Справа № 367/9193/25
Провадження №2/367/5955/2025
про залишення без руху
01 грудня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.В., поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ.
18 серпня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовна заява була залишена без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення, у встановлений строк позивач усунув виявлені недоліки.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
17.11.2025 року до початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.В., до суду надійшла зустрічна позовна заява про поділ спільного майна подружжя.
У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали зустрічного позову, встановив, що подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивач просить: 1) відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ; 2) визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) в порядку розподілу спільного майна подружжя: виділити ОСОБА_2 у власність автомобіль OPEL VEKTRA, 2003 року випуску, об'єм двигуна 1995 куб.см., вартістю 174080,00 грн.; стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіль OPEL VEKTRA, 2003 року випуску, об'єм двигуна 1995 куб.см., у сумі 87000,00 грн.
При цьому, позивачем за зустрічним позовом не зазначено розрахунку ціни позову у розмірі 2000000,00 грн. та не долучено доказів на підтвердження зазначеної суми.
Суд вважає за необхідне зауважити, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема п. 2 ч. 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. Поряд з цим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до приписів якого незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Таким чином ціна позову у даній справі повинна визначались дійсною (ринковою) вартістю майна, визначеною належним суб'єктом оціночної діяльності.
Відтак, позивачу слід долучити звіт про оцінку спірного майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіля OPEL VEKTRA, 2003 року випуску, об'єм двигуна 1995 куб.см.,, виконані належним суб'єктом оціночної діяльності, та на підставі визначеної ринкової ціни вказаних об'єктів розрахувати ціну позову. Відповідно до отриманої ціни зустрічного позову позивач має визначити судовий збір та у разі необхідності доплатити частину судового збору, про що надати оригінал квитанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.В., поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суддя
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.В., поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Ю.В. Горбачова