Провадження № 22-ц/803/10924/25 Справа № 175/4469/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового наказу,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Віталій Олегович,
на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, -
22.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про зміну способу виконання судового наказу.
Заявник просив змінити спосіб виконання судового наказу шляхом виключення з переліку доходів ОСОБА_1 , з яких здійснюється стягнення аліментів, виплат, що не мають постійного характеру, зокрема додаткових винагород за участь в бойових діях.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Білоус В.О. про зміну способу виконання судового наказу відмовлено.
13.10.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Віталій Олегович надійшла апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 рокута змінити спосіб виконання судового наказу від 01.12.2023 року у справі за № 175/4469/23 в межах виконавчого провадження № 74020678 - шляхом виключення з переліку доходів ОСОБА_1 , з яких здійснюється стягнення аліментів, виплат, що не мають постійного характеру.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що тимчасові виплати ОСОБА_2 у вигляді додаткових грошових винагород (100 000 грн. та 70 000 грн.) не мають постійного характеру, здійснюються на підставі окремих наказів і не можуть вважатися стабільним доходом.
Проте, всупереч ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 81 Сімейного кодексу України із нього стягуються аліменти.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 3, а.с.149-150).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Із заявою про встановлення порядку та способу виконання судового наказу можуть звернутися лише стягувач чи виконавець.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З огляду на положення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 є боржником, а тому його заява про зміну способу виконання судового наказу підлягає залишенню без задоволення.
Крім того, суд зазначає, що у своїй заяві, заявник просить фактично встановити інший (менший) розмір аліментів, що не є зміною способу виконання судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового наказу.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що ОСОБА_1 є боржником, а відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Крім того, у своїй заяві, заявник просить фактично встановити інший (менший) розмір аліментів, що не є зміною способу виконання судового наказу.
Постановою Кабінету Міністрів України №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів" регламентовані доходи платника аліментів, з яких провадяться стягнення, а тому це питання взагалі не є предметом судового розгляду.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Віталій Олегович залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: