СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26529/25
пр. № 3/759/8585/25
01 грудня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 288825 від 26.10.2025, 26.10.2025 року близько 16:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 навмисно застосував дії фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, погрожував, штовхав, чим вчинив домашнє насильство та завдав шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався в судове засідання для розгляду справи, проте не з'явився, причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з тим, що суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття його у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 1 до ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 288825 від 26.10.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 ; заява ОСОБА_2 ; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №312474 від 26.10.2025; рапорт від 28.10.2025 поліцейського УПП у м. Києві І. Олельнів.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_2 ..
При цьому суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Слід також зауважити, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27,173-2, 221, 245, 247, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець