справа № 373/1333/25 головуючий у суді І інстанції Свояк Д.В.
провадження № 22-ц/824/16293/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
02 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика » поданою представником - Виноградовим Юрієм Ернестовичем на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року представниця ТОВ «Бізнес Позика» - Лебідь К.В. звернулася до Переяславського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просила:
стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Договором №497736-КС-001 про надання кредиту від 27 квітня 2024 року, що становить 56 860,03 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 216,56 грн; суми прострочених платежів по процентах - 39 743,47 грн; суми прострочених платежів за комісією - 900,00 грн; а також витрати по оплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2024 року між позивачем та відповідачкою був укладений кредитний договір №497736-КС-001, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 12 000,00 грн шляхом переказу на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,150125% за кожен день користування кредитом.
Також, 08 липня 2024 року між позивачем та відповідачкою було укладено додаткову угоду №1 до договору №497736-КС-001, за якою відповідачці надано додатковий кредит в розмірі 6 000,00 грн.
Відповідачка порушила умови кредитного договору, здійснила лише часткову оплату в розмірі 13 347,97 грн та має прострочену заборгованість станом на 29 квітня 2025 року в сумі 56 860,03 грн, яка складається з суми прострочених платежів за «тілом» кредиту - 16 216,56 грн; суми прострочених платежів за відсотками - 39 743,47 грн; суми прострочених платежів за комісією- 900,00 грн.
Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №497736-КС-001 від 27 квітня 2024 року в розмірі 10 216,56 грн, заборгованість за додатковою угодою №1 від 08 липня 2024 року в розмірі 18 493,26 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 11 593,26 грн, заборгованості за комісією в розмірі 900,00 грн, а також судовий збір в розмірі 1 223,30 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду, представник ТОВ «Бізнес позика» - Виноградов Юрій Ернестович 02 вересня 2025 року через систему Електронний суд подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року змінити в частині стягнення загального розміру заборгованості ОСОБА_1 за Договором №497736-КС-001 про надання кредиту від 27 квітня 2024 року та Додатковою угодою №1 від 08 липня 2024 року до Договору про надання кредиту №497736-КС-001 від 27 квітня 2024 року з 28 709,82 грн на грошову суму 56 860,03 грн.
Вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення неправильно застосував норми матеріального права шляхом неправильного тлумачення закону, а саме прийшов до хибних висновків про те, що позивач начебто нараховував проценти поза межами строку дії Кредитного договору, а також дійшов до хибних висновків щодо того, що умовами Додаткової угоди до Кредитного договору начебто не був продовжений термін дії Кредитного договору.
Внаслідок вищезазначеного, через те що суд першої інстанції прийшов до хибних висновків щодо начебто нарахування позивачем процентів за кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору, суд неправомірно здійснив перерахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, через що неправомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за Кредитним договором та Додатковою угодою до Кредитного договору частково.
За умовами укладеного між сторонами договору, стандартна процентна ставка становить 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15012500, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у Кредитному договорі, який уклав Відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Позивач за Кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів); не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості), розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалося. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості).
Позивач у позовних вимогах не нараховував та не заявляв до стягнення жодну неустойку (у формі пені чи штрафів) відповідно до ст. 549 ЦК України та не нараховував та не заявляв до стягнення жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми), що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України).
Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за Кредитним договором. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість за Кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно сплатити за Кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі.
Однак порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту.
Тобто якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості (тобто порушення Позичальником графіку платежів призводить до подорожчання загальної вартості кредиту).
Позичальник здійснював платежі за Кредитним договором з порушенням встановленого орієнтовного графіку платежів (зі змінами відповідно до умов Додаткової угоди до Кредитного договору), що закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту.
Відповідач здійснив лише перший платіж за Кредитним договором у відповідності до графіку платежів, а решту платежів за графіком, а саме з другого по п'ятий включно (після п'ятого платежу була укладена Додаткова угода до Кредитного договору, якою був встановлений оновлений графік платежів) здійснив з порушенням встановленого графіку платежів (у меншому розмірі, ніж це передбачено графіком платежів).
Щодо здійснення відповідачем платежів за оновленим графіком платежів за Додатковою угодою до Кредитного договору, то Відповідач не здійснив жодного платежу за оновленим графіком платежів за Додатковою угодою.
При цьому, всі платежі відповідача за Кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.
Відповідно до вищевикладеного, за Кредитним договором застосовувалися наступні проценті ставки та були нараховані наступні суми процентів за користування кредитом:
нараховані за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,15012500 % в день 13 750,25 грн (у період з 27 квітня 2024 року по 29 липня 2024 року включно);
нараховані за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,50000000 % в день 35 757,75 грн (у період з 30 липня 2024 року по 23 грудня 2024 року включно).
При цьому, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №497736-КС-001 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором №497736-КС-001 на загальну суму 13 347,97 грн, з яких 9 764,53 грн було розподілено на погашення його заборгованості по процентам за Кредитним договором.
У зв'язку з вищевикладеним, загальна заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом за Кредитним договором складає 39 743,47 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» поданою представником - Виноградовим Юрієм Ернестовичем на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження була надіслана на адресу реєстрації ОСОБА_1 та за даними рекомендованого поштового повідомлення отримана 07 жовтня 2025 року, що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно вимог ст. 369 ЦПК України, в редакції на час надходження апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 квітня 2024 року між позивачем та відповідачкою в електронній формі був укладений кредитний договір №497736-КС-001 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту 27 квітня 2024 року, що акцептована відповідачкою 27 квітня 2024 року, шляхом підписання електронним підписом відповідачки.
Крім того, 08 липня 2024 року відповідачкою було акцептовано додаткову угоду №1 до зазначеного договору.
До позову додані копії паспорту споживчого кредиту, послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту №497736-КС-001 від 27 квітня 2024 року та додаткової угоди №1, анкети клієнта та правила відкриття кредитної лінії.
Відповідно до п. 2 договору та змін внесених додатковою угодою позивач надав відповідачці кредит у розмірі 16 216,25 грн строком на 24 тижні на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,15012500% в день (фіксована ставка), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 900,00.
До позову додані довідки ТОВ «ПрофітГід» про перерахування коштів відповідачці відповідно до кредитного договору №497736-КС-001 від 27 квітня 2024 року та додаткової угоди від 08 липня 2024 року.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі. Відповідач розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, а ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувала проценти після закінчення строку дії Кредитного договору. Оскільки відповідач порушила умови кредитного договору, виконавши кредитні зобов'язання не в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими. Однак, в додатковій угоді №1 до договору про надання кредиту сторонами підтверджено, що станом на 08 липня 2024 року сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до умов договору становить 10 216,56 грн, а також узгоджено суму збільшення кредиту - 6 000,00 грн, строк позики - 24 тижні, відсотки за користування позикою за зниженою процентною ставкою -1,15012500% та комісія - 900,00 грн. Будь-яких доказів наявності обставин щодо продовження строку кредитування та зміни процентної ставки, суду не надано. З врахуванням викладеного суд вважав, що проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за цим договором з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами складає 11 593,26 грн (6 000/100х1,15012500%х168).
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не може погодитися з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статі 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно із статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов'язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору (позики) обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту (позики), в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
У постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 розв'язано виняткову правову проблему щодо меж застосування заходів відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Так, відсотки, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною 2 статті 625 ЦК України, - це спеціальний вид відповідальності на відміну від відсотків, які є звичайною платою за користування грошима, у тому числі за договором позики.
Роз'яснено, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною. Не можуть застосовуватися одночасно регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України про відсотки за договором позики та охоронна норма частини 2 статті 625 ЦК України про стягнення інфляційних збитків і 3% річних. Тому до прострочення з боржника стягуються відсотки від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за кредит, а за період після такого прострочення - річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Колегія суддів встановила, що договором №497736-КС-001 про надання кредиту від 27 квітня 2024 року сторонами передбачено:
Строк кредиту: 24 тижні.
Стандартну процентну ставку у розмірі 1,5% в день, фіксована.
Знижену процентну ставку у розмірі 1,150125 % за кожен день, фіксована.
Комісія за надання кредиту - 1 800,00 грн.
Загальний розмір наданого кредиту: 12 000,00 грн.
Термін дії Договору: до 12 жовтня 2024 року.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 35 569,40 грн.
У п.3.2.2. Договору сторони узгодили, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору».
В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.
Згідно графіку платежів було погоджено, якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 31 200,00 грн. з яких по процентах - 17 400,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Відповідно до п. 3.2.4 Договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в т.ч з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховується на фактичний залишок суми кредиту.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем дотримано умови кредитного договору щодо строку кредитування та нараховано відсотки за користування кредитом у визначеному договором розмірі за кожен день в період з 27 квітня 2024 року по 23 грудня 2024 року включно. Позивачем також враховано, що з 10 травня по 08 липня 2024 року ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту сплатила 13 347,97 грн, з яких: за кредитом - 1 783,44 грн, по відсоткам - 9 764,53 грн, по комісії - 1 800,00 грн.
Між сторонами також укладено 08 липня 2024 року Додаткову угоду №1 до договору №497736-КС-001 та передбачено:
Строк кредиту: 24 тижні.
Стандартну процентну ставку у розмірі 1,5% в день, фіксована.
Комісія за надання кредиту - 900,00 грн.
Загальний розмір наданого кредиту: 16 216,56 грн.
Термін дії Договору: до 23 грудня 2024 року.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 44 992,79 грн.
Вирішуючи спір у справі місцевий суд не звернув увагу на положення Додаткової угоди, згідно яких сторони договору підтвердили суму неповернутого кредиту станом на 08 липня 2024 року у 10 216,56 грн та збільшили суму кредиту на 6 000,00 грн, а тому загальна сума кредиту з 08 липня 2024 року визначена у 16 216,56 грн, а не 6 000,00 грн.
Після укладення Додаткової угоди №1 відповідачка погашення кредиту не здійснювала.
Після закінчення строку кредитування жодних відсотків, штрафів, пені чи інших стягнень відповідачу не нараховувалося.
До того ж, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Отже, оскільки відповідач не дотрималася графіку платежів позивач мав право нараховувати позичальнику 1,150125% за кожен день користування кредитом до 07 липня 2024 року, потім з 08 липня по 20 серпня - за відсотковою ставкою 1,5%, а в подальшому до завершення строку кредитування (23 грудня 2024 року) - по 1% за кожен день користування кредитом.
Таким чином, з 27 квітня по 08 липня 2024 року, застосовується процентна ставка за користування кредитом у розмірі 1,150125% з урахуванням сплати відповідачкою кредиту, а саме: (14 днів * 12 000,00 грн * 1,150125%) + (42 дні * 11 862,98 грн * 1,150125%) + (17 днів * 10 983,78*1,150125%) = 9 809,77 грн.
З 09 липня по 20 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день = 43 дні * 16 216,56 гривень * 1,5% = 15 689,63 грн.
Починаючи з 21 серпня 2024 року по 23 грудня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день = 125 днів * 16 216,56 гривень * 1% = 20 270,00 грн.
Отже, загальний розмір несплачених відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 36 004,87 грн = 45 769,40 грн (нараховано) - 9 764,53 грн (сплачено).
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, належним чином умови Додаткової угоди №1 від 08 липня 2024 року не дослідив, розрахунок відсотків здійснив не відповідно до фактичних обставин справи та чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, а тому помилково стягнув з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 18 493,26 грн.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та, у зв'язку з цим неправильне застосування норм матеріального права, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Оскільки суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення визначив загальну суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, з метою уникнення ускладнень при виконанні судового рішення, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню частково (93,42%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 263,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 394,50 грн, а всього 5 657,50 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» поданою представником - Виноградовим Юрієм Ернестовичем - задовольнити.
Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором №497736-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електрона форма) від 27 квітня 2024 року у розмірі 53 121 (п'ятдесят три тисячі сто двадцять одна гривня) 43 коп, з яких: сума прострочених платежів за тілом кредиту - 16 216,56 грн; сума прострочених платежів по процентах - 36 004,87 грн; сума прострочених платежів по комісії - 900,00 грн
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір за подання позовної заяви 2 263,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 394,50 грн, а всього 5 657 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень) 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова