Провадження № 22-ц/803/10319/25 Справа № 199/9172/25 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
Учасники справи:
позивач Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Подорець О.Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025року Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради-Підприємство подало в суд позов проти ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії в сумі 9984,35грн.
Існування таких вимог Підприємство пов'язувало із тим, що позивач на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення № 753 від 29 грудня 2017рокунадає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 , споживачем яких є власник ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Та позивач стверджував, що послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою надаються своєчасно, в повному обсязі і належної якості та відповідач від цих послуг не відмовлялась і не подавала претензій щодо якості або обсягу наданих послуг протягом опалювального періоду 2021-2025 років, однак не виконує належним чином взятих за Договором зобов'язань та не здійснює оплату в повному обсязі.
Станом на 01 червня 2025року за особовим рахунком № НОМЕР_1 рахується заборгованість що утворилася за період з 01 січня 2021року по 01 червня 2025року в сумі 9984,35грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Підприємства заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2025 року в розмірі 9 984,35грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що між позивачем та відповідачкою укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, згідно з яким відповідачка є споживачем послуг які надаються Підприємством та остання зобов'язана нести витрати за отримані комунальні послуги, однак таку оплату в повному обсязі не здійснює у зв'язку з чим утворилась заборгованість розмір якої суд вважав обґрунтованим.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
17 вересня 2025року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025року.
В апеляційній скарзі не погодилась з висновками суду та висловила вимогу про скасування рішення і відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявниці полягає у тому, що суд першої інстанції не врахував що місто Добропілля Донецької області відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, та за таких умов відповідачка зі своєю родиною, з метою збереження свого життя, не проживала за місцем реєстрації і фактично не користувалася житлово-комунальними послугами з постачання теплової енергії.
Вказувала, що дії позивача щодо стягнення заборгованості з постачання теплової енергії порушують умови мораторію на стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг утвореної після 24 лютого 2022року, який встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Наголошувала, що від виконання своїх обов'язків стосовно оплати житлово-комунальних послуг, які були або будуть надані, відповідачка не відмовляється, та всі взаєморозрахунки, звірки і погашення заборгованості будуть врегульовані після припинення чи скасування воєнного стану в Україні або настання безпекової ситуації у Добропільській територіальній громаді.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржниця обґрунтовувала свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
19 листопада 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.
Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Рішенням Добропільської міської ради № 7/8-38 від 20 квітня 2016року з метою задоволення потреб громади у наданні якісних послуг з постачання теплової енергії створено Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради та затверджено його статут (а.с.24).
За Статутом Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради (в новій редакції), затвердженим розпорядженням начальника міської військової адміністрації № 741 від 23 листопада 2023року, основна діяльність Підприємства спрямована, зокрема, на виробництво теплової енергії та надання її споживачам згідно з договорами (а.с.26-31); Підприємство діє на підставі ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1554 від 15 вересня 2016року (а.с.15-17).
Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку» № 457 від 12 вересня 2018року встановлено з 01 жовтня 2018року тарифи на послуги з централізованого опалення для населення зокрема в селищі Новодонецьке в розмірі за 1 Гкал з ПДВ - 1125,55грн, за 1кв.м опалювальної площі у розмірі 32,76 грн з ПДВ (а.с.32); тарифи на послуги з централізованого опалення для населення змінювались згідно рішень виконавчого комітету Добропільської міської ради № 476 від 25 жовтня 2019року, № 8 від 15 січня 2020року та згідно рішення № 323 від 30 липня 2020року встановлено з 01 жовтня 2020року тарифи на послуги постачання теплової енергії, зокрема, в селищі Новодонецьке за 1 Гкал для населення у розмірі 1192,27грн без ПДВ (1430,72грн з ПДВ) (а.с.18-19, 20-21, 22).
29 грудня 2017року між Підприємством та ОСОБА_1 було укладено договір № 753 про надання послуг з централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (а.с.8-10).
Згідно з Вибіркою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , станом на 01 червня 2025року, рахується заборгованість в сумі 9 984,35грн, яка утворилась за період з січня 2021року по травень 2025року включно (а.с.11-12).
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що між позивачем та відповідачкою були договірні відносини та остання, як споживач послуг свої зобов'язань по оплаті послуг з постачання теплової енергії не виконує належним чином та не сплатила в повному обсязі за отриману послугу.
Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясувані обставин, що мають значення для справи та не повністю додержані норми матеріального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг (частина 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
При цьому, згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 вказаного Закону індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Приписами частини сьомої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Підприємство надавало послуги з централізованого опалення в квартиру АДРЕСА_1 на підставі укладеного між підприємством та ОСОБА_1 . Договору про надання послуг з централізованого опалення № 753 від 29 грудня 2017року.
Тож, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачка як споживач зобов'язана нести витрати по оплаті отриманих комунальних послуг.
Також узгоджуються із письмовими доказами, Вибіркою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , обставини щодо розміру заборгованості по оплаті послуг з постачання теплової енергії за вказаний позивачем період, такі обставини були уважені сторонами та в жодний спосіб не заперечувались.
Однак, вирішуючи спір, судом поза увагою залишилось те що Новодонецька селищна територіальна громада Краматорського району Донецької області на території якої знаходиться позивачки, та за адресою якої і надаються послуги з постачання теплової енергії - відноситься до територій можливих бойових дій і на такій території діє заборона щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Суд не розглядав цього аргументу і не надав детального пояснення своїх міркувань стосовно цього питання та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі і стягуючи з відповідачки на користь Підприємства заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії у розмірі 9 984,35грн не з'ясував тієї обставини чи фактично, з урахуванням обставин що склалися, ОСОБА_1 споживала послугу з постачання теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 .
Так, колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022року № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Тобто, Кабінет Міністрів України в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" встановив тимчасову, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборону, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року на відповідних територіях.
При цьому, встановлена тимчасова заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги стосується виключно територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій.
Вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022року має пряму дію у часі, оскільки її норми поширюються на суспільні відносини, які виникли після набрання нею чинності, а також суспільні відносини, які виникли до набрання нею чинності, але які не були врегульовані враховуючи особливості правового статусу воєнного стану, та продовжують існувати на момент набрання нею чинності.
Такими суспільними відносинами є споживання житлово-комунальних послуг на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Новодонецька селищна територіальна громада Краматорського району Донецької області включена до територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєтрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
У цій справі вирішального значення набуває та обставина чи ОСОБА_1 покинула своє місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 та чи була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та в який період часу.
Як вбачається з відповіді № 2048582 від 26 листопада 2025року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи.
22 травня 2022року ОСОБА_1 було отримано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1434-7500888337, в якій фактичною адресою проживання зазначено: АДРЕСА_3 ; дата зняття з обліку - 29 травня 2024року.
04 вересня 2025року ОСОБА_1 вдруге було отримано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1241-7501874841, яка на теперішній час є діючою та в якій фактичною адресою проживання відповідачки зазначено: АДРЕСА_4 .
Тобто, враховуючи наведені обставини та зміст вищезазначеної відповіді, беззаперечним є висновок про те, що у період з 22 травня 2022року по 29 травня 2024року, а також у період з 04 вересня 2025року по теперішній час відповідачка ОСОБА_1 фактично проживала за іншими адресами та відповідно не отримувала послуги з постачання теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , в якій вона є споживачем комунальних послуг на підставі договору.
За таких умов, оскільки у період з 22 травня 2022року по 29 травня 2024року та з 04 вересня 2025року по теперішній час відповідачка мала статус внутрішньо переміщеної особи, не проживала в селищі Новодонецьке Краматорського району Донецької області та фактично була відсутня у житлі, в якому вона є споживачем комунальних послуг на підставі укладеного договору, а також з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022року № 206 колегія суддів приходить до висновку, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 22 травня 2022року по 29 травня 2024року та з 04 вересня 2025року заборонено, а тому на теперішній час позовні вимоги Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради в цій частині задоволенню не підлягають.
Одночасно, відповідачкою не надано та матеріали справи не містять будь-яких доказів, з приводу того, що ОСОБА_1 не проживала в квартирі АДРЕСА_1 та не споживала надані позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з 01 січня 2021року по 22 травня 2022року та у період з 30 травня 2024року по 31 травня 2025року включно (оскільки в цей період відповідач статусу внутрішньо переміщеної особи не мала), а тому, підтверджено право Підприємства на оплату послуг з постачання теплової енергії за наведений період, та відсутні обставини які би виключали обов'язок відповідачки сплатити заборгованість.
За період з 01 січня 2021року по 22 травня 2022року та з 30 травня 2024року по 31 травня 2025року включно Підприємством за послуги постачання теплової енергії відповідачці нарахованого всього 16 835,42грн; водночас, як вбачається з наданої самим же позивачем вибірки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , станом на 01 червня 2025року відповідачкою за послуги з постачання теплової енергії сплачено 16 828,93грн.
Тобто, різниця між нарахованою позивачем вартістю послуг з постачання теплової енергії в межах строків за які підтверджено право Підприємства на стягнення, та фактично сплаченою за ці послуги сумою становить 6,49грн (16 835,42грн - 16 828,93грн = 6,49грн).
Тож, колегія суддів приходить до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими лише у розмірі 6,49грн.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення слід змінити, зменшивши суму заборгованості до стягнення з 9 984,35грн до 6,49грн.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, переоцінки доказів та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, законності та обґрунтованості висновків суду ці доводи не спростовують.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскаржуване рішення змінити, зменшивши суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії до стягнення з 9 984,35грн до 6,49грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які в цій справі складаються із судового збору, апеляційний суд виходить з наступного.
За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно частини десятої статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову у розмірі 1,97грн (6,49 / 9 984,35 х 3 028,00 = 1,97).
За подання апеляційної скарги у цій справі судовий збір складав 4 542,00грн (3 028,00 х 150% = 4 542,00).
Тож, оскільки судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то з позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 539,05грн (9 977,86 / 9 984,35 х 4 542,00 = 4 539,05грн).
Застосовуючи частину десяту статті 141 ЦПК України, враховуючи, що з позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 539,05грн, з яких відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 1 816,80грн., то в порядку розподілу судових витрат слід стягнути з позивача Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на користь відповідача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 814,83грн (1 816,80грн. - 1,97грн = 1 814,83грн), а також стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 2 724,22грн (4 539,05грн - 1 814,83грн = 2 724,22грн).
Отже, рішення суду підлягає зміні в частині стягнутої основної суми боргу, загальної суми заборгованості по оплаті послуг з постачання теплової енергії, та скасуванню в частині стягнення судового збору.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Задовольнити частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії - змінити, зменшивши суму заборгованості до стягнення з 9 984,35грн до 6,49грн.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради судових витрат по сплаті судового збору - скасувати.
Стягнути з Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 814,83грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 724,22грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025року.
Судді: