Провадження № 33/803/3103/25 Справа № 205/12486/25 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Будьонного Віталія Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого та ч.2 ст.164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу серії ВАД № 859941 від 04.08.2025 року, 01 серпня 2025 року о 15.50 год., ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів з анульованою ліцензією.
Відповідно до протоколу серії ВАД № 859899 від 30.07.2025 року, 30 липня 2025 року о 10.00 год., ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, здійснювала реалізацію тютюнових виробів з анульованою ліцензією. Правопорушення вчинені повторно протягом року.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої.
Посилається на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Суд першої інстанції залишив поза увагою, що у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД № 859899 від 30.07.2025 та серії ВАД №859941 від 04.08.2025 не зазначено, протягом якого часу ОСОБА_1 здійснювала відповідну діяльність, а також всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
Складання двох окремих протоколів про адміністративне правопорушення не є підтвердженням систематичності здійснення діяльності, оскільки відповідна кваліфікуюча ознака має бути встановлена для кожного факту правопорушення, тобто мала би бути зафіксована у кожному протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що господарську діяльність за адресою, що вказана у протоколі здійснює ТОВ “Грязьовий Краб». 17.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ТОВ «Грязьовий Краб» (код ЄДРПОУ 45575756) було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04670311202405917 з терміном дії з 24.09.2024 до 24.09.2025. У графі “адреса місця торгівлі» ліцензії зазначено - м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, кіоск.
Розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405917 дійсно була анульована.
Однак рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/29076/24 задоволено позов ТОВ «Грязьовий Краб», розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405917 - скасоване.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/29076/24 набрало законної сили 25.06.2025 після його перегляду судом апеляційної інстанції.
При цьому, на момент складання протоколів у справах про адміністративні правопорушення, як і на момент прийняття оскаржуваної Постанови, у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже було опубліковано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 160/29076/24 з відміткою про дату набрання законної сили.
Однак судом першої інстанції не були встановлені зазначені обставини та формально, без належної перевірки інформації, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Судом першої інстанції також не було враховано, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження факту продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів та доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошей (виручки) за здійснення реалізації тютюнових виробів.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції вказав, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч.2 ст.164 КУпАП серед іншого підтверджується протоколами огляду та вилучення речей та предметів від 01.08.2025 та від 30.07.2025, однак частина 2 статті 164 КУпАП не встановлює відповідальності за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Свідок, на пояснення якого суд першої інстанції посилається в оскаржуваній постанові, не був допитаний у судовому засіданні.
Вказуючи в оскаржуваному судовому рішенні, що вина ОСОБА_1 підтверджується рапортом працівника поліції, суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 28.05.2020 у справі № 524/4668/17, відповідно до яких рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Крім того захисник зазначає, що господарську діяльність за вказаною у протоколі адресою здійснює ТОВ “Грязьовий Краб». Керівником ТОВ "Грязьовий краб" є ОСОБА_2 , однак протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 , а не відносно керівника вказаного товариства. Отже судом не було враховано, що ОСОБА_1 не може вважатися суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, оскільки вона не зареєстрована як суб'єкт господарювання, самостійно не здійснює господарську діяльність, не зареєстрована відповідно до закону як підприємець, що виключає в її діях наявність складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Положення ч.2 ст. 164 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 встановлюють відповідальність, за повторне протягом року провадження господарської діяльності без отримання ліцензії. Однак у протоколах не вказано номер постанови згідно з якою ОСОБА_1 притягувалась до відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення раніше, відтак у протоколах не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Також, оскільки частина 2 статті 164 КУпАП є бланкетною нормою, тобто відсилає до інших нормативні актів, у яких сформульовані правила поведінки і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтєю необхідно керуватися спеціальними Законами. Але у протоколах щодо ОСОБА_1 відсутнє будь-яке посилання на норму Закону України, яку вона порушила.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав, що відповідно до протоколу серії ВАД № 859941 від 04.08.2025, 01.08.2025 о 15:50, ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових з анульованою ліцензією. Тобто правопорушення було виявлено працівниками поліції 01.08.2025, однак лише 04.08.2025 відносно ОСОБА_1 був складений протокол серії ВАД № 859941.
Таким чином працівниками поліції були порушені вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, згідно з якою протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, судом першої інстанції залишені поза увагою наведені недоліки, допущені уповноваженими посадовими особами під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, які в свою чергу є істотними й позбавляють можливості встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявність в її діях складу цього правопорушення.
Враховуючи наведене захисник просить постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.10.2025 скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Розгляд апеляційної скарги здійснити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Будьонний В.С. не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Враховуючи клопотання сторони захисту, викладене в апеляційній скарзі про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності сторони захисту, їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, суддя місцевого суду послався як на докази на матеріали справи, а саме на: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 019935 від 09.10.2024, рапорт працівника поліції, фототаблицю, додану до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом апеляційної інстанції вказані докази були перевірені та досліджені.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №859899 від 30.07.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.164 КУпАП, 30 липня 2025 року о 10.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів з анульованою ліцензією.
Потерпілі та свідки- відсутні, правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «відмовилась».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у відповідній графі у присутності двох понятих- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та понятими(а.с.1 справа № 205/12487/25).
Відповідно до копії протоколу огляду та вилучення речей і предметів від 30.07.2025, об'єктом огляду є 1 пачка сигарет марки «Кінг», добровільно видану ОСОБА_5 за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 4Б. В ході огляду було встановлено, що дана пачка сигарет не містить марки акцизного збору. Пачку сигарет «Кінг» вилучено у присутності двох понятих для перевірки Протоколом огляду (а.с. справа № 205/12487/25 2 ).
З електронного рапорту працівника поліції убачається, що 30.07.2025 о 10.29 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.07.2025 о 10.29 годин за адресою: АДРЕСА_2 , ДОП для реєстрації, при перевірці виявили у кіоску продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку. Заявник ОСОБА_6 (а.с.3 справа № 205/12487/25).
За письмовими поясненнями ОСОБА_5 , 30.70.2025 о 10.00 годині він знаходився на ж/м Покровському в м. Дніпро, де на вул. Ю. Кондратюка, 4Б придбав сигарети «Кінг» одну пачку. В цей час до нього підійшли працівники поліції та повідомили, що продаж цих сигарет заборонений, так як вони не мають марок акцизного збору. Продавець даних сигарет ніяких фіскальних чеків за продаж сигарет не видала, спілкуватись з працівниками поліції відмовилась (а.с.6 справа №205/12487/25).
Згідно копії ліцензії № 04670311202405917 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, виданої суб'єкту господарювання ТОВ «Грязьовий краб», останнім сплачено плату за ліцензію за період з 24.12.2024 до 24.03.2025 (а.с.7-9 справа № 205/12487/25).
Згідно копії постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 21.05.2025, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та призначене відповідне адміністративне стягнення (а.с.1-12 справа № 205/12487/25).
Листом ДПС у Дніпропетровській області повідомлено, що відповідно до Єдиного реєстру ліцензіатів, ТОВ «Грязьовий краб» видавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 04670311202405917 терміном дії з 24.09.2024 до 24.09.2025, яка анульована 16.10.2024. Додатково повідомлено, що підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено ч.2 ст. 36 ЗУ від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртних дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зокрема, п. 22 ч.2 ст. 46 вказаного закону № 3817 передбачено припинення дії ліцензії за фактом реалізації ліцензіатом алкогольних виробів, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наклеєних марок акцизного податку, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки. На підставі вищенаведеного в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні підстави для припинення дії ліцензії за матеріалами правоохоронних органів (а.с.13-14 справа №205/12487/25).
Згідно пояснень ОСОБА_1 від 30.07.2025, вона відмовилась надавати пояснення згідно ст. 63 Конституції України (а.с.15 справа № 205/12487/25).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №859941 від 01.08.2025, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.164 КУпАП (а.с.1 справа №205/12486/25) вбачається, що 01 серпня 2025 року о 15.50 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, здійснювала реалізацію тютюнових виробів з анульованою ліцензією, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
В протоколі зазначено, що потерпілі та свідки- відсутні.
Правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності викладено на окремому аркуші.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у присутності двох понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та понятими.
Відповідно до копії протоколу огляду та вилучення речей та предметів від 01.08.2025, об'єктом огляду являється кишеня з правої сторони джинсових шортів, які вдягнуті на ОСОБА_5 , в якому знаходяться сигарети, що не мають марок акцизного збору, які останній придбав у кіоску по вул. Ю.Кондратюка, 4Б в м. Дніпро та у подальшому видав працівникам поліції. В ході огляду було вилучено сигарети, що не мають марок акцизного збору «Кінг» в кількості 2 пачки (а.с.2 справа № 205/12486/25).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 , 01.07.2025 близько 15.00 годині він рухався додому, підійшов до кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , де хотів купити для себе пачку тютюнових виробів. Після того, як віддав гроші, йому видали дві пачки «Кінг». Він пішов додому, де по дорозі його зустріли працівники поліції і попросили показати 2 пачки тютюнових виробів, які виявились без марок акцизного податку. Після чого він добровільно видав їх працівникам поліції (а.с.4 справа №205/12486/25)
Згідно пояснень ОСОБА_1 від 01.08.2025, вона відмовилась надавати пояснення згідно ст. 63 Конституції України (а.с.8 справа № 205/12486/25).
Дослідивши надані матеріали провадження, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідальність за ч.2 ст. 164 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно частини першої-четвертої статті 2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року
№ 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.
Суб'єктами господарювання є:
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів мікропідприємництва, суб'єктів малого підприємництва, суб'єктів середнього підприємництва або суб'єктів великого підприємництва.
Натомість, ні протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №859941 від 01.08.2025 та серії ВАД № 859899 від 30.07.2025, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують провадження ОСОБА_1 господарської діяльності 30.07.2025 та 01.08.2025 факту роздрібної торгівлі нею тютюновими виробами у зазначений час та отримання в результаті такої торгівлі прибутку.
Таким чином, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, а саме не зазначено, що ОСОБА_1 являється суб'єктом господарської діяльності, кому вона здійснювала продаж тютюнових виробів, не вказано, що продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. У зв'язку з чим, протоколи про адміністративне правопорушення не можна вважати належними доказами відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без отримання необхідних дозвільних документів, зокрема отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності - роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язківку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Бодьонного Віталія Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2025 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО