печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57971/25-к
21 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022000000001269,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001269 від 09.09.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий вказує, що громадянин України ОСОБА_4 , згідно із ст. 65 Конституції України, зобов'язаний захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» такий обов'язок реалізується шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив взяти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ проти України, чим завдав шкоди її шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та обороноздатності.
Так, у 2022 році (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи про триваючий міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ, маючи умисел на підтримання останньої, ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), уклав контракт про проходження служби у приватній військовій компанії «Вагнер», тим самим перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту.
У подальшому, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, перебуваючи у складі приватної військової компанії «Вагнер», ОСОБА_4 з метою надання РФ як державі-агресору допомоги на підрив національної безпеки України, її суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але після 24.02.2022, за участі ЗС РФ та інших збройних формувань, виконував бойові завдання пов'язані з участю у бойових діях проти сил оборони України на території Донецької області, тим самим надав допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України.
За результатами виконання бойових завдань та участі у так званій «Бахмутській м'ясорубці», ОСОБА_4 нагороджений медалями ПВК «Вагнер» «За взяття Бахмуту», «Чорний хрест (окопний)», «Бахмутська м'ясорубка».
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , перебуваючи та діючи у складі приватної військової компанії «Вагнер», через відкриту військову агресію РФ проти України, усвідомлював, що на території України введено воєнний стан, своїми умисними діями на боці РФ як держави-агресора, брав активну участь у військовій агресії, діяв на боці ворога на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
Своїми умисними діями, що виразились у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Сторона обвинувачення звертається з цим клопотанням з метою забезпечити конфіскацію майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Підставою звернення з цим клопотанням є те, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Клопотання подається з метою запобігти відчуженню нерухомого та рухомого майна. Ризик відчуження майна обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним у кримінальному переслідуванні проти себе, усвідомлюючи, що за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки держави, громадянином якої він являється, держава Україна застосовує покарання у виді конфіскації майна, чинитиме дії протягом досудового розслідування та судового розгляду, в тому числі по укладенню фраудаторного правочину, спрямованого на недопущення звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні.
Майном, що підлягає арешту із забороною розпорядження, є:
-двокімнатна квартира, загальна площа 55,6 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки власності 1/1.
Документами, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на вище зазначене майно, є інформаційна довідка № 452377024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої воно перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві повної приватної власності.
У судове засідання слідчий не з'явився, проте подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001269 від 09.09.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дружківка Донецької області, громадянин України, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 23.10.2000 Дружківським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено в порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст.135 КПК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про виклик опубліковані 28.10.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 219 (8144) від 28 жовтня 2025 року.
05.11.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 доручено Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
На цей час, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, та знаходиться на тимчасово окупованій території України, що підтверджено листом ДСР НПУ № 127281/03-2025 від 11.11.2025 та додатками до нього.
14.11.2025 ухвалою Печерського районного суду відносно підозрювано обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Під час досудового розслідування встановлено, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двокімнатна квартира, загальна площа 55,6 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки власності 1/1.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення вимог клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022000000001269 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дружківка Донецької області, громадянину України, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 23.10.2000 Дружківським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- двокімнатна квартира, загальна площа 55,6 кв.м., житлова площа 27,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки власності 1/1.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1