Провадження № 22-ц/803/8098/25 Справа № 175/13760/24 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
02 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря: Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чіп Я.М. на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення суми страхового відшкодування, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 12.05.2023 року між позивачем та страховою компанією був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ.11637298, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем «NISSAN», держ. номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві приватної власності.
Страхова сума за договором страхування складає 1 478 940 гривен, франшиза за ризиком «дорожньо-транспортна пригода» та «збитки внаслідок інших подій» - 0 гривень (п. 7.1. договору страхування), страхова премія у розмірі 46 586,61 гривень сплачена у повному обсязі.
В ніч з 09.05.2024 року по 10.05.2024 року забезпечений за договором страхування автомобіль, що був припаркований біля помешкання позивача, за невстановлених обставин зазнав механічних пошкоджень, про що з місця пригоди було одразу повідомлено страховика за телефонами «гарячої лінії».
Після повідомлення страховика, пошкоджений транспортний засіб був спрямований для огляду та фіксування пошкоджень на гарантійну сервісну станцію, де після огляду кузову та днища автомобіля були зафіксовані також пошкодження, які були поза можливості їх виявлення на місці пригоди (пошкодження глушника).
Представником сервісного центру було повідомлено, що вказані пошкодження на забезпеченому ТЗ виникли внаслідок наїзду на нього іншого ТЗ та подальшого його зсуву.
23.05.2024 року до страхової компанії було надано письмове повідомлення про подію, з описом обставин вказаної пригоди. Відповідно до п. 16.5.5. договору страхування страховик (відповідач) бере на себе зобов'язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Позивач надав до страховика в підтвердження розміру спричиненого збитку рахунок - фактуру авторизованого гарантійного СТО ТОВ «АВТО-Імпульс трейд» від 14.05.2024 року на загальну суму ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу в розмірі 151 992,32 гривень.
За умовами п. 8 «Ексклюзивні умови» для автомобіля вартістю понад 500 000 гривень максимальний розмір страхового відшкодування без документів компетентних органів становить 10 % страхової суми, тобто 100 000 грн.
Листом від 19.07.2024 року страхова компанія повідомила позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із наданням страхувальником неправдивих свідчень про факт та обставини події, що, на думку відповідача, підтверджується проведеним на замовлення страховика висновком експертного трасологічного дослідження судового експерта ОСОБА_2 за №036-24.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 просила стягнути зі страхової компанії на її користь несплачене страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн., а також судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування обставин, які мають значення для справи, посилання на докази, які не містяться у матеріалах справи.
Зазначав, що суд першої інстанції посилається у рішенні на висновок судового експерта Автономова М. №036-24 за результатами експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 , який відсутній в матеріалах справи та не міг бути досліджений судом при ухваленні судового рішення.
Підтверджуючи правомірність відмови страховика у виплаті відшкодування суд у своєму рішенні посилається на Висновок судового експерта Автономова М. №036-24 за результатами експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 , який взагалі відсутній в матеріалах справи та не міг бути досліджений судом при ухваленні судового рішення. Відсутність такого доказу у справі, робить не можливим перевірку такого доказу на достовірність, достатність та допустимість, з огляду на те, що не має можливості встановити кваліфікацію судового експерта, його спеціалізацію, попередження про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку, тощо. У рішенні суду не можна посилатися на докази, яких немає у матеріалах справи. Це порушення принципів судочинства, зокрема, принцип змагальності та принцип безпосередності дослідження доказів. Суд повинен оцінювати лише ті докази, які були подані сторонами та безпосередньо досліджені в судовому засіданні
За умовами п. 8 Акцепту Договору «Ексклюзивні умови» для автомобіля вартістю понад 500 000 гривень максимальний розмір страхового відшкодування без документів компетентних органів становить 10 % страхової суми, тобто 100 000 гривень (розмір страхової суми за договором - 1 478 940 гривень). Обґрунтовуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик посилається на п. 13.1.3 Оферти договору страхування, відповідно до якого подання страхувальником (або його довіреними особами) свідомо неправдивих відомостей про застрахований ТЗ, та (або) про факт настання страхового випадку, а також зазначення страхувальником (його представником) неправдивих відомостей в Акцепті при укладенні договору страхування.
Верховний Суд неодноразово виснував, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/922/18).
Натомість, страховик відмовляючи у виплаті страхового відшкодування посилається на подання завідомо неправдивих відомостей щодо факту настання страхового випадку, що не відповідає фактичним обставам справи, оскільки пояснення страхувальника (довіреної особи) ґрунтувались на візуально виявленому обсягу наявних зовнішніх пошкоджень на ТЗ та висновку працівників СТО після огляду та дефектування забезпеченого ТЗ. Оскільки жодних належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що довірена особа, яка надавала письмові пояснення страховику діяла навмисно та свідомо з метою фальсифікації страхового випадку або спотворення дійсних обставин пригоди (надавала здавімо неправдиві відомості) матеріали справи не містять, то відмова страховика у виплаті страхового відкошування є протиправною.
ПрАТ «ПЗУ Україна» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазначали, що позивач не надав документів на підтвердження страхового випадку. Крім того, пошкодження автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 з технічної точки зору не відповідають
обставинам події, які викладені в поясненнях ОСОБА_3 про ДТП, поданих разом із заявою про страхове відшкодування. Зокрема відповідно до висновку судового експерта Автономова М., який наданий відповідачем до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву, зазначено, що комплекс всіх механічних пошкоджень, які зафіксовані на кузовних деталях автомобіля не міг утворитись у межах обставин, викладених ОСОБА_3 , оскільки вони утворились в різний проміжок часу від контакту з різними поверхнями та носять накопичувальних характер. З приводу розміру страхового відшкодування, вказаного позивачем зазначали, що він є необґрунтованим та таким, що не погоджений зі страховиком.
Від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначав, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними в повному обсязі і доводи відповідача їх не спростовують. Експертом не здійснювався безпосередній огляд ТЗ та у висновку не має відомостей про попередження експерта про кримінальну відповідальність. Щодо розміру страхового відшкодування, то він визначений на підставі рахунку-фактури за ініціативою позивача, оскільки відповідач відмовився виплачувати страхове відшкодування.
Про час та дату розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про отримання судових повісток в системі Електронний суд представником позивача та відповідачем, а також довідкою про доставку повістки у вигляді смс на номер телефону позивача (а.с.71 зворот).
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2023 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів AM.11637298, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (позивача),пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві приватної власності.
23.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання випадку, що має ознаки страхового (справа №4196), до якого були додані пояснення про те, що в ніч з 09.05.2024 року на 10.05.2024 року забезпечений за договором страхування автомобіль, що був припаркований біля помешкання застрахованої особи, за невстановлених обставин зазнав механічних пошкоджень, про що з місця пригоди було одразу повідомлено страховика за телефонами «гарячої лінії». Після повідомлення страховика, пошкоджений транспортний засіб був спрямований для огляду та фіксування пошкоджень на гарантійну сервісну станцію, де після огляду кузову та днища автомобіля були зафіксовані також пошкодження, які були поза можливості їх виявлення на місці пригоди (пошкодження глушника). Представником сервісного центру було повідомлено, що вказані пошкодження на забезпеченому ТЗ виникли внаслідок наїзду на нього іншого ТЗ та подальшого його зсуву.
Також ОСОБА_3 10.06.2024 року до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» були надані додаткові пояснення до заяви про настання випадку, що має ознаки страхового, в яких уточнено, про характер пошкоджень автомобіля, а саме лівої задньої двері, лівого заднього підкрилля колеса, заднього бамперу, глушника та передніх накладок підкрилок. При цьому також зазначено, що автомобіль був зсунутий проти годинникової стрілки приблизно на 1 метр та зсунутий назад.
Позивач надала до Страховика на підтвердження розміру спричиненого збитку рахунок - фактуру авторизованого гарантійного СТО ТОВ «АВТО-Імпульс трейд» від 14.05.2024 року на загальну суму ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу в розмірі 151 992,32 грн..
Листом від 19 липня 2024 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомило ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.13.1.3 Договору страхування №003 від 17.03.2022 року у зв'язку із наданням застрахованою особою неправдивих відомостей про подію, які відбулась 10.05.2024 року. Зокрема зазначалось, що судовим експертом Автономовим М. було складено Висновок експерта №036-24 за результатами експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 .
У висновку дослідження зазначено, що пошкодження автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 VIN-код № НОМЕР_3 з технічної точки зору не відповідають обставинам події, які викладені в поясненні водія ОСОБА_3 ..
З технічної точки зору, комплекс усіх механічних пошкоджень, які зафіксовані на кузовних деталях автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , не міг утворитися у межах обставин, викладених в поясненні водія ОСОБА_3 , оскільки перелічені вище механічні пошкодження утворилися у різні періоди часу, за різними обставинами декількох пригод, мають ознаки контактування зі слідоутворюючими поверхнями різних об'єктів, носять накопичувальний характер та деякі характерні для власного руху автомобіля і, відповідно, не могли відобразитися у межах однієї заявленої пригоди, при нерухомому положенні автомобіля та виключно без відома водія автомобіля Nissan Qashqai.
Жодне з описаних вище механічних пошкоджень елементів облицювання кузову та випускної системи автомобіля Nissan Qashqai, під час їх утворення не мали достатнього стороннього силового навантаження для заявленого зміщення автомобіля на відстань приблизно 1 метра як проти годинникової стрілки, так і назад відносно початкового розташування.
Також встановлений напрямок утворення вищеописаних пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai не відповідає заявленому зміщенню автомобіля на місці заявленої пригоди.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» обґрунтовано відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування по заявленому випадку у зв'язку із поданням неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам та норма матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 991 ЦК Українистраховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Пунктом 3 частини другої статті 104 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є подання страхувальником неправдивих відомостей про об'єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку;
Пунктами 16.4.1., 16.4.3 умов Договору передбачено, що страховик має право перевірити інформацію, надану страхувальником; з'ясувати причини, обставини і наслідки страхового випадку, перевіряти всі надані документи.
Згідно пункту 16.4.7 умов Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за Договором страхування у випадках, передбачених чинним законодавством України, цим Договором.
Висновком експерта ОСОБА_2 за №036-24 за результатами експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 , складеного 24 червня 2024 року на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» встановлено, що пошкодження автомобіля з технічної точки зору не відповідають обставинам події, які викладені в поясненні водія ОСОБА_3 .. З технічної точки зору, комплекс усіх механічних пошкоджень,які зафіксовані на кузовних деталях автомобіля не міг утворитися у межах обставин,викладених в поясненні водія ОСОБА_3 , оскільки перелічені вище механічні пошкодження утворилися у різні періоди часу,за різними обставинами декількох пригод,мають ознаки контактування зі слідоутворюючими поверхнями різних об'єктів, носять накопичувальний характер та деякі характерні для власного руху автомобіля і,відповідно, не могли відобразитися у межах однієї заявленої пригоди, при нерухомому положенні автомобіля та виключно без відому водія автомобіля Nissan Qashqai.
Жодне з описаних вище механічних пошкоджень елементів облицювання кузову та випускної системи автомобіля Nissan Qashqai, під час їх утворення, не мали достатнього стороннього силового навантаження для заявленого зміщення автомобіля на відстань приблизно 1м як проти годинникової стрілки,так і назад відносно початкового розташування.
Також встановлений напрямок утворення вищеописаних пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai не відповідає заявленому зміщенню автомобіля на місці заявленої пригоди.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Не погоджуючись із висновком експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля, позивач не заявляла клопотання про призначення експертизи, інших належних та допустимих доказів на спростування дослідження також не надано.
Твердження про те, що суд першої інстанції посилається у рішенні на висновок судового експерта Автономова М. №036-24 за результатами експертного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 , який відсутній в матеріалах справи та не міг бути досліджений судом при ухваленні судового рішення є безпідставним. На зазначений висновок посилається відповідач при відмові у виплаті страхового відшкодування. Крім того, судом апеляційної інстанції витребувано вказаний висновок та досліджено в межах розгляду апеляційної скарги. Обставини, на які посилався відповідач та суд першої інстанції в оскаржуваному рішення повністю підтверджуються дослідженим висновком, який на думку колегії суддів є належним та допустимим доказом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суду першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи про те, що страховик, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування посилався на подання завідомо неправдивих відомостей щодо факту настання страхового випадку, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки пояснення страхувальника (довіреної особи) ґрунтувались на візуально виявленому обсягу наявних зовнішніх пошкоджень на ТЗ та висновку працівників СТО після огляду та дефектування забезпеченого ТЗ, є безпідставними.
Додаткові пояснення у справі, направлені представником позивача на адресу апеляційного суду 14.11.2025 року поза межами строку на апеляційне оскарження, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки на зазначені в поясненнях обставини позивач не посилався в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 100 000 грн. що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чіп Я.М. залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Судді: