Справа № 761/48242/25
Провадження № 1-кс/761/30575/2025
21 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000193 від 18.02.2025,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000193 від 18.02.2025.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000193 від 18.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ряд суб'єктів господарювання, які всупереч законодавчій забороні на імпорту товарів з російської федерації організували канал незаконного переміщення на митну територію України базових та технічних олив виробництва російської федерації, з підміною документів про їх походження та виробництво.
Так, під час аналізу товаросупровідних документів, зокрема, сертифікатів якості (стосовно основних характеристик), найменувань, модифікацій та об'ємів, імпортованих олив, які надаються такими суб'єктами господарювання резидентами митним органам України, вбачаються ознаки виробництва та виготовлення їх з російських нафтопродуктів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетні власники та службові особи ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 43693691), ТОВ «ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 42794130), ТОВ «БЕСТТЕРРА ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 45415318) та інші, які організували канал незаконного переміщення на митну територію України базових та технологічних олив виробництва рф, здійснюючи підміну документів про їх походження, зазначивши, що виробниками такої продукції є компанії Турецької Республіки, а саме: «AKTAS KIMYA DIS TIC. LTD. STI», «ALKIM PETROKIMYA SAN. VE TIC. A.S.», «REKSOIL PETROKIMYA SAN. VE TIC. A.S.».
Згідно аналізу імпортних операцій на адресу ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН» у період з початку 2024 року по теперішній час, останнім імпортовано наступне:
- від компанії нерезидента Турецької Республіки AKTAS KIMYA DIS TIC. LTD. STI товару на суму 278 млн. грн, у кількості 6871 т. з номенклатурою: BASE OIL ARAMCO PRIMA 110 (BASE OIL GII N110); BASE OIL SN-150; BASE OIL ARAMCO PRIMA 230 (BASE OIL GII N220 (N230); BASE OIL SN-500; BASE OIL SN600 (HEAVY NEUTRAL SN500;
- від компанії нерезидента Турецької Республіки ALKIM PETROKIMYA SAN. VE TIC. A.S. товару на суму 277 млн. грн, у кількості 4073 т., з номенклатурою: ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 1900; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 1500; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 1150; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 1350; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 24; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 400; ТЕХНОЛОГІЧНА ОЛИВА AKSOIL PRO 26;
- від компанії нерезидента Турецької Республіки REKSOIL PETROKIMYA SAN. VE TIC. A.S. товару на суму 66 млн. грн, у кількості 1732 т., з номенклатурою: базова олива CORE 600 (BASE OIL SN500.
Встановлено, що вказані вище компанії-нерезиденти Турецької Республіки є виробниками ряду готової продукції, проте не тієї, яка фактично реалізовується на адресу ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН» та ТОВ «БЕСТТЕРРА ОЙЛ».
Крім того, вказані компанії-нерезиденти Турецької Республіки не мають потужностей та об'ємів базових і технологічних олив, які імпортовані на адресу ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН», у період з 01.01.2024 року у кількості 13 000 т. на суму близько 650 млн. грн., оскільки виробником такої продукції є фактично компанії країни-агресора рф.
Так, під час аналізу товаросупровідних документів, зокрема, сертифікатів якості (стосовно основних характеристик), найменувань, модифікацій та об'ємів, імпортованих ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН» олив вбачаються ознаки їх виробництва та виготовлення з російських нафтопродуктів.
Крім того встановлено, що Турецька компанія нерезидент «AKTAS KIMYA DIS TIC. LTD. STI» є офіційним дистриб'ютором російських нафтопродуктів, вироблених підсанкційною компанією «ПАО «ЛУКОЙЛ». Також встановлено, що базові та технічні оливи, які реалізовані на адресу ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН» та ТОВ «БЕСТТЕРРА ОЙЛ» можуть бути виготовлені російськими нафтопереробними заводами, які є структурними підрозділами «ПАО «ЛУКОЙЛ», а саме: «ООО «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка», «ООО «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез», «ООО «ЛЛК-Интернешнл», «АО «РН-Транс».
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетні наступні громадяни України, які обізнані про протиправну діяльність, а саме: ОСОБА_4 , який контролює діяльність ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН»), ОСОБА_5 , яка являється бухгалтером ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН», ОСОБА_6 , яка являється головним логістом ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН»,ОСОБА_7 , який є бухгалтер ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН», ОСОБА_8 , який є логістом на ТОВ «ЕКО ОІЛ ПРОДАКШН», ОСОБА_9 , який є власником ТОВ «ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН» та ТОВ «БЕСТТЕРРА ОЙЛ», ОСОБА_10 , який є представник криворізького заводу ТОВ «ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН», керівник ТОВ «БЕСТТЕРРА ОЙЛ».
За результатами проведених заходів оперативними співробітниками СБ України та на виконання доручення слідчого, з метою встановлення адрес та приміщень, які використовували та використовують у своїй протиправній діяльності вказані вище фігуранти провадження, та в яких можуть зберігатися: фінансово-господарська документація, у т.ч. російських компаній, печатки, штампи, інша документація, комп'ютерна техніка, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети та інші), засоби зв'язку, мобільні телефони, записні книжки або чорнові (робочі) записи, грошові кошти, які використовувались та використовуються під час здійснення протиправної діяльності та отримані внаслідок здійснення такої незаконної діяльності, а також інші предмети та документи, які матимуть доказове значення для досудового розслідування, отримано інформацію про фактичне місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, речей та документів згідно переліку, що вказаний в зазначеній ухвалі суду.
13.11.2025 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку за вказаною вище адресою, яка являється місцем проживання ОСОБА_6 виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, номер моделі MYWK 3AE/A, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 ; ноутбук Victus by HP Gaming Laptop 16-r0xxx, з ідентифікатор пристрою CFF5FFD7-34EF-4C80-9420-04B9934A1B9D, який належить ОСОБА_6 .
В ході обшуку під час поверхневого огляду встановлено, що на вказаних вище мобільному телефоні та ноутбуці можуть міститися відомості, що є предметом розслідування даного кримінального провадження та можуть бути використані як доказ обставин вчинення протиправної діяльності, які досліджуються у кримінальному провадженні № 22025000000000193 від 18.02.2025.
Крім того, у вказаних вище мобільному телефоні та ноутбуці також можуть бути видалені та знищені відомості, файли та документи, які мають значення для досудового розслідування, у зв'язку з чим необхідно провести комп'ютерно-технічні експертизи вказаних приладів.
13.11.2025 вилучені вище предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025000000000193 від 18.02.2025.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням про арешт вилученого майна.
Прокурор про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Крім того, на обґрунтування клопотання про арешт майна долучив протоколи огляду вилученого майна.
Власник вилученого майна в судове засідання не прибув, при цьому, прокурором надано відомості про те, що було повідомлено ОСОБА_6 про день та час судового розгляду клопотання прокурора про арешт майна.
В той же час, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна на підставі наявних в розпорядженні слідчого судді документів, долучених до клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000193 від 18.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
13.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, номер моделі MYWK 3AE/A, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 ; ноутбук Victus by HP Gaming Laptop 16-r0xxx, з ідентифікатор пристрою CFF5FFD7-34EF-4C80-9420-04B9934A1B9D, який належить ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 13.11.2025 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025000000000193 від 18.02.2025.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000193 від 18.02.2025, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку 13.11.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, номер моделі MYWK 3AE/A, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 ; ноутбук Victus by HP Gaming Laptop 16-r0xxx, з ідентифікатор пристрою CFF5FFD7-34EF-4C80-9420-04B9934A1B9D, який належить ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя