , позивач по справі.
Щодо встановлення факту родинних відносин, то з даного приводу суд зазначає наступне.
В силу ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998року №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Матеріалами справи підтверджено, а тому суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Даний факт родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має юридичне значення, так як дає позивачу підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В той же час, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне майно - спірну земельну ділянку, позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом вищезазначеними доказами.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне їм майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавиці ОСОБА_4 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у даній спадщині та які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавиці ОСОБА_4 входить право на зазначену земельну ділянку (середню земельну частку), право на яку така успадкувала в порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який у свою чергу успадкував таке право після смерті своєї сестри ОСОБА_2 ; право на спірну земельну ділянку було посвідчене Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, - суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 26.03.2018р. за №654, в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, з наведених вище мотивів та підстав.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст.200, ст.ст.206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,83 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 26.03.2018р. за №654.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01.12.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с.Радохінці Мостиського району Львівської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04371928; місцезнаходження: 81321, с.Шегині, вул.Героїв України, 184, Яворівського району Львівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В.Кічак