Провадження № 22-ц/803/8045/25 Справа № 175/14564/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
02 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів.
07.10.2021 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4 . Вказує, що на погіршення матеріального становища впливає також придбання за власні кошти необхідної бойової амуніції та медикаментів для захисту в зоні бойових дій.
Просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів.
З посиланням на доводи, аналогічні доводам позовної заяви, зазначає, що на теперішній час не має можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі, встановленому рішенням від 11.09.2014 року у зв'язку зі зміною сімейного та матеріального стану, зокрема через те, що він уклав новий шлюб та від шлюбу має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Народження дитини та її подальше утримання потребують значних додаткових витрат, які суттєво впливають на погіршення матеріального становища платника аліментів, у зв'язку з чим останній не в змозі сплачувати встановлений раніше судом розмір аліментів. Також зазначав, що з урахуванням рівності батьківських обов'язків сума визначеного судом матеріального забезпечення дитини ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати позивача, як військовослужбовця, в декілька разів перевищує рекомендований законодавством відповідний прожитковий мінімум, що не порушує право дитини на гідний рівень життя. Вищезазначені обставини свідчать про те, що останній зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище всіх дітей.
Представником ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач вважає, що посилання платника аліментів на зміну сімейного стану як на підставу для зміни розміру аліментів є безпідставними. Зазначала, що ОСОБА_1 не надав доказів погіршення свого майнового стану через зміну його сімейного стану.
Про час та дату розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення сторонам у вигляді судової повістки.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів погіршення його матеріального стану. Належними та допустимими доказами не доведено підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього за рішенням суду на утримання дитини.
Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно із ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною першої ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Таким чином, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, закон пов'язує виникнення права на зміну розміру аліментів зі зміною матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, якщо такі обставини виникли після ухвалення рішення про стягнення аліментів (визначення аліментів за домовленістю між батьками).
Отже, враховуючи встановлений частиною першою статті 81 ЦПК України обов'язок доказування, у справах про зміну розміру аліментів позивач повинен довести як наявність обставин, передбачених статтею 192 СК України, так і те, що ці обставини виникли після ухвалення рішення про стягнення аліментів (визначення аліментів за домовленістю між батьками) та існують на момент звернення з позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При видачі 26 листопада 2020 року повторного свідоцтва про народження дитини прізвище « ОСОБА_5 » змінено на ОСОБА_6 .
Відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року по справі № 175/3216/14-ц з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь
ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29.07.2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
07.10.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконачим комітетом Обухівської селищної ради Дніпровського району. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.07.2021 року.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він уклав шлюб та народилася донька.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22-ц, від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що після ухвалення 11 вересня 2014 року судового рішення про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_1 матеріальне становище позивача погіршилося у зв'язку із зміною сімейного стану та народженням у другому шлюбі доньки. 07.10.2021 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька - ОСОБА_4 . Зазначені обставини згідно положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів, на що суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на те, що ОСОБА_1 було доведено, що у зв'язку зі зміною сімейного стану, народженням другої дитинив іншому шлюбі змінилося його матеріальне становище, оскільки зазначені обставини очевидно потребують додаткових фінансових витрат,суд апеляційної інстанції вважає наявні підстави для задоволення позовних вимог та зменшення розміру стягнутих аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини.
Доводи про те, що матеріальний стан позивача не змінився, оскільки він є військовослужбовцем і заробітна плата у нього збільшилася, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Оскільки із збільшенням заробітної плати збільшився розмір виплачуваних аліментів на дитину від першого шлюбу, крім того додалися витрати на утримання сім'ї та другої дитини.
Посилання на те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів є безпідставним, оскільки наявність чи відсутність заборгованості не може впливати на розмір аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст.376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального права, то є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини доходу позивача.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Розмір аліментів, визначений рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ,аліменти на утримання дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з часу набрання постановою суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року по справі № 175/3216/14-ц відкликати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Судді: