Справа № 202/8270/25
Провадження № 2/202/4626/2025
17 листопада 2025 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У серпні 2025 позивач в особі свого представника - адвоката Ляшенко М.Г. звернувся з позовом, в якому зазначив, що перебуває з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі.
Мають спільну дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В червні 2023 року шлюбні відносини між ним і відповідачем були припинені.
Неповнолітня дитина проживає разом з ним.
Відповідач не виконує свого обов'язку щодо утримання дитини.
За цих підстав позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні, при цьому не заперечували проти стягнення аліментів на користь самої дитини.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали, але просили присудити аліменти на користь самої дитини, а не позивача.
Також у судовому засідання була заслухана дитина ОСОБА_5 , яка пояснила, що з матір'ю в неї погані відносини, проживає з батьком.
Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебувають у шлюбі.
Мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Сторонами та самою дитиною, яка досягла чотирнадцяти років, у судовому засіданні зазначено, що вона проживає з батьком.
Також сторонами зазначено, що на цей судом розглядається позов матері дитини до батька про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.
Між сторонами наявний спір щодо утримання матір'ю дитини.
При вирішенні спору суд керується тим, що відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При цьому у частині 9 статті 7 Сімейного кодексу України закріплено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини.
Отже, аліменти, які стягуються на дитину, є власністю дитини та вона має право на їх самостійне одержання та розпорядження ними.
Судом ураховується, що відповідачка як мати в силу закону зобов'язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому спір щодо надання матеріальної допомоги на утримання дитини може містити незгоду між батьками як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Отже, в разі спору суд має вирішити питання не лише щодо стягнення аліментів, а й визначити їх розмір.
В даному випадку звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини свідчить про наявність спору щодо надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дочки.
Приймаючи до уваги матеріальний стан сторін та всі інші обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до положень сімейного законодавства розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на користь дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно визначити в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 27 серпня 2025 року, яке здійснювати на користь дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27 серпня 2025 року і до досягнення нею повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко