Провадження № 22-ц/803/6575/25 Справа № 932/10859/23 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
02 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Заніздри А. П. на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним, який обґрунтовувала тим, що з 07.07.2001 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають повнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після припинення їх з ОСОБА_1 шлюбних стосунків мешкає разом з нею. На даний час син - ОСОБА_4 є студентом 2 курсу денної форми факультету дизайну Київського університету культури на контрактній основі, загальна вартість навчання сина складає 48 000 грн. - по 12 000 грн. на рік, передбачений термін закінчення навчання - 30.06.2026 року. Зазначає, що обсяг стаціонарного навчання майбутнього спеціаліста є достатньо великим та складним, що унеможливлює здійснення спроб підробіток під час навчання, які можуть вплинути на рівень знань майбутнього фахівця. Тож вона несе витрати на придбання підручників та посібників, надає сину гроші на проїзд до навчального закладу та харчування, купує йому одяг та має інші витрати на його життєво необхідні витрати. Вважає, що потребує матеріальної допомоги, а відповідач знаходиться у працездатному віці, офіційно працевлаштований, крім того, він має змогу їй з сином матеріально допомагати.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення ним двадцяти трьох років або до закінчення ним навчання, та стягнути витрати на послуги адвоката у розмірі 2 000 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 травня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/25 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня подачі позову - з 06 грудня 2023 року, до досягнення дитиною 23-х років, за умови продовження нею навчання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в сумі 2 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 07.05.2024 року скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вважає, що рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська є незаконним, необґрунтованим, ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу, що відповідно до рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року з нього на користь позивачки стягуються аліменти на утримання трьох їх спільних дітей у розмірі 50 % всіх видів заробітку. До цих аліментів входять аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на навчання якого просить стягнути позивачка. Однак після досягнення старшим сином повноліття з позивача прожовують стягуватись аліменти у такому ж розмірі, який встановлено у судовому рішенні, без відповідного перерахунку.
При цьому що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що загальна вартість навчання сина складає 48 000,00 грн., по 12 000,00 грн. на рік. Однак, відповідно до долученого до позовної заяви договору про підготовку фахівця з вищою освітою від 22.09.2022 року, сума до оплати за семестр складає 12 500 грн., тобто 25 000 грн. на рік. Отже, зважаючи на той факт, що освітні послуги за даним договором можуть надаватися з 12.09.2022 по 30.06.2026 рік, загальна вартість чотирьох років навчання у даному навчальному закладі складає 100 000 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що з відповідача продовжують стягуватись аліменти на утримання вже повнолітнього сина, ОСОБА_1 фактично одноособово сплачено 79 % вартості чотирирічного навчання ОСОБА_5 , з яких він провчився на день розгляду справи півтора роки.
Відповідач переконаний, що звернення до суду з даним позовом не має на меті захисту прав та інтересів повнолітнього сина та цільового витрачення аліментів, а такий позов подано
виключно з метою забезпечення власних потреб позивача. Також вважає, що позивачем не доведено потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням дитини, так як відповідач добровільно надає таку допомогу у достатньому розмірі, тобто розмірі, здатному забезпечити здобуття сином ОСОБА_5 освіти.
З приводу стягнутої з відповідача правової допомоги зазначав, що при зверненні до суду із відповідною заявою позивачка порушила норми процесуального права, оскільки не надала підтвердження надсилання такої заяви разом із відповідними доказами відповідачу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною в силу положень ч.6 ст. 19 ЦПК України та розглядається в спрощеному порядку, а ціна позову складає менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи із того, що ціна позову визначена сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (стаття 176 ч.1п.3 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають трьох спільних дітей.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2017 року, ухваленим у цивільній справі № 200/12306/17, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 50% від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення щомісячно з 20 листопада 2017 року.
Син сторін - ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , та є студентом 2 курсу денної форми факультету дизайну Відокремленого підрозділу «Дніпровський факультет менеджменту і бізнесу Кук» Київського університету культури, IV рівня акредитації, вчиться на контрактній основі, відповідно до Договору про підготовку фахівця з вищою освітою від 22.09.2022 року; термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026 року, що підтверджується матеріалами цивільної справи.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до вказаного рішення суду від 20.11.2017 здійснював аліментні платежі на утримання трьох дітей у розмірі 50% від всіх видів заробітку, які вираховувались з нього за місце його роботи, крім того, ОСОБА_1 здійснював додатково платежі, у тому числі і безпосередньо на рахунок позивача із призначенням платежу: «аліменти на дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 », і після досягнення сином ОСОБА_4 повноліття також перераховував грошові кошти безпосередньо на рахунки дітей, що підтверджується наданими суду доказами.
Вказане підтверджується звітом про здійснені відрахування та виплати Державного закладу «Спеціалізована багатопрофільна лікарня №1» МОЗ України від 12.01.2024 року №69, ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року була нарахована зарплата в загальній сумі 326813,03 грн., з якої за постановою від 19.07.2018 року у ВП № НОМЕР_1, виданою за виконавчим документом № 200/12306/17 від 09.02.2018 року, утримувалось 50% щомісячно, і загальний розмір утриманої суми за вказаний період склав 131 542,26 грн.
Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати Державного закладу «Спеціалізована багатопрофільна лікарня №1» МОЗ України від 12.01.2024 року №70, ОСОБА_1 за період з січня 2023 по квітень 2023 року була нарахована заробітна плата в загальній сумі 96 487 грн. 91 коп., з якої за постановою від 19.07.2018 року у ВП № НОМЕР_1, виданою за виконавчим документом № 200/12306/17 від 09.02.2018 року, утримувалось 50% щомісячно, і загальний розмір утриманої суми за вказаний період склав 38836,39 грн.
Зі звіту про здійснені відрахування та виплати ТОВ «Експертмед» вбачається, що ОСОБА_1 за період з 17 жовтня 2018 по 15 березня 2023 року була нарахована заробітна плата в загальній сумі 184 101 грн. 89 коп., з якої за постановою від 19.07.2018 року у ВП № НОМЕР_1, виданою за виконавчим документом № 200/12306/17 від 09.02.2018 року, утримувалось 50% щомісячно, і загальний розмір утриманої суми за вказаний період склав 74 089 грн. 50 коп.
Також, із Розрахунку вбачається станом на 01.02.2024 наявність переплати ОСОБА_1 аліментів у розмірі 91 991 грн. 79 коп. При цьому вбачається, що при здійсненні розрахунку державним виконавцем не були враховані грошові перекази на карткові рахунки дітей, здійснені ОСОБА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін проживає разом із матір'ю, продовжує навчання, не працює, потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, і на відповідача, який є її батьком, законом покладено однаковий з матір'ю обов'язок щодо його утримання, однак враховуючи надані відповідачем документи, які підтверджують добровільне надання батьком допомоги на утримання повнолітнього сина, а також сплату відповідачем аліментів ще на двох неповнолітніх дітей, вважав за необхідне зменшити їх до 1/25 частини доходу позивача.
Із таким висновком суду першої інстанції не можливо погодитись з огляду на наступне.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються СК України та передбачають обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які
продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , який продовжує навчання у Київському університеті культури на контрактній основі, отже відповідно до положень закону має право на отримання аліментів на навчання.
Однак слід звернути увагу, що відповідно до вимог закону такі аліменти можуть бути стягнуті з батьків тільки за наявності в останніх можливості їх сплати.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Зазначена постанова підтримана постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року по справі № 754/866/18.
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 50% від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення щомісячно з 20 листопада 2017 року. Вказане судове рішення перебуває на виконанні в органах ДВС та відповідно до наданого ними розрахунку у ОСОБА_1 наявна переплата аліментів у розмірі 91 991 грн. 79 коп..
Відповідно до положень ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів 50 відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
З наданих відповідачем документів вбачається, що з його заробітної плати продовжують стягуватися аліменти у розмірі 50% доходу.
Таким чином, враховуючи те, що з відповідача вже стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 50 % його доходу, додаткове стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання буде перевищувати законодавчо встановлений максимум відрахувань. Тобто у відповідача відсутня можливість надавати таку допомогу.
На зазначене суду першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст. 376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч.4 ст. 376 ЦПК України).
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із відмовою у задоволенні позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2, ст 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином у разі відмови у задоволенні позову підстав для відшкодування позивачу судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу не має.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, а позивач звільнена від сплати судового збору, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги відповідачу у порядку ч.6 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок держави.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову з урахуванням положень п.3 ч.1 ст. 176 ЦПК України складає менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Заніздри А. П.задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 травня 2024 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відмовити.
Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної
скарги в сумі 1 610,40 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: