Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/11070/25
Провадження № 1-кс/644/1420/25
27.11.2025
27 листопада 2025 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 ,
про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12025221160000505 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню№12025221160000505 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.
Клопотання вмотивовано тим, що 28.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №12023221160001637. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2024 по справі №635/507/24 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 11.10.2024 на підставі зазначеної ухвали за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук. Виявлені та вилучені в ході вказаного обшуку предмети постановою слідчого від 11.10.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023221160001637 від 28.12.2023. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 (справа № 635/507/24, провадження № 1-кс/635/1856/2024) накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке виявлене та вилучене в ході обшуку квартири за вищевказаною адресою за місцем проживання ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання заявник зазначив, зокрема, що ОСОБА_4 є власником арештованого майна, яке не має відношення до кримінального провадження №12025221160000505 від 28.05.2025 і не може бути визнане речовими доказами у розумінні ст.98 КПК України. ОСОБА_4 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Клопотання про арешт майна розглядалось за відсутністю власника майна та його представника. Заявник вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту у даному кримінальному провадженні. Посилаючись на ст.41 Конституції України, позиції Європейського суду з прав людини, Перший Протокол до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод представник власника майна наполягав на тому, що арешт на майно порушує права його довірителя на володіння, користування та розпоряджатись своєю власністю, та у зв'язку з вищевикладеним арешт на майно має бути скасований.
В судове засідання заявник - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, через підсистему «Електронний суд » надав заяву, в якій просив розглянути клопотання про скасування арешту майна у його відсутність, просив вимоги клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 не з'явився, надавши заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна у його відсутність, на задоволенні клопотання наполягає.
Представник органу досудового розслідування судове засіданні не з'явився, надавши заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутність та відмовити в задоволенні клопотання, також для огляду у судовому засіданні надав матеріали кримінального провадження № 12025221160000505 від 28.05.2025 за ч.2 ст.361 КК України.
Підстав для визнання явки заінтересованих осіб обов'язковою слідчий суддя не вбачає, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання та надані для огляду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року (справа № 635/507/24 провадження № 1-кс/635/1691/2024) надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
11 жовтня 2024 року було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківську картку Райффайзен банк № НОМЕР_1 ; мобільний телефон Samsung синього кольору, IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 ; банківська картка Idea Bank № НОМЕР_4 ; ID карта «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ; рахунок на оплату № 72 від 10.07.2024; договір поруки № 07/08-2023 КУК-П від 11.08.2023; документація з відділеннями НП на 3 арк.; блокнот з записами інвентаризаційний опис на 1 арк.; акти приймання передачі (внутрішнього переміщення, особових засобів в кількості 6 шт. на 1 арк.); ноутбук чорного кольору марки «Lenovo», модель ideapad 320 15 КВ та зарядний пристрій; акти про знищення документів у зв'язку з бойовими діями в кількості 4-х шт. на 1-му арк.; 18 купюр номіналом 100 доларів США з наступними номерами: РВ74227598М; РК07983720М; МН38430723А; LP73502328D; РМ98160915В; РN98160919B; PD49791951C; PG91462069В; LВ37687962В; МL29988165А; LL31085522А; РВ85739064М; LК97079195F; РЕ46438218Е; RE46438221Е; РВ21974530L; LВ39435912Q; LВ04998019М; 15 купюр номіналом 200 гривень НБУ з наступними номерами: ЕА6274514; АС2197280; ВК2209946; ЕБ4197669; АК2519816; ЕЄ0258226; АН7118301; ЄД6231227; ГВ1059910; ГЕ3636129; ЄЗ0214363; БН2546735; ЄГ8276652; ЕЖ6753101; АЛ1171712; 4 купюри номіналом 500 гривень НБУ з наступними номерами: ЄЗ7957666; ЗН9230529; ЗН9230538; ЗН9230539; 85 купюр номіналом 1000 гривень НБУ з наступними номерами: БЛ3093695; БЛ7097728; АУ0782809; ЕБ9634921; АТ8270633; НД9177247; АР7383896; АМ5084892; АМ5084890; АМ5084908; АМ5084909; АА3881577; БА5916740; БЛ2480867; АЛ1449128; АП5089160; БН4837488; БН8547806; АМ1340848; АМ1340847; БК0457587; ГМ5288463; ЕВ6568036; ГМ4095169; АП3936170; АК828842; ЕБ9780792; АБ7237954; АМ1340992; БН8992373; АТ2058477; АЗ9762415; ВТ0689142; АК4527701; АУ5697399; АЖ8364610; АР7140750; АМ4777470; АМ1340993; АМ3908556; БЛ344724; БЛ4059517; БЛ1777111; АА6130121; АД7737852; ГР1886334; ЕА3903542; АБ4630060; АМ3908555; АВ7597712; АЕ7133597; ГП9970441; ГП3044290; ГН2030680; АУ5273934; АН3620334; АЕ5743371; АА5475000; ГМ2726080; АЄ1664752; БЛ2480873; БЛ2480862; БЛ2480863; ЕВ1812684; АН6344341; ЕБ2028827; АТ4618066; ГП9494562; ГМ2726081; АА9005437; ГР7422539; ГР7422540; ГС3035812; АУ8041952; БЛ2480870; АЗ3199140; ЯП1097298; ЕВ5865673; ГН0046763; ГН0046762; ГН0046761; ГН0046760; ГН0046759; АЯ0229252; ГН0762660; аркуш А4 з переліком ПІБ осіб; акт фіксації, пошкодження знищення майна від 25.10.2022; акт фіксації, пошкодження знищення майна від 30.09.2022; інвентаризаційний опис від 25.10.2022 на 3 арк.; інвентаризаційний опис від 14.11.2023.
Постановою слідчого від 11.10.2024 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023221160001637 від 28.12.2023.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 (справа № 635/507/24, провадження № 1-кс/635/1856/2024) накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке виявлено та вилучено в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду 24 грудня 2024 року залишено без змін ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2024 року про накладення арешту у кримінальному провадженні №12023221160001637 від 28 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України .
Під час виділення матеріалів кримінального провадження з матеріалів кримінального провадження №12023221160001637 від 28.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.361 КК України зокрема було виділено: копія ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області (справа 18635/507/24 провадження №1-кс/635/1691/2024 від 23.09.2024 про надання дозволу на проведення обшуку на 4 арк.; копія протоколу обшуку від 11.10.2024 на 17 арк. з копією відеозапису проведення слідчої дії; копія постанови про визнання речовими доказами та визначення їх місця зберігання від 11.10.2024 на 21 арк.; копія клопотання про арешт майна від 11.10.2024 на 19 арк.; копія супровідного листа від 11.10.2024 №14731/119-90/24-2025 на 1 арк.; копія ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 про арешт майна (справа №635/507/24 провадження №1-кс/635/1856/2024) на 14 арк., які стосуються майна ОСОБА_4 . Майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024, відповідно до постанови слідчого, на даний час продовжує зберігатися в камері зберігання речових доказів відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНІ в Харківської області, а грошові кошти в відділенні банку, відповідно до договору на зберігання. Підслідність та орган досудового розслідування в кримінальному провадженні №12023221160001637 від 28.12.2023 не змінювалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба (ст. 174 КПК України).
КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких слідчий суддя може встановити названі підстави, однак, зі змісту наведеної норми стає зрозумілим, що, перевіряючи наявність першої підстави, слідчому судді слід виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на обставини, що існують на час розгляду клопотання про його скасування.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті .
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт зазначеного у клопотанні майна здійснено з метою збереження речових доказів.
На переконання слідчого судді, стороною заявника не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про необґрунтованість накладеного арешту, слід зазначити, що накладаючи арешт на майно, яке є предметом даного клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, дана обставина неодноразово перевірялась слідчими суддями за результатами розгляду клопотань про скасування арешту з майна. Жодних доказів, які б спростовували дані висновки стороною заявника не надано.
Дослідженні в межах клопотання матеріали кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування вказують на наявність достатніх пістав вважати, що вилучене майно ОСОБА_5 , на яке накладено арешт, може зберігати у собі сліди кримінального правопорушення та/або містити у собі інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя вважає, що арешт залишається виправданим, а пов'язані з ним обмеження не є свавільними та відповідають вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності, оскільки арештоване майно ОСОБА_4 має значення для встановлення важливих у цьому кримінальному провадженні обставин, у зв'язку з чим подальший арешт є доцільним і виправданим. Зважаючи на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Підсумовуючи, оскільки наявна подальша необхідність арешту майна в цілях кримінального провадження, слідчий суддя, за відсутності нових (додаткових) відомостей і відповідних доказів на підтвердження необґрунтованості висновків слідчого судді, як і будь-якої інформації стосовно того, що наразі у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, не вбачає підстав для скасування арешту майна, у зв'язку з чим вважає , що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12025221160000505 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.
Повний текст ухвали складено 01.12.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1