Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16183/2025
м. Київ Справа № 755/13543/22
27 листопада 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко І.В. у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
У грудні 2022 року Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову, подану 28.11.2024 року, просив:
- позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для опіки та піклування батьку ОСОБА_3 ;
- стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 , кошти (аліменти) на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки (але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на обліку в службі у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
Дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та її батьками - бабою ОСОБА_5 та дідом ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , проте зареєстрованого місця проживання немає.
Мати дитини не працює та зловживає спиртними напоями. Батьком дитини є ОСОБА_3 , який проживає окремо за межами міста Києва разом із своєю родиною, працює офіційно, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року у справі № 755/5844/17 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 шлюб було розірвано.
До Служби у справах дітей та сім'ї неодноразово надходили повідомлення про вчинення ОСОБА_1 у присутності дитини домашнього насильства щодо її мати. ОСОБА_5 повідомляла, що її донька ОСОБА_7 постійно зловживає алкогольними напоями, тривалий час ніде не працює, онука ОСОБА_8 фактично утримують вони.
Служба у справах дітей та сім'ї неодноразово проводила профілактичні роботи із ОСОБА_1 , під час яких роз'яснювала їй обов'язки батьків щодо утримання, виховання та навчання малолітньої дитини, попереджала про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов'язків. Під час спілкування з працівниками служби ОСОБА_1 зазначала, що має вищу освіту, за фахом юрист, на даний час офіційно не працює, має реєстрацію місця проживання та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Її син ОСОБА_8 дійсно не має реєстрації місця проживання, але це питання зараз для неї не на часі. З батьками та рідною сестрою ОСОБА_9 у неї погані відносини.
Спеціалістами Служби були обстежено житлово-побутові умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та складено відповідний акт, за висновком якого санітарний стан у квартирі задовільний, дідом та бабою створені належні умови для проживання дитини, мати в цьому участі не приймає.
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 службі у справах дітей та сім'ї пояснювали, що раніше їх донька ОСОБА_1 працювала, потім почала вживати алкогольні напої, вони намагалися її лікувати, однак це їй не допомогло, вона звільнилась та ніде тривалий час не працює, втратила паспорт громадянки України. Кожного дня вона вживає алкогольні напої, після чого вчиняє скандали стосовно них. Це все бачить онук. ОСОБА_8 вчиться погано, ним ніхто не займається.
Крім того, спеціалістам Служби надала пояснення рідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_12 , яка повідомила, що протягом шести років ОСОБА_8 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 . Весь цей час дитина перебуває у постійному психологічному стресі. Школу не відвідує, часто залишається без нагляду матері, як удома так і на вулиці. Мати дитини постійно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, кричить на нього, лається нецензурною лайкою. Водночас у присутності дитини дозволяє собі жорстоке поводження із своїми пристарілими батьками, які мешкають разом із ними. Така поведінка матері дитини змушує їх постійно викликати працівників поліції. ОСОБА_8 часто приводить матір з вулиці до дому, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, або просить сторонніх осіб йому допомогти, тому що самому вести її до дому йому важко. Вона неодноразово просила сестру зупинитись, не вживати алкоголь, однак ОСОБА_7 ніяк на це не реагує.
За інформацією Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї), ч.1 ст. 175-1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях), ч.1 ст.178 КУпАП (розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п'яному вигляді), ч.1 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей).
Крім того, протягом 2022 року стосовно ОСОБА_1 Дніпровським районним судом міста Києва неодноразово розглядалися справи про адміністративні правопорушення та накладалися стягнення: 1) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (постанова від 14.06.2022 справа №755/4134/22); 2) її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП (постанова від 16.11.2022 №755/9973/22); 3) її було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства (постанова від 21.10.2022 №755/9586/22).
За повідомленнями Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб (надалі-Центр) родина ОСОБА_1 перебувала на обліку. З матір'ю було узгоджено та підписано договір та індивідуальний план соціального супроводу родини. Спеціалістами здійснювалися візити в родину, в ході яких проводилися мотиваційні бесіди щодо виконання пунктів плану. Однак ОСОБА_1 із застереженням відноситься до співпраці із фахівцями, не виконувала пунктів плану. До неї за місцем проживання було здійснено візит фахівцями Центру без попередження та з'ясовано, що ОСОБА_1 зовні мала ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: неприємний запах алкоголю, її мова була уповільненою, думки плуталися. За час здійснення соціального супроводу вона не виконала жоден з пунктів індивідуального плану та має низьку мотивацію до змін. Відповідно до листа Центру від 01.06.2022 №101/42-352 соціальний супровід родини завершено 11.05.2022 року з негативним результатом.
Отже, ОСОБА_1 цілком свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не готує його до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування дитині, не спілкується із дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення; не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, не створює належних умов для проживання та розвитку дитини, не цікавиться його здоров'ям та нехтує його потребами. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення матері від виховання дитини та свідомого нехтування своїми обов'язками.
ОСОБА_1 належним чином була запрошена на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, однак не з'явилася, про причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дитини не надала.
Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та органом опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та надано висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав, у зв'язку з тим, що мати ухиляється від виховання та утримання дитини.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задоволено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для опіки та піклування батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29 грудня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, своєї поведінки впродовж судового розгляду справи не змінила, хоча мала можливість та час для виправлення свого ставлення до виховання дитини, однак таких заходів не вживала, що підтверджує її неспроможність забезпечити необхідні умови для повноцінного розвитку дитини, тому позбавлення відповідачки батьківських прав є доцільним та спрямоване, перш за все, на захист прав та інтересів дитини.
Позбавлення відповідачки батьківських прав здійснене згідно із законом, спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.
Крім того, суд зазначив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Тобто, відповідачка не позбавлена можливості все ж таки змінити своє ставлення до дитини та їх виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах, а також не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про надання їй права на побачення з дитиною.
Враховуючи бажання батька дитини, а також відомості, які характеризують його особу, суд визнав за можливе передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для опіки та піклування батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вирішуючи питання стягнення аліментів, суд виходив із того, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 28 серпня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд до іншого суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом не взято до уваги, що від початку розгляду справи вона жодного разу не була притягнута до адміністративної відповідальності, належним чином виконувала свої обов'язки по вихованню сина, який весь час проживав із нею. У висновку Центру соціальних служб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, який міститься в матеріалах справи, зазначено, що її син ОСОБА_8 почуває себе комфортно проживаючи разом із мамою, дитина регулярно відвідує спортивну секцію з футболу, куди його відводить мама.
Батько дитини ОСОБА_3 не займався виховання сина, не допомагав йому матеріально, і лише з 2025 року почав цікавитися його життям, відвідувати ліцей, в якому дитина навчається та проводити там заняття з медицини.
Судом безпідставно не взято до уваги пояснення, надані нею з приводу неявки на засідання опікунської ради 14.12.2022 року.
Суд не встановив обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме, що син ніколи не висловлював бажання жити з батьком, оскільки між ним та цивільною дружиною ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки. Також суд не надав оцінки її поясненням про те, що ОСОБА_3 у 2018 році притягувався до кримінальної відповідальності, в його квартирі, на очах у дитини в межах кримінальної справи проводився обшук.
На момент ухвалення рішення ОСОБА_8 виповнилося 13 років, проте суд не надав можливість дитини висловити свою думку, чим порушив його права, визначені законом.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яку суд застосував до неї не встановивши при цьому всіх фактичних обставин справи.
У жовтні 2025 року орган опіки та піклування подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_14 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_15 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідач у справі ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22.12.2022 року орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації склав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як убачається зі змісту Висновку (протокол №19 від 14.12.2022): «До комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло подання служби у справах дітей та сім'ї щодо надання висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На час розгляду зазначеного питання Комісією встановлено, що малолітній ОСОБА_8 перебуває в службі у справах дітей та сім'ї на обліку як дитина, яка опинилися у складних життєвих обставинах. Мати дитини, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , дитина не має реєстрації місця проживання. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, не працює, вчиняє домашнє насильство над своїми батьками в присутності дитини. Громадянка мало приділяє уваги навчанню сина, ОСОБА_8 приходить до школи у брудному одязі, домашні завдання не виконує. Баба та дід фактично матеріально утримують дитину.
Батько дитини, ОСОБА_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Він тривалий час не проживає разом із дитиною, матеріально сина не утримує, працює офіційно, рідко бачиться з ОСОБА_8 , мало уваги приділяє синові, його вихованню та успіхам у навчанні. Спеціалістами служби у справах дітей та сім'ї протягом декількох років неодноразово проводилася профілактична робота із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час якої їм роз'яснювалися обов'язки батьків щодо утримання, виховання та навчання малолітньої дитини, вони попереджалися про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов'язків. Батько дитини ОСОБА_3 був присутній на засіданні Комісії, категорично заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , 2012 р.н., бажає брати участь у вихованні та утриманні дитини. Батько повідомив, що після ремонту в квартирі, де він проживає, має намір забрати дитину, самостійно займатися його вихованням та утриманням.
Мати дитини, ОСОБА_1 , не виконує батьківські обов'язки, цілком самоусунулася від обов'язків щодо виховання та утримання дитини, не створила належних умов для нормального проживання, не дбає про його фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться його життям та здоров'ям.
На засідання Комісії ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була запрошена належним чином, будь-яких пояснень щодо участі у спілкуванні та вихованні дитини не надала….»
Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування визнав за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з тим, що вона ухилилася від виховання та утримання дитини».
27.10.2021 року заступник начальника - начальник відділу захисту прав дітей ОСОБА_17 звернулась до начальника Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із доповідною, в якій, з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважала за доцільне поставити останнього на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
На підставі доповідної, на виконання постанови КМУ № 866 від 24.09.2008 року «Про питання діяльності органів опіки та піклування пов'язаної із захистом прав дитини, та відповідно до «Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження», затвердженого постановою КМУ № 585 від 01.06.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 поставлено на профілактичний облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
Спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї неодноразово проводилися профілактичні роботи із ОСОБА_1 , під час яких їй роз'яснювалися обов'язки батьків щодо утримання, виховання та навчання малолітньої дитини, вона попереджалася про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов'язків.
18.05.2022 року головними спеціалістами відділу Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено Акт № 51. Відповідно до Акту у квартирі чисто, прибрано, вона умебльована, в ній є необхідна побутова техніка та меблі, у достатній кількості продукти харчування та приготовлена їжа. Санітарний стан у квартирі задовільний. Дитині створено належні умови для проживання дідом та бабою, мати в цьому участі не приймає.
Згідно з психолого-педагогічною характеристикою навчально-виховного комплексу № «Фортуна» з поглибленим вивченням іноземних мов (спеціалізована школа І ступеня - гімназія) м. Києва, складеною в.о. директора Ларисою Галузіною, від 03.11.2021 року «02-24/154, ОСОБА_2 навчається в НВК № 183 «Фортуна» з 2018 року. На даний момент ОСОБА_8 є учнем 4-Г класу. Доброзичливий, товариський, поважає старших, позитивно сприймає оточуючих. У класі спілкується переважно з хлопчиками, конфліктів між однокласниками не спостерігається. Вихованням сина займається мати. Вдома дитина має своє робоче місце, він забезпечений підручниками та зошитами, навчальний матеріал засвоює на початковому рівні. Ставлення дитини до навчання нестійке: вважає, що вчитися не треба, тому інтересу до навчання зовсім не виявляє, на уроках не активний, постійно займається сторонніми справами, завдання, які опрацьовують на уроках систематично не виконує. Також постійно не виконує і домашні завдання, зошити брудні та дуже неохайні. ОСОБА_18 приходить до школи у брудному одязі. Мати мало приділяє уваги навчанню сина. Тато проживає окремо, з ОСОБА_8 бачиться рідко та приділяє йому мало уваги.
Як вбачається з листа Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві № 103008-3636 від 22.09.2021 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпровському управлінні поліції ГУНП м. Києва як кривдник.
Так, 22.09.2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення насильства в сім'ї. 06.10.2021 року відносно неї винесено постанову № ВАБ 384838 про вчинення адміністративного правопорушення. 22.09.2021 року за вчинення насильства в сім'ї винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення. У подальшому із нею була проведена профілактична бесіда виховного характеру, щодо недопущення повторного вчинення насильства в сім'ї.
Крім того, ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за ч.1 ст. 175-1 КУпАП, за ч. 1 ст. 178 КУпАП, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за ч. 1 ст. 183 КУпАП, до кримінальної відповідальності не притягувалася.
При цьому, ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується листом Дніпровського управління поліції ГУНП у Києві № 103008-3771 від 30.09.2021 року.
Зі змісту листа Центру соціальних служб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.02.2022 року № 103/42-207, вбачається, що з ОСОБА_1 було узгоджено та підписано договір та індивідуальний план соціального супроводу родини. Спеціалістом Центру регулярно здійснювались візити в родину, проте ОСОБА_1 не виконувала пункти індивідуального плану. 19.01.2022 року спеціалістом Центру без попередження було здійснено візит в родину, ОСОБА_1 була з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: неприємний запах алкоголю, уповільнена мова, сплутаність думок. Спеціалістом проведена бесіда з матір'ю ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка повідомила, що ситуація в родині погіршилась, ОСОБА_4 пропускає дистанційні заняття в школі.
Відповідно до листа Центру соціальних служб Дніпровського районної в м. Києві державної адміністрації від 01.06.2022 року № 103/42-352 за час здійснення соціального супроводу мати не виконала жоден з пунктів індивідуального плану та має низьку мотивацію до змін. Соціальний супровід родини завершений негативним результатом.
16.11.2022 року ОСОБА_1 надала спеціалістам Служби письмові пояснення, в яких зазначила, що має вищу освіту, за фахом юрист, на даний час офіційно не працює, має реєстрацію місця проживання та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Її син ОСОБА_8 дійсно не має реєстрації місця проживання, але це питання зараз для неї не на часі. З дідом та бабою у неї разом із ОСОБА_8 погані відносини. Вона неодноразово просила своїх батьків виїхати їх до іншого житлового приміщення та залишити її із сином. Однак вони на це не згодні. Із рідною сестрою ОСОБА_12 у неї також погані відносини, тому що вона підтримує позицію батьків.
31 травня 2018 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 755/7323/18). Як встановлено судом, ОСОБА_1 26.04.2018 року о 16 годин 07 хвилин за адресою свого проживання в кв. АДРЕСА_3 вчинила сімейну сварку, застосувавши психологічне насильство до своєї матері ОСОБА_19 на побутовому підґрунті.
03 грудня 2018 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа №755/17685). Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 07 вересня 2018 року о 20:00 годині за місцем свого проживання вчинила насильство відносно батька ОСОБА_6 - вдарила по голові, висловлювалася нецензурною лайкою. При цьому в заяві ОСОБА_6 було зазначено, що ОСОБА_1 знаходилась у стані алкогольного сп'яніння та на зауваження не реагувала.
21 грудня 2018 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 755/18809/18). Як встановлено судом, ОСОБА_1 08.09.2018 року о 18 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сімейну сварку з батьком ОСОБА_6 , а саме фізичне насильство.
20 травня 2020 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення (справа № 755/2799/20). Як встановлено судом, ОСОБА_1 12 лютого 2020 року о 17 год.50 хв. у м. Києві по вул. Жмиренка, 8 неналежним чином виконувала батьківські обов'язки по відношенню до свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: не приділяла уваги вихованню, зловживала алкоголем.
06 серпня 2020 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа № 755/6682/20). Як встановлено судом, ОСОБА_1 09.05.2020 року близько 22:40 год. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пояснень батьків відповідача, наданих Службі у справах дітей та сім'ї, раніше їх донька ОСОБА_1 працювала. Потім почала вживати алкогольні напої, вони намагалися її лікувати, однак це їй не допомогло. Вона звільнилась та ніде тривалий час не працює, втратила паспорт громадянки України. Кожного дня вона вживає алкогольні напої, після чого вчиняє скандали стосовно них. Це все бачить онук. Вона погрожує вбивством батьків в присутності дитини. ОСОБА_8 вчиться погано, ним ніхто не займається.
Як убачається з наданих Службі у справах дітей та сім'ї письмових пояснень рідної сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_12 , протягом шести років ОСОБА_8 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 . Весь цей час дитина перебуває у постійному психологічному стресі. Школу не відвідує, часто залишається без нагляду матері, як удома так і на вулиці. Мати дитини постійно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, кричить на нього, лається нецензурною лайкою. Водночас у присутності дитини дозволяє собі жорстоке поводження із своїми пристарілими батьками, які мешкають разом із ними. Така поведінка матері дитини змушує їх постійно викликати працівників поліції. ОСОБА_8 часто приводить матір з вулиці до дому, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, або просить сторонніх осіб йому допомогти, тому що самому вести її до дому йому важко. Вона неодноразово просила сестру зупинитись, не вживати алкоголь, однак ОСОБА_7 ніяк на це не реагує.
Згідно листа Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві від 29.12.2022 року, 22.09.2022 року гр. ОСОБА_1 відповідно до Наказу МВС від 25.02.2019 №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України» поставлено на профілактичний облік до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за категорією «кривдник».
Як вбачається з листа Служби у справах дітей та сім'ї Фастівського району Київської області від 07.12.2021 року, ОСОБА_3 , який є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується позитивно, має подяки та відзнаки.
Згідно з характеристикою громадської організації добровільне самоврядне об'єднання «ВІКТОРІ» від 05.12.2022 року, ОСОБА_3 є членом вказаної громадської організації з лютого 2019 року. Метою діяльності Організації є: військово- та національно-патріотичне виховання дітей і молоді; популяризація і розвиток фізичної культури та військово-прикладного спорту, здорового способу життя; участь та проведення заходів пов'язаних з соціальним і правовим захистом військовослужбовців та членів їх сімей та інше. ОСОБА_3 очолює напрямок: навчання громадян діям в екстремальних умовах та надання першої домедичної допомоги потерпілим. У період 2019-2022 роки, особисто ОСОБА_3 , на громадських засадах, було сплановано, організовано та проведено, понад 80 (вісімдесят) заходів пов'язаних з навчанням громадян діям в екстремальних умовах та надання першої домедичної допомоги потерпілим. З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_3 приймає активну участь у волонтерській діяльності спрямованій на підготовку підрозділів ЗСУ. За значний особистий внесок у справу підвищення спроможностей Сил Обороні України, наказом Головнокомандувача ЗС України генерала ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗС України - «За сприяння війську». Разом із громадською та професійною діяльністю, ОСОБА_21 є уважним батьком, приділяє велику увагу вихованню сина ОСОБА_8 , який неодноразова був присутній на заняттях та громадських заходах, які проводив його батько - ОСОБА_3 . Вміле поєднання високих людських якостей та рівня професійної підготовки забезпечило ОСОБА_22 щиру повагу та високий авторитет серед товаришів та громадськості.
Згідно листа закладу загальної середньої освіти № 317 Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, педагогічний колектив висловив щиру подяку ОСОБА_3 та його професійній команді за отримання основ теоретичних знань та практичних навичок щодо надання першої медичної допомоги постраждалим в разі отримання травм різного ступеня важкості та при невідкладних станах.
Крім того, державна установа «Центр пробації» у місті Києві та Київській області Дніпровського районного відділу та адміністрація школи вищої спортивної майстерності міста Києва висловили ОСОБА_3 вдячність за проведення практичних занять по наданню першої домедичної допомоги.
Також ОСОБА_3 вручалися різного роду подяки та грамоти за підтримку та своєчасну допомогу Збройним Силам України у якісній підготовці особового складу та за надання професійних навиків з тактичної медичної, а також наказом Головнокомандуючого Збройних Сил України ОСОБА_23 від 03.12.2022 № 1786 його відзначено почесним нагрудним знаком «За сприяння війську».
Відповідно до копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 надавала згоду ОСОБА_3 на тимчасовий виїзд за кордон з метою відпочинку разом із ОСОБА_24 з 19 липня 2022 року по 19 серпня 2022 року.
16.05.2023 року спеціалістами Служби було здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , про що було складено відповідний акт № 283. Житло розміщене на 15 поверсі 23 поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Умови проживання: в помешканні проводяться ремонтні роботи, наявні будівельні матеріали та частково сантехніка. Загальна площа 69,0 кв. м, житлова приблизно 30,0 кв. м. Наявна електро-, водо- та теплопостачання, вікна металопластикові, санвузол роздільний. Зі слів ОСОБА_3 він є одноосібним власником даної квартири. Згідно з квитанцією від 01.04.2023 борги зі сплати квартплати відсутні. Для проживання дітей виділена окрема кімната. Так як діти різнополі, планується перепланування кімнати на дві зони. Житлова площа приблизно 14,0 кв.м. Наразі будь-які меблі та побутова техніка відсутні. Зі слів ОСОБА_3 протягом трьох місяців він планує завершити ремонтні роботи та облаштувати квартиру меблями. Стосунки, традиції сім'ї: батьки дитини розлучені, дитина проживає разом із матір'ю. Батько перебуває в громадянському шлюбі з іншою жінкою та виховують дитину від її попереднього шлюбу. Зі слів батька, матір малолітнього ОСОБА_8 , зловживає алкоголем та веде аморальний спосіб життя, що загрожує здоров'ю та життю. ОСОБА_3 хоче позбавити колишню дружину батьківських прав по відношенню малолітнього ОСОБА_2 . З його слів, ССДС Дніпровської райдержадміністрації в м. Києві звернулася з відповідною позовною заявою до суду у зв'язку з невиконанням матері батьківських обов'язків.
Згідно з довідкою про доходи, ОСОБА_3 працює в Управлінні поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, форма працевлаштування - основна, займає посаду - охоронець, загальна сума доходу за період з серпня 2024 року по лютий 2025 року за винятком аліментів становить 150 874 грн 67 коп.
Як вбачається з наданої командиром роти № 2 батальйону «Титан» № 1 Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві характеристики від 14.01.2025 року ОСОБА_3 за період служби в Національній поліції України зарекомендував себе позитивно. Завжди дотримується загальноприйнятих правил поведінки та моралі, сумлінно відноситься до виконання своїх функціональних обов'язків на посаді охоронця. Добре засвоїв вимоги нормативних документів, які регламентують діяльність Національної поліції України та поліції охорони, знає і правильно керується ними в практичній діяльності. Проявляє наполегливість та активність при виконанні поставлених завдань, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. В складних ситуаціях діє професійно грамотно, рішуче, приймаючи зважені рішення. Здійснює надійну охорону по супроводженні фізичної особи з дотриманням мір особистої безпеки. В спілкуванні з колегами по службі та громадянами ввічливий, порядний та тактовний. На критику в свою адресу реагує вірно та своєчасно усуває вказані недоліки, робить належні висновки. Вимогливий до себе, користується авторитетом серед особового складу Управління. Дисциплінований, працелюбний та добросовісний працівник. За характером спокійний, врівноважений, розсудливий, відповідальний. У стройовому відношенні підтягнутий, дотримується правил носіння форменого одягу. Дисциплінарних стягнень не має.
Відповідно до характеристики від 18.01.2025 року, наданої від керівництва ліцея № 183 «Фортуна» ОСОБА_3 , який є провідним фахівцем громадської організації «ВІКТОРІ», проявив себе, як висококваліфікований спеціаліст, освічена людина, креативний організатор. За його безпосередньою участю впроваджені навчання з педагогічним колективом та учасниками освітнього процесу ліцею за напрямком надання до медичної допомоги постраждалим. Також організовані та проведені заняття за темою: «Надання до медичної допомоги постраждалим в разі отримання травм різного ступеня тяжкості та при невідкладних станах в умовах ведення воєнних дій». На навчаннях були використані методи, які направлені на організацію роботи вчителів самостійного здобуття знань, формування навичок та умінь в процесі активної діяльності: інсценізації, імітація явищ дійсності, розв'язання ситуаційних задач. Постійну увагу приділяв контролю за правильністю виконання поставлених завдань. Уміє лаконічно, образно й доступно подати навчальний матеріал. Навчання були продумані, насичені, з вдало підібраними макетами та різноманітним роздатковим матеріалом. До активної практично-демонстраційної діяльності під час навчання було залучено ОСОБА_2 , учня 7-Б класу.
Як вбачається з характеристики, наданої класним керівником, ОСОБА_4 навчається в НВК №183 «Фортуна» з 1 вересня 2018 року. В першому класі проявив себе як здібний учень, добре опанував навчальну програму. Починаючи з другого класу, ОСОБА_8 почав навчатися не в повну міру своїх можливостей, на уроках був не завжди уважний, іноді не виконував домашні завдання. У третьому класі у ОСОБА_8 зникла мотивація до навчання, на уроках не працював, завдання не виконував, приходив до школи без зошитів, іноді без підручників. Не покращився рівень знань і в четвертому класі. ОСОБА_8 запізнювався на уроки та пропускав школу без поважних причин. Під час дистанційного навчання уроки не відвідував. Вихованням ОСОБА_8 займається мама: ОСОБА_1 . Мама недостатньо уваги приділяє навчанню і вихованню сина. ОСОБА_8 часто приходив до школи у брудному одязі, шкільні речі теж були не в найкращому стані. Мама мало цікавиться успіхами дитини, слабо реагувала на зауваження класного керівника. ОСОБА_7 відвідувала школу тільки на родинні свята та за запрошенням класного керівника. Немає постійного контролю за успішністю дитини в школі, за виконанням домашніх завдань. Мама неодноразово приходила до школи в нетверезому стані. Батько проживає окремо. Забирав сина до себе на вихідні, виконував з ним домашні завдання. За запрошенням класного керівника з'являвся до школи.
Згідно характеристики учня 7-Б класу Ліцею №183 «Фортуна» Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2 від директора ліцея № 183 «Фортуна» та класного керівника від 18.02.2025 року, ОСОБА_2 навчається у Ліцеї №183 «Фортуна» м. Києва з 1-го класу. Проявляє себе як учень мало старанний, має переважно достатній рівень навчальних досягнень, не виявляє інтересу до навчання, не одноразово приходив без виконаних домашніх робіт, багато пропускає уроків, тому немає системності в здобутті знань. За характером хлопець доброзичливий, комунікабельний, уміє знаходити спільну мову з однокласниками. Поведінка не завжди задовільна: може бігати по коридору та класу, іноді вживає нецензурну лексику. Така поведінка заважає іншим учасникам навчального процесу. ОСОБА_8 виховується в неповній сім'ї.
Відповідно до характеристики навчальних досягнень учня 7-Б класу ОСОБА_2 від вчителя української мови та літератури від 22.01.2025 року, ОСОБА_26 , учитель української мови та літератури, навчає ОСОБА_2 українській мові та літературі з початку навчального 2024-2025 навчального року. Зважаючи на попередній час навчання учня ОСОБА_2 за часу карантину Сovid-19 та перших півтора року навчання за повномасштабного вторгнення в Україну російської федерації якість здобуття знань на середньому рівні. У цьому 2024-2025 навчальному році через велику кількість пропущених уроків за сімейними обставинами в ОСОБА_8 знизилися показники якості освіти. При пропусках уроків немає системності, послідовності, а значить і опанування знань, вироблення необхідних навичок в опануванні предмета. Він не може давати відповіді щодо частин мови, членів речення, поясненого матеріалу на уроці української мови, адже не опрацьовує теорію на уроці. На уроках літератури пасивний та не читає твори, адже не готується до роботи. Вивчення мови та літератури вимагають постійної роботи, якої ОСОБА_8 не робив. Він не виконує домашні роботи, не хоче працювати в класі.
Згідно характеристики навчальних досягнень учня 7-Б класу ліцею N 183 «Фортуна» ОСОБА_2 , від ОСОБА_27 , учителя історії, вона навчає ОСОБА_2 історії України та всесвітньої історії з початку навчання у середній школі (5-6 клас). У цьому 2024-2025 навчальному році в ОСОБА_8 знизилися показники якості навчання. При пропусках уроків історії немає системності, послідовності, а значить і опанування знань, вироблення навичок (хронології, послідовності подій, аналізу історичних джерел, термінів) в опануванні предмета. ОСОБА_8 не може давати відповіді, немає чіткої хронології подій, не володіє необхідною термінологією. На уроках історії пасивний, досить часто на уроках відсутні підручник та робочий зошит, до уроків не готується, не виконує практичні роботи. Не виконав жодної творчої роботи (міні-проєкти). Вивчення історії вимагає постійної роботи, тренування пам'яті та розвитку логічного мислення. (а.с.223 т.2)
Відповідно до характеристики навчальних досягнень учня 7-Б класу Ліцею № 183 «Фортуна» ОСОБА_2 , від ОСОБА_28 , учителя німецької мови, вона навчає ОСОБА_2 німецькій мові з поточного навчального року. Рівень загальних інтелектуальних здібностей з предмету німецька мова - низький/середній. За весь час навчання ОСОБА_8 проявив себе як недисциплінований учень. Навчальний матеріал засвоює на середньому та низькому рівнях. Учень часто пропускає уроки. Навчається погано, систематично не виконує домашнє завдання, на заняття часто приходить без зошита, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою зі сторони вчителя. Підручників з німецької мови ОСОБА_8 не має. Під час навчального процесу на уроках ОСОБА_8 не виявляє зацікавленості навчальним матеріалом, не слідкує за ходом уроку. ОСОБА_8 важко відповідати на запитання вчителя та виконувати найпростіші вказівки вчителя. За вчителем чи з дошки ОСОБА_8 часто не записує, через що не має орієнтирів при виконанні вправ. Такі навички як - читання та письмо мають середній рівень, а говоріння та аудіювання мають низький рівень. ОСОБА_8 переважно навчається на оцінки 4-6 балів, інколи отримує 7-9 в групових проектах чи творчих завданнях. Вивчення німецької мови потребує систематичної присутності на уроках та контролю з боку батьків при виконанні домашніх завдань, які ОСОБА_8 , на жаль, не виконує.
