печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56943/25-к
14 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчим СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100060001787 від 19.10.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України КК України.
За результатами проведення досудового розслідування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.11.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що 01.09.2025 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів та, будучи чітко обізнаним, що в Україні введений воєнний стан, прибув до центральної частини міста Києва, а саме до вул. Шота Руставелі. Проходячи повз заклад громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 побачив на літній терасі крісло «Otis» Hygge, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою приховання свого злочинного діяння, з метою унеможливлення бути викритим, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_4 приблизно о 20 год. 02 хв., 01.09.2025 року, підійшов до літньої тераси закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2, взяв до рук крісло «Otis» Hygge, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , вартістю згідно висновку експерта 9 116 грн. 25 коп., та попрямував до станції метро «Палац Спорту», розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_4 завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_6 на суму 9 116 грн. 25 коп.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваної, її захисника, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
При цьому, прокурором доведено обставин та надано доказів того, що підозрювана має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрювана зазначила, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду вона не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення є обґрунтованими.
Враховуючи те, що прокурор довів суду виняткові обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваної запобіжний захід, домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. по 06-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прослідування до місць цивільного захисту.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. по 06-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прослідування до місць цивільного захисту, строком до 13.01.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 13.01.2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1