02 грудня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/18866/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,
вирішуючипитання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Козака Олексія Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 26 лютого 2025 року
у цивільній справі № 753/1580/25 Дарницького районного суду міста Києва
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києвавід 26 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Козак Олексій Сергійович, в інтересах ОСОБА_1 , 05.11.2025 безпосередньо до Київського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, одночасно порушуючи питання про поновлення пропущеного строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, представник апелянта вказує, що відповідач на момент відкриття провадження та розгляду справи по суті перебував за межами України. Відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також не отримував копії позовної заяви та судового рішення, що позбавило його можливості реалізувати процесуальні права. Про наявність рішення відповідачу стало відомо випадково, під час самостійного моніторингу інформації у відкритих джерелах (Інтернет). Після того, як стало відомо про оскаржене рішення, він негайно вжив заходів для захисту своїх прав, зокрема уклад договір про надання правової допомоги з адвокатом. Адвокат отримав рішення в приміщенні суду лише 15.10.2025, тому вважає, що строк пропущено з поважних підстав.
Дослідивши матеріалів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
1. Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Дарницького районного суду міста Києва постановлено 26 лютого 2025 року.
Отже, останнім днем строку подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 28 березня 2025 року включно.
Апеляційна скарга подана 05.11.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, представник апелянта вказує, що відповідач не отримував рішення суду та випадково дізнався шляхом самостійного моніторингу інформації у відкритих джерелах (Інтернет), а також те, що адвокат отримав копію рішення 15.10.2025.
Перевіряючи наведені доводи, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення копії рішення на зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 (а.с. 166). Докази отримання оскарженого рішення відсутні.
Судове рішення надіслано для оприлюднення в ЄДРСР 26.02.2025, забезпечено загальний доступ 27.02.2025.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року є не обґрунтованими, а наведені причини пропуску - неповажними з наступних підстав.
Твердження представника апелянта про необізнаність відповідача з ухваленим рішенням та станом розгляду справи до моменту здійснення моніторингу в мережі Інтернет спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Вчинення відповідачем активних процесуальних дій, а саме подання 17.03.2025 клопотання про витребування доказів через підсистему «Електронний суд» (а.с. 180-182), беззаперечно свідчить про те, що станом на березень 2025 року ОСОБА_1 був обізнаний з наявністю судового провадження та ухвалення судом судового рішення 26.02.2025 та мав реальну, об'єктивну можливість дізнатися про результат розгляду справи, ознайомитися з текстом судового рішення в електронному кабінеті або отримати його копію. Проте, реалізувавши право на звернення до суду з клопотанням у березні, у якому вказано на ухвалення судом рішення 26.02.2025, апелянт не виявив належної процесуальної зацікавленості щодо оскарження рішення протягом наступних майже восьми місяців, подавши скаргу лише 05.11.2025.
У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18). Верховний Суд наголосив, що вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу правової визначеності (res judicata). Суд зобов'язаний перевірити, чи виправдовують причини поновлення строку втручання у цей принцип, і сама лише вказівка на наявність «поважних причин» без їх належного підтвердження та оцінки не є достатньою підставою для поновлення строку.
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, повинна діяти сумлінно та демонструвати готовність брати участь у розгляді справи, утримуючись від зловживання процесуальними правами або зволікання. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (справа «Пономарьов проти України»), сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження у розумні інтервали часу. Поведінка апелянта, який, знаючи про судовий процес у березні 2025 року, зволікав з поданням скарги до листопада 2025 року, свідчить про відсутність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали реалізації права на оскарження у визначені законом строки. Посилання на перебування за кордоном та отримання повного тексту рішення адвокатом лише 15.10.2025 за таких обставин носять суб'єктивний характер, оскільки залежали виключно від пасивної поведінки самого скаржника, який не скористався можливостями системи «Електронний суд» та не надав доказів неможливості вчинення процесуальних дій у період з березня по жовтень 2025 року.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику необхідно звернутись з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказавши інші поважні причини пропуску такого строку.
2. Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційна скарга не містить усіх відомостей про адвоката Козака О. С., який подає апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , зокрема реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), що унеможливлює її ідентифікацію в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та комунікацію із ним за допомогою електронного кабінету.
Отже, на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України адвокату Козаку О. С. необхідно надати Київському апеляційному суду відповідну інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу адвоката Козака Олексія Сергійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: https://www.kas.gov.ua/CourtPortal.WebSite/Home/PoshukSprav
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова