Справа № 286/2022/25
Провадження № 1-кс/286/683/25
28 листопада 2025 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю заявника ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025060500000160 від 05.05.2025 , -
ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 , звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в якій просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025060500000160 від 05.05.2025 за ч.4 с. 185 КК України як необгрунтовану та незаконну, мотивуючи тим, що висновки та прийняте рішення слідчого, яке полягає в тому, що по матеріалах кримінального провадження вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та факт крадіжки (таємного викрадення чужого майна) не підтвердився, тому по даному факту відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, що тягне за собою закриття кримінального провадження, суперечить положенням чинного матеріального та процесуального права.
Так, органом досудового розслідування вірно встановлено, що банківська картка покійного чоловіка потерпілої ОСОБА_3 , знаходилась у його матері ОСОБА_6 .. На банківському рахунку на момент смерті ОСОБА_7 знаходилось приблизно 780 000,00 гривень.
Після смерті ОСОБА_7 , потерпіла звернулась до представників банку та заблокувала рахунки покійного чоловіка.
В подальшому, 19.01.2024 Овруцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №32/2024. Спадкоємцями є дружина - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_6 . 02.05.2025 на запит нотаріуса AT КБ «Приватбанк» повідомив, що на рахунку покійного знаходяться грошові кошти у розмірі:
Рахунок №° НОМЕР_1 у розмірі 441,84 грн;
Рахунок №UA273052990000026202730346590 у розмірі 2,45 грн;
Рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 112 286,26 грн.
При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, досудовим розслідуванням встановлено, що в проміжку часу з 31.10.2023 по 02.05.2024, тобто після смерті чоловіка та блокування банківських рахунків ОСОБА_7 , мав місце факт зняття ОСОБА_6 та ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі майже 660 000,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 та її сестра ОСОБА_8 діючи спільно, за попередньою змовою, маючи на меті привласнення грошових коштів, що належали чоловіку потерпілої, та 50% яких мало б бути успадковано потерпілою, маючи доступ до банківської карти та фінансового номеру покійного, розблокували рахунок, на якому знаходились грошові кошти, та без відома ОСОБА_3 , тобто таємно, періодично знімали грошові кошти через банкомати, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд та у власних інтересах.
Про зникнення значної суми з рахунку покійного чоловіка потерпіла ОСОБА_3 дізналась лише у нотаріуса, прийшовши до Овруцької державної нотаріальної контори з метою належного оформлення успадкованого майна.
Отже, в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (яка взагалі немає права на спадкування після смерті ОСОБА_7 ) наявний склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Постанова, що оскаржується, не містить обгрунтування, мотивів прийнятого рішення, доказів, на їх підтвердження, посилання на норми закону.
В судовому засіданні ОСОБА_9 та її представник - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити, з наведених у ній підстав.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак надали заяви, в яких просять проводити судовий розгляд справи без їх участі. Прокурор посилається на зайнятість в інших провадженнях. Начальник СВ ВП №1 повідомив про перебування слідчого у черговій відпустці та неможливість явки керівництва в судове засідання в зв'язку із службовою зайнятістю. Щодо задоволення скарги заперечують.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, та її представника, врахувавши позицію представника органу досудового розслідування та прокурора, наведені в їх письмових заявах, дослідивши матеріали, долучені до скарги, та матеріали кримінального провадження, на підставі яких було прийнято постанову про його закриття, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Оскаржувана постанова прийнята слідчим СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
У вказаній нормі, а саме: п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, законодавець закріпив закриття кримінального провадження в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Виходячи із загальних засад кримінально-процесуального закону, відсутність складу злочину, як підстава для закриття справи, застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, мала місце, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки:
а) відсутній хоча б один із елементів складу злочину, яким є сукупність визначених у кримінальному законі ознак, за наявності яких суспільно небезпечне діяння характеризується як злочин. До елементів складу злочину належать: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона діяння;
б) наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно містить склад передбаченого КК України злочину, тобто наступні елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідно до ст.185 КК України підставою кримінальної відповідальності є таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна - таємність.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).
Викрадання визнається таємним і тоді, коли винний вилучає майно у присутності інших осіб, на потурання з боку яких він розраховує з тих чи інших підстав (родинні зв'язки, дружні стосунки, співучасть у вчиненні злочину тощо). Однак вчинюване за таких обставин викрадання перестає бути таємним у тому випадку, якщо такі особи дали підстави винному засумніватися щодо їх "мовчання" з приводу його дій.
З об'єктивної сторони викрадення належить до злочинів із матеріальним складом: крім діяння необхідною ознакою їх об'єктивної сторони є наслідки - матеріальна шкода: власник позбавляється майна, можливості володіти, користуватися, розпоряджатися ним за своєю волею. Тому закінченими ці злочини визнаються з моменту фактичного заподіяння матеріальної шкоди у певному розмірі.
Суб'єктивна сторона всіх цих злочинів характеризується прямим умислом, корисливими мотивом і метою: особа усвідомлює, що вона посягає на чужу власність, не маючи права на неї, передбачає матеріальну шкоду власникові та бажає настання цього наслідку, переслідуючи мету незаконного збагачення. Мотив корисливий - прагнення одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого має бути вмотивована.
Оцінюючи зміст постанови слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025060500000160 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в сукупності з наявними матеріалами кримінального провадження; поясненнями особи, яка подала скаргу; її представника та матеріалами, які долучені до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її скасування.
Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 31.10.2023, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк» відкриті рахунки: НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , до якого видана банківська картка № НОМЕР_6 , та рахунок НОМЕР_2 , до якого видана банківська картка № НОМЕР_7 .
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_5 , до якого видана банківська картка № НОМЕР_6 станом на 18.10.2023 залишок грошових коштів становив 780370 грн. 00 коп. Станом на 07.11.2023 (день останньої транзакції) залишок грошових коштів становить 2 грн. 45 коп.. Таким чином, за період з 31.10.2023 по 07.11.2023 з рахунку НОМЕР_5 було знято 780125 грн. 00 коп..
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 , до якого видана банківська картка № НОМЕР_7 станом на 28.10.2023 залишок грошових коштів становив 26992 грн. 26 коп. Станом на 06.11.2023 (день останньої транзакції) залишок грошових коштів становить 112336 грн. 26 коп.. Тобто, після смерті ОСОБА_7 залишок коштів на вказаному рахунку суттєво збільшився.
Крім того, було встановлено, що операції по картках №4149439013303551 та №4149499990601633 були зроблені особою жіночої статі.
Вказані обставини підтверджуються виписками по картках № НОМЕР_7 ( НОМЕР_2 ) та № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ), протоколом огляду предметів від 20.06.2025, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Лист Овруцької державної нотаріальної контори від 25.03.2025 №643/01-16 підтверджує, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 Овруцькою державною нотаріальною конторою 19 січня 2024 року було заведено спадкову справу №32/2024 у зв'язку з подачею ОСОБА_3 - дружиною померлого заяви про прийняття спадщини за законом та заяви про прийняття спадщини за законом від матері померлого, ОСОБА_6 .
При допиті в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що 23.10.2023 на війні загинув її чоловік - ОСОБА_10 , 1982 року народження. Від шлюбу в них дітей не було, так як ОСОБА_11 не міг мати дітей. Після поховання чоловіка 30.10.2023 року вона попросила свою свекруху - ОСОБА_6 , щоб вона віддала їй зарплатну картку чоловіка, так як картка перебувала в неї, тому що її свекрусі віддав ОСОБА_11 , так як він їй повідомив, що хоче назбирати грошей, а з нею він грошей не назбирає, тому що вона хотіла зробити огорожу в його будинку. Чоловік постійно зберігав грошові кошти у матері та коли пішов воювати, то з даного приводу між ними постійно виникали суперечки.
Після отримання свідоцтва про смерть 30.10.2023 вона прийшла у відділення «Приват Банку» та заблокувала картку чоловіка та працівники банку їй повідомили, що на кратці перебувають грошові кошти в сумі 780000 грн, але сама картка перебувала у свекрухи та вказану картку вона їй не давала та повідомила, що в неї картки не має, хоча перед цим говорила, що картка в неї та вона також знає, що картка знаходилась саме в неї.
В подальшому, приблизно в серпні 2024 року, вона звернулась до нотаріуса про розподіл спадщини між нею та моєю свекрухою та відповідно до рішення нотаріуса, свекрусі відходив житловий будинок в с. Черепин, а їй грошові кошти в сумі біля 120000 грн. Вона з вказаним рішенням згодна не була, так як на картці було більше грошових коштів. Вона знає, що вказані кошти були зняті її свекрухою разом з її сестрою - ОСОБА_8 .
Грошові кошти, які були на кратці чоловіка належать їй, так як про це напередодні вони домовились із свекрухою. Вона не подає своїх прав на розподіл будинку, а свекруха повертає їй банківську картку чоловіка.
Чоловік зберігав гроші у матері, так як перша дружина його обкрадала. Також він їй говорив, що якщо він загине, то щоб свекруха віддала їй картку. Всі свої гроші, які він відкладав, він зберігав у матері.
ЇЇ свекруха 30.10.2023 повідомила, що ОСОБА_11 їй сказав, щоб картку вона мені повернула після його смерті, а їй щоб залишився житловий будинок, на що вона погодилась.
Вона вважає, що ОСОБА_12 емоційно діє на свекруху та налаштовує її проти неї. До смерті чоловіка з ОСОБА_8 вона знайома не була, так як чоловік мене не хотів з нею знайомити.
Аналогічні показання потерпіла в кримінальному провадженні - ОСОБА_3 надала і в судовому засіданні.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 від 08.08.20255 показала, що дійсно ОСОБА_7 є її племінником, який з 2022 року проходив службу в ЗСУ та приймав участь у бойових діях. Він залишив їй свою банківську картку для того, щоб вона при потребі користувалася нею, з метою лікування, якого вона потребує, що вона і робила.
ОСОБА_6 допитана в якості свідка 27.06.2025 підтвердила, що картку свою дав їй її син - ОСОБА_11 .
Оцінюючи вказані пояснення, слідчий суддя відмічає, що сама ОСОБА_3 повідомляє про те, що банківські картки на ім'я її чоловіка - ОСОБА_7 , знаходились в її свекрухи, тобто матері її чоловіка - ОСОБА_13 , яку він сам добровільно їй віддав, так як зберігав грошові кошти у матері. Коли ОСОБА_11 пішов воювати, то з даного приводу між ним та ОСОБА_3 постійно виникали суперечки.
Відповідно доводи особи, яка подала скаргу, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначеної у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення події і не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій осіб за статтею 185 КК України.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Предметом крадіжки є саме чуже майно, тобто майно, яке завідомо для особи, яка його вилучає, цій особі не належить. При цьому із суб'єктивної сторони особа чітко усвідомлює, що майно є для неї чужим, їй не належить і вона не має на нього жодного права.
У даній справі встановлено, що матір померлого є його спадкоємцем за законом, тобто має право на частину майна померлого. Свою банківську картку ОСОБА_7 передав саме матері, а не дружині, повідомив їй пін-код, цим самим надав своїй матері можливість користуватися банківською карткою і знімати гроші з його рахунку. Доказів наявності будь-якого договору саме зберігання матеріали провадження не містять.
Таким чином, немає підстав стверджувати, що у матері ОСОБА_7 , яка має право на спадщину після його смерті, був наявний умисел саме на заволодіння чужим майном. Не встановлено такого умислу і діях тітки померлого, оскільки не спростовано доказами, що вона знімала кошти з рахунку з відома і з дозволу власника, а обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях.
Тобто, не було встановлено усіх необхідних ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, слідчий до вказаного висновку прийшов внаслідок проведеної роботи щодо збирання та перевірки доказів, яка ним була проведена та є достатньою для прийнятого ним процесуального рішення.
У даному випадку слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про наявність підстав для закриття кримінального провадження, які підтверджуються зібраними доказами та у своїй сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку вказують на законність та обґрунтованість прийнятого процесуального рішення, а також з доводами про встановлення відсутності уданому випадку складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Оскаржувана постанова слідчого містить мотиви, з яких слідчий прийшов до висновку про закриття кримінального провадження, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами кримінального провадження, у ній викладено всі встановлені слідчим обставини, які у повній мірі узгоджуються між собою та виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.
За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025060500000160 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відповідає вимогам ст. 110 КПК України і підстави для її скасування відсутні, слідчим було прийнято об'єктивне рішення про закриття кримінального провадження, яке базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів.
Якщо особа, яка подала скаргу, - дружина померлого, як його спадкоємець, оспорює право матері померлого як другого спадкоємця на частину спадкового майна, то це є спором про право і дані правовідносини лежать у цивільно-правовій площині, про що і зазначено слідчим у постанові про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 284,303-307, 372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 25.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025060500000160 від 05.05.2025, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1