Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/19082/25
28 листопада 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100070002186 від 30.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, маючого на утриманні малолітнього сина, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, маючого на утриманні малолітнього сина, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100070002186, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.10.2025 р.
28.11.2025 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням часу та місці, у ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, визначивши вчинення злочину як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, виник умисел на вчинення умисного злочину, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе від громадян, які мають намір здійснити реєстраційні дії, за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністраторами територіальних сервісних центрів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві в обхід загальноприйнятої процедури здійснити реєстраційні дії з транспортними засобами.
Для цього, він налагодив відповідне спілкування з невстановленим посадовими особами територіального сервісного центру №8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, який розташований у м. Київ, по вул. Братиславська, 52, з метою подальшого його афішування та використання у власних корисливих цілях.
Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, адміністратор територіального сервісного центр у №8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві здійснює функції представника влади, постійно обіймає в органах державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та є службовою особою.
В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.11.2025, здійснив телефонну розмову з ОСОБА_7 , з метою доведення останній способу обходу загальноприйнятої процедури здійснення необхідних їй реєстраційних дій та впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві.
В той же час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи тісні та довготривалі зв'язки із посадовими особами територіального сервісного центру №8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, якими ОСОБА_5 користувався у власних злочинних та корисливих цілях, у останнього виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 , у сумі 3000 грн. за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністратором територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві.
Розуміючи незаконність вищезазначеної вимоги ОСОБА_5 , та усвідомлюючи, що ОСОБА_5 має реальні можливості та необхідні зв'язки вплинути на посадових осіб територіального сервісного центру №8044 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, ОСОБА_7 , звернулася до ДВБ НП України з відповідною заявою, та була залучена у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, після чого повідомила ОСОБА_5 свою згоду щодо надання неправомірної вигоди в сумі 3 000 грн. за надану їм раніше обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністратором територіального сервісного центру № 8044 (на правах відділу) РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, з якими ОСОБА_5 мав тісні та довготривалі зв'язки та якими користувався у власних злочинних та корисливих цілях, про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_7 в обхід загальноприйнятої процедури.
26.11.2025 близько 16 год. 55 хв. ОСОБА_5 в ході розмови підтвердив ОСОБА_7 про можливість впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві за грошову винагороду та висунув вимогу на отримання коштів за вплив на останніх задля обходу загальноприйнятої процедури та здійснення реєстраційних дії по реєстрації автомобіля необхідних ОСОБА_7 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та впливу на прийняття рішення працівниками ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві, ОСОБА_5 26.11.2025, о 16 годині 40 хвилин, за попередньою домовленістю провів телефонну розмову із ОСОБА_7 , де у ході проведення розмови ОСОБА_5 проінформував ОСОБА_7 , про механізм та особливості його впливу на працівників ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві.
Для вчинення вищевказаних дій, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_7 вимогу про необхідність надати йому грошову винагороду у розмірі 3000
(три тисячі) гривень за здійснення впливу на працівників ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві. Продовжуючи свої протиправні дії, 27.11.2025 приблизно о 12 годині 50 хвилин, перебуваючи в будівлі ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52, ОСОБА_5 за попередньою домовленістю провів зустріч із ОСОБА_7 , при цьому достовірно знаючи, що має намір допомогти останній провести реєстраційні дії в обхід загальноприйнятої процедури та у ході проведення вказаної зустрічі ОСОБА_5 , з метою реалізації раніше досягнутих домовленостей щодо його впливу на працівників ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві, взяв документи у ОСОБА_7 для подальшої передачі їх працівникам вказаного сервісного центру.
Після того, як працівники ТСЦ №8044 РСЦ в м. Києві, на яких ОСОБА_5 здійснив вплив, вчинили відповідні реєстраційні дії, ОСОБА_5 перебуваючи на території вказаного сервісного центру 27.11.2025 приблизно о 13 годині отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
27.11.2025 об 13 год. 02 хв. після отримання грошових коштів ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів із вказаними грошовими коштами.
Як зазначено у клопотанні про обрання запобіжного заходу, внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, слідчий у клопотанні зазначив, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки орган досудового слідства вважає, що останній буде переховуватись від органу досудового розслідування; вчиняти інші кримінальні правопорушення; впливати на свідків по кримінальному провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення зібрання та перевірки доказів по кримінальному провадженню, а також щодо штучного створення доказів.
Посилаючись на те, що санкція статті за кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років з конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду, з огляду на те, що вказане кримінальне правопорушення є тяжким та відноситься до корупційних. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення. Вік підозрюваного, соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, на даний час цілком дозволяють переховуватись від органів досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що в ході досудового розслідування будуть допитані свідки та особи, які були залучені для проведення слідчих дій. Враховуючи викладене, існують підстави вважати, що підозрюваний вживатиме заходи, спрямовані на вплив на даних осіб з метою зміни останніми показів.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може підробити докази по справі з метою спотворення інформації. Крім цього, підозрюваний у випадку застосування більш м?якого запобіжного заходу матиме змогу спілкуватися з можливими співучасниками вчиненого злочину, розголошувати їм інформацію по кримінальному провадженню, що унеможливить зібрання всіх необхідних доказів та притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що характер інкримінованого злочинного діяння свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного, який бажає збагатитися за рахунок коштів осіб, які мають бажання обійти загальноприйнятий порядок оформлення документів в ТСЦ МВС України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав. Посилаючись на наявність ризиків та вчинення підозрюваним корупційного злочину, просив суд обрати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в максимальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів. Повідомив слідчому судді, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 у останнього було вилучено печатки, оригінали медичних довідок, екзаменаційні картки, посвідчення про закінчення навчання в автошколі.
Захисник підозрюваного просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави. Вказував, що зазначені ризики є необґрунтованими, підозрюваний під час затримання добровільно надав свій телефон, чим сприяє органу досудового розслідування. Щодо кваліфікації кримінального правопорушення за ч.3 ст. 369-2 КК України заперечував, адже підозрюваний не вчиняв дії щодо вимагання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Повідомив слідчому судді, що зареєстрував КВЕД «консультативні послуги» та консультував людей, за що отримував 3 тисячі гривень і вносив в касу 1 100грн. Не вважав, що вчиняє щось неправомірне.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100070002186, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025.
28.11.2025 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити відповідність повідомленої ОСОБА_5 підозри критерію «обґрунтована підозра». У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, вбачається обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри та невірної кваліфікації діяння, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
Разом із тим, вирішуючи питання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховано наступне.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки кримінальне правопорушення є тяжким та відноситься до корупційних, відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Матеріали справи містять докази про виїзди ОСОБА_5 за кордон, що свідчить про підвищений ризик виїзду.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Також, одним із ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, є ризик впливу на свідків. Такий ризик продовжує існувати, адже органом досудового розслідування встановлюється ланцюг послуг та коло причетних осіб.
Вирішуючи питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_5 , який одружений, має на утриманні малолітнього сина та офіційно працевлаштований.
Таким чином, заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази з точки зору їх належності та допустимості, оцінивши ризики, заявлені стороною обвинувачення та їх часткове спростування стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання в часині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановленими ризиками не доведено необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Натомість, зважаючи на доведення заявлених ризиків, запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, буде достатнім та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п.2 ч 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить з принципу пропорційності.. Застава у розмірі 242 240,00 тис. гривень буде співмірною з доходами підозрюваного та не становитиме надмірного для нього та його сім'ї тягаря, при цьому, буде такою, яка здатна забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків .
Керуючись ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити з-під варти в залі суду.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 27 січня 2026 року включно.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1