СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18769/25
пр. № 2/759/8174/25
01 грудня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування,
І. Зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» на свою користь залишок страхового відшкодування у розмірі 17 905 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн 89 коп, стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. та стягнути судові витрати (судовий збір 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 12 000,00 грн).
В обґрунтування позову аозивач зазначив, що 24.05.2025 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у відповідача за Полісом № ЕР 224715149. Відповідач здійснив страхову виплату, проте, на думку позивача, сума була занижена на 17 905,89 грн. Крім того, неповна та несвоєчасна виплата, а також необхідність звернення до суду, завдали йому моральних страждань, які він оцінює у 10 000,00 грн.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю. Відповідач вказав, що страхове відшкодування було розраховане та виплачене відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (та Методики товарознавчої експертизи. Виплата здійснена на підставі Звіту № 91447 від 11.07.2025 та висновку № 93025 від 29.07.2025 з урахуванням фізичного зносу складових частин пошкодженого майна. Відповідач стверджує, що позивач не надав доказів, які б підтверджували фактично понесені ним витрати на відновлювальний ремонт, що перевищують виплачену суму. Вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки Законом про ОСЦПВВНТЗ не передбачено відшкодування моральної шкоди за шкоду, заподіяну майну.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
24.05.2025 відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу, що належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується схемою ДТП
Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - на підставі чинного Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № ЕР 224715149 від 12.11.2024 р.
Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, що було визнано сторонами як страховий випадок.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі висновку автотоварознавчого дослідження № 93025 від 29.07.2025] проведеного відповідачем, було визначено розмір матеріальної шкоди, завданої майну позивача, з урахуванням зносу складових частин.
Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 30 494,11 грн.
Відповідно до п. 2.1., ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV:
«Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом
України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».
Згідно п. 22.1, ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
Згідно п. 9, ч. 2, ст.. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: «Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом».
Згідно п. 31.1., ст. 31 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства».
Згідно п. 30.1., ст. 30 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності вважається фізично власників наземних транспортних засобів": «Транспортний засіб знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Civic н.3. НОМЕР_1 , згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу N? 91447 від 11.07.2025 СОД ОСОБА_2 становить 163 412,53 грн., а ринкова вартість автомобіля Honda Civic н.з. НОМЕР_2 становить 58 400.70 грн., а отже автомобіль є фізично знищеним.
Згідно п. 30.2., ст. 30 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».
Вартість автомобіля у пошкодженому стані, згідно з Висновком про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу N?93025 від 29.07.2025 СОД ОСОБА_2 становить 24 656,59 грн.
Окрім того, згідно абз. 2, п. 12.1., ст. 12 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ": «Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту».
П. 36.6., ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ": «Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування».
Згідно Полісу N? ЕР 224715149 від 12.11.2024р. франшиза становить 3200,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, страхове відшкодування розраховується наступним чином:
58 400,70 грн. (ринкова вартість до ДТП)
24 656,59 грн. (ринкова вартість після ДТП у пошкодженому стані)
З 200 грн. (франшиза)
30 544,11 грн. (страхове відшкодування)
На підставі викладеного, АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача в загальному розмірі 30 544,11 грн.
Суд встановив, що відповідач, керуючись нормами чинного законодавства та експертними висновками, здійснив розрахунок та виплату, врахувавши при цьому коефіцієнт фізичного зносу. Позивачем, відповідно до ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме:
доказів фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт (платіжні документи, квитанції, акти виконаних робіт).
Наданий позивачем розрахунок, який обґрунтовує різницю у 17 905,89 грн, є лише прогнозново. сумою, а не фактичними збитками, що були ним понесені. Оскільки позивач не довів, що фактично понесені ним витрати на ремонт перевищують суму, виплачену страховиком з урахуванням вимог Закону про ОСЦПВВНТЗ, підстави для стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 17 905,89 грн відсутні.
Вимога позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства. Моральна шкода підлягає відшкодуванню за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю особи. Стягнення моральної шкоди в межах відносин, що виникають з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди майну, не передбачено. Посилання позивача на норми Закону України «Про захист прав споживачів» є неправомірнимм, оскільки він не є стороною договору страхування у відносинах із відповідачем. Таким чином, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Оскільки суд дійшов висновку про повну необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу), понесені позивачем, стягненню з відповідача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко