1Справа № 335/9574/25 2/335/3975/2025
02 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 100685040 від 17.03.2021 року у розмірі 49 000 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100685040.
Згідно умов Договору про споживчий кредит № 100685040 від 17.03.2021 року та на підставі платіжного документу Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн.
Проте, Відповідачем належним чином не виконані кредитні зобов'язання.
08.07.2021 року, згідно умов Договору відступлення права вимоги № 04Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором 100685040 від 17.03.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 49 000 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 39 000 грн.
Всупереч умовам договору відповідач не виконала своїх зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, що спонукало позивача, як нового кредитора, звернутись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 03.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, встановлені сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, смс - повідомлення та виклику на електронну пошту. 01.12.2025 року на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від імені ОСОБА_1 , проте дане клопотання не має електронного цифрового підпису, який використовується для ідентифікації підписувача. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини і дійшов до наступних висновків.
17.03.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100685040 (а.с.23-26).
Згідно з п.1.2. -1.4 Договору № 100685040 від 17.03.2021 року Відповідачу надається кредит у гривні, у розмірі 10 000 гривень, строком на 30 днів, а Відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.
Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.
Відповідно до п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Відповідно до умов Договору, ТОВ «Мілоан» на підставі платіжного доручення № 26049494 від 17.03.2021 року Відповідачу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 10 000 грн. (а.с.39).
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед ТОВ «МІЛОАН» за кредитним Договором № 100685040 від 17.03.2021 року станом на 15.06.2021 року складає 49000 грн., з яких: 10 000 грн. -заборгованість по тілу кредиту; 39 000 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.13).
08.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т, відповідно до п.1.1. якого ТОВ «МІЛОАН» відступлено на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до Боржників за Кредитними договорами, вказаними в Реєстрі Боржників, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуває прав грошових вимог, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами (а.с.15).
Згідно витягу з Додатку до Договору № 04Т від 08.07.2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 100685040 від 17.03.2021 року до відповідача ОСОБА_1 у сумі 49 000 грн., з яких: 10 000 грн. -заборгованість по тілу кредиту; 39 000 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.12).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 100685040 від 17.03.2021 року.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги, що відповідач не сплатила своєчасно позивачу, як новому кредитору, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом, відповідно до платіжної інструкції № 100685040 від 05.09.2025 року, сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд виходить з наступного.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Так, на підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу, позивач надав договір про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025 року, додаткову угоду № 100685040 від 29.07.2025 року, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 29.07.2025 року (а.с.9), детальний опис робіт, виконаних адвокатом Міньковською А.В. за договором №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, який включає послуги з правового аналізу обставин спірних правовідносин вартістю 1000 грн., складання позовної заяви вартістю 3000 грн., формування додатків до позовної заяви вартістю 500 грн. та подання позовної заяви до суду вартістю 500 грн (а.с.14).
Виходячи з викладеного, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи, яка не є складною, та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн. є завищеними, не відповідають критерію розумної їх необхідності. Суд вважає, що послуги з правового аналізу обставин спірних правовідносин та формування додатків до позову охоплюються послугою складення позовної заяви та з урахуванням викладених обставин, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню, та підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 3000 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) заборгованість за Кредитним договором № 100685040 від 17.03.2021 року у розмірі 49000 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., а всього стягнути 54 422 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 02.12.2025 року.
Суддя В.В. Калюжна