Згідно з характеристикою навчальних досягнень з предмету англійська мова учня 7-Б класу Ліцею № 183 «Фортуна» ОСОБА_2 від ОСОБА_30 , учителя англійської мови, вона навчає ОСОБА_2 англійській мові з початку 2023-2024 навчального року. З англійської мови ОСОБА_8 має навчальні досягнення початкового рівня з усіх видів мовленнєвої діяльності. Часто відсутній на уроках, тому більшу частину матеріалу не засвоєно. Під час занять проявляє низьку активність через відсутність достатньої кількості якісних знань. На уроках пасивний, не звертає уваги на навчальний матеріал, програмний матеріал не засвоює навіть після багаторазового пояснення, домашні завдання систематично не виконує. Загалом на уроках англійської мови ОСОБА_8 проявляє себе як недисциплінований та безвідповідальний учень. ОСОБА_8 часто приходить на урок із запізненням, без зошита та підручників. Учень не справляється з навчальною діяльністю, потребує постійного контролю і нагадування про належну підготовку до уроку.
Відповідно до характеристики навчальних досягнень учня 7-Б класу ОСОБА_2 від вчителя з предмету здоров'я, безпеки та добробуту, навчає ОСОБА_8 предмету «Здоров'я, безпека та добробуту» з 5 класу. За весь період навчання ОСОБА_8 вирізняється тим, що на більшості уроків відсутній, під час онлайн навчання, крім тестів (при неодноразових нагадуваннях) не здавав домашні завдання, як і на даний час. На уроках не активний, працює тільки після нагадування. За 1 семестр отримав 6 балів, а не нижчу оцінку, завдяки темам про самодопомогу та невідкладну допомогу. З гордістю розповів на уроці про тата, який допомагає цивільним людям, військовим і його цьому навчив. Якби не було стількох пропусків і не лінувався, результати з предмету були б набагато кращими і не тільки з її предмету. Як особистість, враховуючи «складний» клас, ОСОБА_8 спокійний, врівноважений, може адекватно реагувати на зауваження.
Як вбачається з характеристики навчальних досягнень учня 7-Б класу ОСОБА_2 від вчителя фізики, ОСОБА_8 на уроках фізики здебільшого не проявляє активності, надає перевагу пасивній позиції, на уроках відповідає рідко, переважно на запитання адресовані особисто йому. Учень часто не виконує домашні завдання, з труднощами виконує завдання на уроці. За 1 семестр навчання опанував предмет на середньому рівні. Семестровий бал з фізики - 4 б. Має багато пропусків уроків з різних причин, що негативно впливає на процес навчання. З однокласниками товаришує та має дружні стосунки.
Згідно відповіді Фастівського районного управління поліції відділення поліції № 2 №4404/109/1702/01, наданої на запит від 04.09.2023 № 567 про надання інформації чи здійснювала гр. ОСОБА_1 виклики поліції протягом 2019-2021 р.р. щодо викрадення малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком ОСОБА_3 , а також надання інформації про результати перевірки по наявним повідомленням, за вказаний період до Єдиного обліку ІКС ІПНП відділення поліції № 2 (смт. Чабани) Фастівського РУП ГУНП в Київській області було внесено (зареєстровано) 4 повідомлення від громадянки ОСОБА_1 , за фактами, що запитувані в адвокатському запиті.
- 09.05.2020 об 11 год. 42 хв., повідомлення на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_1 , про конфлікт за адресою: АДРЕСА_2 , зі свекром та свекрухою, які не віддають їй сина. Результатом опрацювання цього повідомлення об 11 год. 59 хв. зафіксовано те, що заявниця в телефонній бесіді з працівниками поліції відмовилась від приїзду чергового наряду за адресою виклику, так як самостійно розібралась в виниклій ситуації, претензій ні до кого не мала, від подання письмової заяви, остання відмовилась.
- 23.08.2020 об 11 год. 20 хв., повідомлення на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_1 , про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не дає бачитись та спілкуватись зі спільним малолітнім сином. Результатом опрацювання цього повідомлення є факт приїзду чергового наряду поліції, де було встановлено, що заявниця перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Також виїздом було з'ясовано, що заявниця добровільно надала згоду про перебування спільного сина з батьком. В бесіді з малолітнім ОСОБА_2 було з'ясовано, що його мати зловживає алкогольними напоями, тому він не хоче з нею спілкуватися. Також, 23.08.2020 поліцейськими відносно громадянки ОСОБА_1 складено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП. Окрім того, відносно останньої за період з 2019-2021 рр., було складено 9 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП (протоколи складені поліцейськими в м. Києві за місцем реєстрації ОСОБА_1 )
- 23.08.2020 о 17 год. 29 хв., повідомлення на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_1 , про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 не повертає спільного малолітнього сина. Дане повідомлення (ЄО 3472) приєднано до вищевказаного повідомлення.
- 06.07.2021 о 04 год. 46 хв., повідомлення на спецлінію «102», гр. ОСОБА_1 просить надати їй інформацію про місцезнаходження її малолітнього сина, якого не повертає її колишній чоловік гр. ОСОБА_3 . Результатом опрацювання цього повідомлення встановлено факт перебування гр. ОСОБА_1 в м. Києві, яка чітко не змогла пояснити причину звернення до поліції. З останньою проведено бесіду щодо ситуації, яка у неї склалася з колишнім чоловіком гр. ОСОБА_3 стосовно спільного з ним малолітнього сина ОСОБА_2 .
Згідно висновку експерта ТОВ «Український центр експертизи та оцінки» №492/03.2025 від 27.03.2025 за результатами проведення психологічної експертизи: «Сімейна ситуація, що склалася, індивідуально-психологічні особливості матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її виховна поведінка мають негативний вплив на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Індивідуально-психологічні особливості батька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його виховна поведінка мають позитивний вплив на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи те, що стосунки між ОСОБА_24 та його матір'ю, ОСОБА_1 можна описати як співзалежні, оцінка сімейної ситуації ОСОБА_1 безпосередньо впливає на оцінку сімейної ситуації ОСОБА_24 . Поведінка матері ОСОБА_1 , поведінка ОСОБА_3 та їх способу життя безпосередньо впливають на психоемоційний стан та розвиток дитини, ОСОБА_2 . З урахуванням тих обставин, що згідно наданим у матеріалах справи документам, ОСОБА_1 неодноразово вчиняла насильницькі дії психологічного та фізичного характеру по відношенню до своїх батьків (баби та діда дитини) у присутності ОСОБА_8 , а також часте вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, її виховна поведінка до сина в цілому має вплив на розвиток та спрямування особистісного розвитку ОСОБА_2 . Все вищезазначене формує у малолітньої дитини пасивно-залежний спосіб життя та мислення, уповільнює його особистісний розвиток та перешкоджає розвитку його потенціалу, нормативній адаптації до соціуму. В поведінці матері, ОСОБА_1 вбачається спроби до маніпулювання емоційним станом дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При збільшені термінів прийняття рішення щодо місця проживання дитини, ОСОБА_2 , можливо подальше погіршення соціальної адаптації дитини, подальше гальмування його психоемоційного та особистісного розвитку, яке відбувається за рахунок неналежної уваги до навчання та фізичного розвитку ОСОБА_8 з боку матері, ОСОБА_1 ».
Звертаючись до суду з цим позовом, орган опіки та піклування як підставу для позбавлення батьківських прав зазначив пункт 2 частини першої статті 164 СК України, тобто ухилення відповідачкою від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Ухвалюючи рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев'ята-десята статті 7 СК України).
Відповідно до частини першої статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 червня 2024 року у справі № 132/2049/23, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі № 608/858/22 тощо.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та характеристик учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Натомість необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дітьми повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з ними, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дітей.
Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду доволі складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини. Простої бездіяльності з боку матері може бути недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на задоволення потреб у любові, піклуванні та матеріального забезпечення. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).
У судовому засіданні,за участю класного керівника ОСОБА_31 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що він з кінця літа 2025 року проживає з батьком, з мамою проживати не хоче, за неї йому соромно, оскільки вона вживає спиртні напої. На запитання суду, чи спілкується він з матір'ю, дитина пояснила, що так, в телефонному режимі. У поясненнях дитина зауважила, що не бажає спілкуватися з бабусею і дідусем (батьками матері), останні йому телефонують, але він не відповідає. Надавши оцінку пояснення ОСОБА_8 , колегія суддів зауважує, що такі зводилися до не бажання проживати з матір'ю, а не щодо необхідності позбавляти її батьківських прав.
Враховуючи наведене, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересу дитини, колегія суддів вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих матері щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
Обставини, що відповідачка зловживає спиртними напоями та не працює не може безумовно свідчити про її ухилення від виконання свого обов'язку щодо виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а факт притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП дійсно характеризує відповідачку з негативного боку, водночас адміністративне правопорушення було вчинено відносно її батьків, а не сина.
У свою чергу, докази, подані позивачем, не свідчать про свідоме ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків, а також про необхідність застосування такого виключного заходу саме в інтересах дитини, а у своїй більшості зводяться лише до характеристики особи відповідача і не стосуються виконання нею батьківських обов'язків по відношенню до сина.
Отже, у справі що переглядається, суд апеляційної інстанції не встановив достатніх підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина, проте вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини і контроль за виконанням такого рішення покласти на орган опіки та піклування.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, то і позовні вимоги про передачу дитини батькові та стягнення з відповідача аліментів на утримання сина також не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В частині повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанціі апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Водночас суд вважає необхідним попередити ОСОБА_1 про необхідність зміни свого ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Контроль за виконанням матір'ю батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини покласти на орган опіки та піклування.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишити без задоволення.
ПопередитиОСОБА_1 про необхідність змінити свого ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року
Головуючий Судді