Провадження № 33/803/3219/25 Справа № 201/10763/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
01 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Плошенка В'ячеслава Ігоровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 17 листопада 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого фізичною особою-підприємцем, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Плошенка В. І.
потерпілого ОСОБА_2
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Соборного районного суду міста Дніпра від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 серпня 2025 року о 13 годині 35 хвилин, керуючи автомобілем «Jeep», д/н НОМЕР_1 , під час виїзду на нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг в районі електроопори № 231/203 по вул. Далека в м. Дніпрі не надав переваги у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався з правого боку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, водночас на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з висновками суду, викладеними в постанові, захисник зазначає, що згідно з поясненнями водія ОСОБА_2 після зіткнення транспортних засобів його автомобіль “ВАЗ» поїхав заднім ходом назад та зупинився вже в результаті наїзду задньою частиною його автомобіля на паркан. Ці покази також підтверджуються і відеозаписом, наданим захисником як доказ. Тобто зафіксоване розташування автомобіля “ВАЗ» на схемі місця ДТП не є фактичним місцем його зупинки після ДТП та не може враховуватись під час вирішення питання щодо встановлення місця зіткнення автомобілів, при цьому судом були враховані дані координати розміщення останнього та прийняті при прийнятті рішення. Судом при дослідженні схеми місця ДТП не було враховано зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів, яке на схемі позначено під №3 та яке находиться на відстані 8,2 м від дальньої межі вул. Далекої за напрямком руху автомобіля Джип. Судом не враховано й ширину проїзної частини вулиці Далекої, по якій рухався автомобіль ВАЗ, яка становить 6,4 метри. Вказане свідчить, що місце зіткнення автомобілів знаходиться до виїзду на вулицю Далеку за напрямком руху автомобіля Джип. Даний факт також підтверджується висновком експертного дослідження, залишений поза увагою суду.
На думку захисту, в діях водія ОСОБА_1 відсутні порушення п. 16.12 ПДР та склад даного адміністративного правопорушення, а водій ОСОБА_2 не дотримався вимог п. 10.5 ПДР, про що складено адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП та за наслідками розгляду якого постановою суду визнаний винуватим за ст. 124 КУпАП зі звільненням від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Потерпілий в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Перевіривши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги захисника та докази, які суд поклав в основу рішення, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, дослідженими в суді першої інстанції та перевіреними апеляційним судом, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 125957 від 16.08.2025, який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;
- схемою місця ДТП від 16.08.2025 із зазначенням місця, часу, учасників події та її наслідків, в тому числі з зазначенням пошкоджень транспортних засобів, попередні напрямки їх руху та місце розташування;
- відеозаписом з камер зовнішнього спостереження, долученого до матеріалів справи та на якому зафіксований рух транспортних засобів “ВАЗ» та “Jeep» та момент їх зіткнення, яким підтверджено відомості, викладені в протоколі, що автомобіль “Jeep» під керуванням водія ОСОБА_1 , виїжджаючи на нерегульоване рівнозначне перехрестя мав надати перевагу у русі автомобілю “ВАЗ» під керуванням ОСОБА_2 , який наближався справа і мав першочергове право на проїзд.
Відповідно до п. 16.12 ПДР на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Твердження захисту в судовому засіданні апеляційного суду, що ОСОБА_1 , наближаючись до перехрестя, зупинився не узгоджується з відеозаписом, з якого видно, що останній зупинився лише після зіткнення з автомобілем “ВАЗ».
Можливість для ОСОБА_1 уникнути даної ДТП визначалась для нього виконанням вимог пункту 16.12 ПДР, оскільки в даному випадку останній зобов'язаний був дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, порушення якого і знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної ДТП.
Доводи захисту, що саме дії ОСОБА_2 призвели до настання ДТП, оскільки останній, повертаючи ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до перетинання їх траєкторій руху та наслідків, є неспроможними з огляду на межі апеляційного розгляду стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Водночас в даному випадку за недотримання водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.5 ПДР також був складений протокол про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого постановою суду від 28.10.2025 визнаний винуватим за ст. 124 КУпАП зі звільненням від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Отже, апеляційний суд, надаючи оцінку поясненням водіїв, виходить саме із об'єктивних даних ДТП, зафіксованих схемою місця ДТП та відеозаписом, і ці відомості не залежать від суб'єктивних пояснень водіїв.
Всупереч твердженням захисника в апеляційній скарзі, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд не взяв до уваги висновок експертного дослідження, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Судова експертиза призначається в разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування чи необхідно провести обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, суд може оцінити їх, із призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або може відхилити висновок експерта повністю (або в частині), навівши детальне та належним чином обґрунтоване таке неврахування.
Водночас суд відхилив даний висновок, оскільки для вирішення даної справи по суті зібрано достатню кількість доказів, які є допустимими, належними, достовірними та не суперечливими між собою. Крім того, вихідні дані, надані для проведення дослідження були взяті експертом за основу лише із заяви заінтересованої сторони, що є їх власною інтерпретацією дорожньої ситуації, а отже свідчить про необ'єктивність проведених досліджень. Крім того експерт залучається для з'ясування обставин справи лише в разі необхідності спеціальних знань, а не для перевірки та оцінки доказів, що відноситься до прерогативи суду.
З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується апеляційний суд, оскільки суд повно, всебічно дослідив докази у справі та належним чином надав їм правову оцінку, а свої висновки обґрунтовано мотивував у постанові.
При цьому апеляційний суд зауважує, що наявний в матеріалах справи відеозапис дозволяє повно та об'єктивно встановити механізм ДТП, який дає підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 16.12 ПДР, що також підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, у їх сукупності.
Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх сукупність і узгодженість, є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу правопорушення, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Оскільки подія адміністративного правопорушення мала місце 16 серпня 2025 року, тому строк накладення адміністративного стягнення, визначеного ст. 38 КУпАП, на день розгляду справи в суді першої інстанції при прийнятті судового рішення закінчився, тому суд обґрунтовано, визнавши ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП, закрив провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Плошенка В'ячеслава Ігоровича залишити без задоволення.
Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 17 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун