печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40052/25-к
пр. 1-кс-34007/25
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 про повернення майна,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, про зобов'язання уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України вчинити дії щодо повернення майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 25.06.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, яке, на думку заявника, підлягають поверненню ОСОБА_4 .
Представник особи в інтересах, якої подано скаргу - адвокат ОСОБА_3 в засіданні скаргу, підтримав та просив її задовольнити, з підстав наведених в ній.
Слідчий про дату, час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, проте, в засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заперечення щодо задоволення скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи в інтересах, якої подано скаргу, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів скарги вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000001669 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 посилається на те, в рамках кримінального провадження № 12024000000001669 від 15.08.2024, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Виходячи з правової природи даного інституту, згідно положень КПК України, тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні здійснюється не інакше як на підставі дозволу слідчого судді, суду або/та з подальшою перевіркою слідчим суддею, судом правових підстав для його вилучення та арешту, оскільки вилучення та арешт майна має наслідком обмеження прав власника цього майна та осіб, у володінні яких таке майно знаходиться.
Разом з тим, особою, яка звернулася зі скаргою до матеріалів скарги не долучено та в судовому засіданні надано не було ухвалу слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , як наслідок, слідчий суддя не може дійти висновку щодо неправомірності проведеного обшуку, у зв'язку з чим в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 про повернення майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1