Провадження № 22-ц/803/1466/25 Справа № 199/5574/24 Головуючий у першій інстанції: Якименко Л.Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
02 грудня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у складі судді Якименко Л.Г. від 04 жовтня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6566531, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачу надано фінансовий кредит у розмірі 16000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 26.12.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26122023, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №26122023 від 26.12.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 66800,00 грн, із яких 16000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1600,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. На вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №6566531 в розмірі 66800,00 грн., з яких 16000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 49200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1600,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2024 року про виправлення описки, позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №6566531 у розмірі 66800 (шістдесят шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з яких 16000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1600,00 грн. - сума заборгованості за комісією. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 66800,00 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6566531, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалось на умовах, визначених договором, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 16000,00 грн на строк 120 днів по 29.11.2023 зі сплатою за користування кредитом відсотків на рівні 1,25% за кожен день (у пільговий період) та 3,00% за кожен день (протягом поточного періоду) від фактичного залишку кредиту (а.с. 6-11).
У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.
26.12.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26122023, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.14-15).
На підтвердження позовних вимог надано витяг з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №26122023 від 26.12.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 66800,00 грн., із яких 16000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 49200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1600,00 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с.17).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 31.05.2024 за договором про споживчий кредит №6566531 нарахована заборгованість у загальному розмірі 66800,00 грн., з яких 16000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 49200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1600,00 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 18).
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору від 01 серпня 2023 року №6566531 про споживчий кредит, а саме копію вказаного договору, копію Графіку платежів (додаток №1 до Договору), копію паспорту споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів у сумі 16000,00 грн за умовами вказаного вище договору від 01 серпня 2023 року №6566531, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.
Згідно змісту пункту 2.1 договору №6566531 про споживчий кредит від 01 серпня 2023 року, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *22.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже сам по собі не є належними доказом наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит (а.с. 17).
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що банківська картка НОМЕР_1 *22 відкрита на ім'я відповідача, а також зарахування на користь останнього грошових коштів у сумі 16000,00 грн на його банківську картку/рахунок.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Однак, позивачем також не представлено доказів підтвердження оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «Мілоан» ціни продажу за договором факторингу №26122023, тобто суми грошових коштів, що сплачуються фактором клієнту після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників на умовах договору.
Колегія також зауважує, що відповідач, згідно змісту апеляційної скарги, заперечує позовні вимоги, зазначає, зокрема, про їх недоведеність.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі ТОВ «Мілоан» відповідачу кредитних коштів за умовами договору №6566531 про споживчий кредит від 01 серпня 2023 року, у зв'язку з чим, недоведеність наявності заборгованості; враховуючи також непредставлення позивачем достатніх доказів набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги за вказаним кредитним договором, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за договором про споживчий кредит №6566531 від 01 серпня 2023 року заборгованості у загальному розмірі 66800,00 грн, з яких 16000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 49200,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1600,00 грн - сума заборгованості за комісією, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, не надав належної оцінки представленим у справі доказам, дійшов безпідставного висновку про доведеність позовних вимог, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн (а.с. 75).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 02 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова